АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1501-09

 Головуючий вій інстанції - Нощенко І.С.

Категорія-57

 Доповідач- Дерев’янкоО. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Гайдук В.І.

суддів - Красвітної Т.П., Дерев’янка О. Г.

при секретарі - Горобець К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2009 року

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до Закритого Акціонерного Товариства «Градкомунсервіс» про визнання безпідставною відмову у приватизації квартири та передачу квартири в спільну власність у порядку приватизації -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2007 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 звернулись до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому вказувала про те, що з 1990 року разом з дочкою ОСОБА_3 проживала в однокімнатній квартирі № АДРЕСА_1 та були прописані. У вересні 1996 року в особливий рахунок був включений народжений донькою онук ОСОБА_4. Рішенням виконкому Індустріальної районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська № 1064 від 14.12.1999 року їй видано ордер № 203 серія 02 від 13 січня 2000 року на склад сім’ї, що складалась з трьох осіб. Оскільки на їх звернення до відповідача у 2006 році щодо приватизації квартири, останнім письмової відповіді не дано, позивачі просили суд визнати безпідставною відмову відповідача про передачу їм квартири у спільну сумісну власність, зобов’язати відповідача безоплатно передати квартиру у власність в порядку приватизації, та протягом місяця з дня набрання рішення чинності видати свідоцтво про право власності на житло, технічний паспорт, стягнути понесені витрати.

Під час розгляду справи позивачі змінили позовні вимоги та просила суд визнати їх сім’ю такими, що набули у спільну сумісну власність шляхом безоплатної передачі квартиру № АДРЕСА_1, на правах, передбачених законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», визначивши уповноваженим власником квартири ОСОБА_2, та зобов’язати КП Дніпропетровське міжміське Бюро технічної інвентаризації протягом місяця з дня набрання чинності рішення суду зареєструвати за ними право власності, видати їм свідоцтво про право власності та технічний план на вказану квартиру.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 вказують на те, що заочне рішення постановлено з порушенням норм процесуального права, тому просить його скасувати, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріалі справи та апеляційної скарги у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведено тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачами, згідно змінених позовних вимог пред’явлено позов, про визнання їх сім’ї такою, що набула у спільну сумісну власність, шляхом безоплатної передачі квартири № АДРЕСА_1, визначивши уповноваженим власником квартири ОСОБА_2, та зобов’язати КП Дніпропетровське міжміське Бюро технічної інвентаризації протягом місяця з дня набрання чинності рішення суду зареєструвати за ними право власності, видати їм свідоцтво про право власності та технічний план на вказану квартиру.

Установивши наявність спору сторін з приводу приватизації позивачами квартири № АДРЕСА_1, суд не з’ясував характер спірних правовідносин, в супереч вимогам ч. 4 ст. 10 ЦПК України не уточнив змісту позовних вимог і не вжив заходів для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» - приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженим на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарчому віданні або оперативному управління яких знаходиться державний житловий фонд. А відповідно до ч. 3 цієї статті передача квартир (будинків), кімнат у гуртожитках у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Розглядаючи виниклий спір, суд першої інстанції не з’ясував та на залучив до участі по справі відповідний орган приватизації.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ними причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 74, 76 ЦПК України належним чином не повідомив ЗАТ «Градкомунсервіс», а також третю особу - управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради про час та місце судового засідання судовою повісткою-повідомленням, розглянув справу за їх відсутності. В матеріалах справи такі данні також відсутні.

Таким чином, оскільки повідомлення начальника УЖКО від 23.06.2008 року належним повідомленням відповідача не є, підстави для ухвалення заочного рішення були відсутні, (а.с. 68)

Відповідно до п.І.ч. 1.ст 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

При таких порушеннях норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 311-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2009 року скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.