Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

30 серпня 2010   року     Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

         головуючого – судді  Ткаченка О.М.,  

         за участю секретаря – Табачківської М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання незаконною відмову управління ПФ України у Тальнівському районі про проведення  перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивачка звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі про визнання незаконною відмову відповідача про проведення  перерахунку  та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни». Згідно із ст. 6 вказаного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про державний бюджет на 2007  рік» (п.12 ст.71) зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак,  рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України вказані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п.41 підпункту 2 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в цій частині також були визнані неконституційними.

    Також посилається на те, що відповідно до вимог ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відповідно до п. 5.4 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визначено, що Конституція України у ст. 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Державний бюджет є основним фінансовим документом держави. Конституція України не надає закону України про державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Законом України про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Внаслідок викладеного, Позивачка вважає, що невиплата йому доплати до пенсії, як дитині війни є незаконною і такою що порушує його права та інтереси.  При зверненні позивачки до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі, їй було відмовлено в перерахунку пенсії, позивачка вважає цю відмову незаконною, що і змусило її звернутися до суду.  

    Позивачка просить визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі у нарахуванні та виплаті належної їй щомісячної державної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському  районі здійснити перерахунок та виплатити пенсію відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Позивачка ОСОБА_1 до початку розгляду справи, надала письмову заяву в якій вказала, що позовні вимоги вона підтримує повністю та просить суд про розгляд справи у її відсутність.  

    Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, свого представника для участі у справі не направив, надав суду письмові заперечення, згідно з якими  в задоволенні позовних вимог позивачки просить суд відмовити за безпідставністю. Також зазначає, що законне право на призначення підвищення до пенсії по статусу «дитина війни» управлінням ПФУ в Тальнівському районі перед Позивачем за період з 2007 по 2010 р.р. не порушено, а тому Управління ПФУ в Тальнівському районі просить позовну заяву  позивачки залишити без розгляду,  розгляд  справи проводити  без участі представника.    

    Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:  

    Відповідно  до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення  Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.    

    Позивачка віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Тальнівському районі, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням   № НОМЕР_1  та штампом у пенсійному посвідченні «Дитина війни».  

    Враховуючи зазначений статус позивачки, вона, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

    Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на  30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

    Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.    

    Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачки доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає що вони підлягають до часткового задоволення, з таких підстав:    

    Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону, було зупинено.    

    Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп/2007, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону.      

    Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.    

    Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачці відповідні доплати.  

     Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2008 рік, суд вважає їх такими, що підлягають до часткового задоволення з наступних підстав:  

    Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: « Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".    

    Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.  

    Таким чином, на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України районне управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивачки з 22.05.2008 року повинно було діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

    Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги позивачки щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.  

    Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2009 рік, суд вважає їх такими, що підлягають задоволення з наступних підстав:  

    Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік ” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни ” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.          

    Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”    № 1058-ІV від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01 січня 2004 року), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.    

    Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум ” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.    

     Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.    

    Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ”, до числа основних державних соціальних гарантій включаються «…мінімальний розмір пенсії за віком…». Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.    

    Згідно ст. 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік ”, установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.    

    Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачці пенсії як “Дитині війни ” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., суд виходить з того, що протягом  2009 року було чинним закріплене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” право позивачки як “Дитини війни ” на підвищення їй пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка (мінімальна пенсія за віком) визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак нарахування та виплата підвищення пенсії в період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. здійснювалося відповідачем у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

    Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2010 рік, суд вважає їх такими, що підлягають до задоволення з наступних підстав.        

     Враховуючи те, що дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялася на 2009 та 2010 роки чинним законодавством, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачці у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", також впродовж 2010 року - з 01.01.2010 року.

    Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.    

    Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.    

    Пунктом  1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за                № 8-2 управління Пенсійного фонду  України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.    

      Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.    

    Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачці 30 % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважної причини.    

    Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивачки, за захистом яких вона звернувся до суду, суд вважає за необхідне визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі по не виконанню приписів статті 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивачки на своєчасне  нарахування та отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.    

     Відповідно до п. 34 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита.  

    На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, ч.2 ст. 19, ч.1 ст. 21, ст. 152 Конституції України, Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік», Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік», Законом України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 16 ч.2 п.10 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-

ВІРИШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання незаконною відмову управління ПФ України у Тальнівському районі про проведення  перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.  

    Визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі,  у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 у належної їй щомісячної соціальної державної допомоги як дитині війни у розмірах, передбачених ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

    Зобов`язати Управління  пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної соціальної допомоги дітям війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період  з 09.07.2007 року  по  31.12.2007  року та  з 22.05.2008 року, за виключенням раніше виплачених коштів.

    В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.  

    Рішення  може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Тальнівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження.  Апеляційну скаргу може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

    Головуючий