ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
08.08.07 Справа№ 17/162
За позовом ТзОВ “Спільне підприємство “Будучність”, м Калуш
До відповідача: ВАТ “Прибужжя”, м Червоноград
Про стягнення 51 294,00 грн.
Суддя У.І.Ділай
Представники :
Від позивача: Безрука М.М. –представник
Від відповідача: не з’явився
Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть спору: Розглядається справа за ТзОВ “Будучність”, м Калуш про стягнення з ВАТ “Прибужжя”, м Червоноград заборгованості в розмірі 51 294,00 грн.
Ухвалою суду від 15.06.07р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.07.07р.
З підстав, викладених в Ухвалі суду від 17.07.07р. розгляд матеріалів справи відкладався.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
Протягом квітня-червня 2004 року ТзОВ “Спільне підприємство “Будучність”відпустило ВАТ “Прибужжя”продукцію на загальну суму 77 210,00 грн., що підтверджується Накладними №35 від 06.04.2004р. на суму 360,00 грн.; № 47 від 22.04.2004р. на суму 750,00 грн.; № 71 від З0.04.2004р. па суму 28 300,00грн.; № 101 від 19.05.2004р. на суму 29 750,00 грн.; № 54 від 30.06.2004р. на суму 18 050,00 грн. із підписами повноважних представників сторін.
Як зазначається у позовній заяві, відповідач провів лише часткову оплату за поставлену продукцію в розмірі 40 110,00 грн. Решту боргу в сумі 37 100,00 грн. ВАТ “Прибужжя”не оплатило.
Факт існування заборгованості у відповідача підтверджується Актами звірки розрахунків між сторонами від 25.10.05р. та від 01.12.06р.
11.12.06р. позивач направив на адресу відповідача Претензію № 62 із вимогою негайно погасити заборгованість в розмірі 37 100,00 грн. Проте претензія позивача залишилася без відповіді, а вимога про погашення заборгованості без задоволення.
За несвоєчасне виконання грошового зобов’язання позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що становить 14 194,00 грн.
Суд заслухавши пояснення позивача, оглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав:
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом. Згідно ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Факт прийняття відповідачем до виконання замовлення підтверджується долученими до матеріалів справи Накладними із підписами повноважних осіб відповідача в графі “Отримав”.
Відповідно до ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 256 ЦК України, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257 ЦК України встановлює термін загальної позовної давності –3 роки.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.
Про визнання ВАТ “Прибужжя”свого боргу перед позивачем свідчить відтиск печатки та підписи повноважних представників відповідача на Актах звірки розрахунків від 25.10.05р. та від 01.12.06р.
У заявлених позовних вимогах, ТзОВ “Спільне підприємство “Будучність”просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.
Однак, відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання.
У ст 547 ЦК України передбачається, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.
Враховуючи те, що письмовий договір щодо забезпечення виконання зобов’язання між сторонами відсутній, позовні вимоги в частині стягнення 14 194,00 грн. пені до задоволення не підлягають.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати покласти на сторони згідно з ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
.Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 256, 257, 264, 546. 547, 549, 610 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 43 , 49, 75, 82-84 ГПК України , суд
ВИРІШИВ :
1. Позов задоволити частково.
2. Стягути з ВАТ “Прибужжя”(80100 Львівська обл., м. Червоноїрад, вул. Св. Володимира, 15. Р/р 26009301400043 у Червоноградському відділенні Промінвестбанку, МФО 325376, ЗКПО 01272344) на користь “Спільне підприємство “Будучність”(77300 Івано-Франківська обл. м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 2. Р/р 2600430І670932 у Калузькому відділенні Промінвестбанку, МФО 336387, Код 14359058) 37 100,00 грн. боргу, 371,04 грн. державного мита і 85,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В частині стягнення 14 194,00 грн. пені в позові відмовити.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя