ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" вересня 2007 р. Справа № 2/234-Б
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від ініціюючого кредитора: не з'явився,
від кредитора: Ярмак Є.С. - представник, довіреність №169 ню, від 15.01.2007р., був присутній в засіданні суду 09.08.2007р.
від боржника: Івчук Ю.В. - представник за довіреністю №580 від 20.08.2007р.
розглянувши апеляційну скаргу Шепетівського підприємства теплових мереж, м.Шепетівка
на ухвалу Господарського суду Хмельницької області
від "02" березня 2007 р. у справі № 2/234-Б (суддя Дячук Т.В.)
за заявою Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції
до Шепетівського підприємства теплових мереж, м.Шепетівка
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.03.2007р. усправі №2/234-Б визнано грошові вимоги кредитора - Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця", м.Київ до Шепетівського підприємства теплових мереж у сумі 188107,84грн. та зобов'язано розпорядника майна включити визнані вимоги в реєстр вимог кредиторів Шепетівського підприємства теплових мереж у четверту чергу вимог.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, боржник подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 02.03.2007р. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні грошових вимог ДТГО "Південно-Західна залізниця. При цьому, боржник посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а викладені у рішенні висновки не відповідають фактичним обставинам справи, також, порушено та неправильно застосовано норми матеріального права, а саме:
- судом не з'ясовано, що п'ятикратні санкції нараховано на заборгованість, що утворилась за період з листопада 2002р. по липень 2003р., а позов про їх стягнення кредитор пред'явив 11 серпня 2006р., тобто більше ніж через три роки після настання строку виконання зобов'язання. Таким чином, господарським судом безпідставно не застосовані строки позовної давності;
- необґрунтованим є твердження заявника про перевищення боржником договірних величин, оскільки відповідно до п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою КМУ від 24.03.1999р. (в редакції від 09.04.2002р.), граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів, як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. Проте, доказів виконання цієї вимоги заявником не надано;
- пунктами 7.26, 7.31 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. передбачено, що факт та обсяги перевищення договірної (граничної) величини споживання електричної енергії повинен бути зафіксований двостороннім актом порушень, складеним у двох примірниках представником енергопостачальника у присутності представника споживача електричної енергії. Однак, такий акт сторонами не складався. Отже, факт порушень не зафіксовано, а правомірність нарахування грошових вимог не доведено;
- не можуть вважатися доказами виставлені заявником рахунки за використану електричну енергію НОМЕР_1, від 16.12.2002р., від 15.01.2003р., від 19.02.2003р., від 17.04.2003р., від 16.07.2003р., оскільки не відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність". Зазначені рахунки підписані бухгалтером, прізвище якого не вказано, що не дає змогу перевірити повноваження особи підписувати рахунки від імені заявника;
- дані про нарахування і проплату, наведені у довідці-розрахунку НОМЕР_2 не відповідають даним бухгалтерського обліку боржника. Звірку взаєморозрахунків за спірний період сторони не проводили;
- договір про користування електричною енергією НОМЕР_3, на підставі якого боржнику пред'явлено вимоги про сплату п'ятикратних санкцій, не відповідає чинному законодавству, оскільки не містить ряд умов, що є істотними і обов'язковими для договорів даного виду. Зокрема, договір не містить розміру тарифів на постачання електроенергії, режиму постачання, зазначення показників якості електроенергії, узгоджений рівень надійності електропостачання, рівні потужності споживання та генерування реактивної енергії, порядок обліку протікання реактивної енергії та інші. З огляду на відсутність у договорі зазначених умов, обов'язкових для договорів даного виду, то такий договір слід визнати неукладеним на підставі ст. 153 ЦК України;
- господарським судом визнано вимоги, до складу яких включено 31351,31грн. ПДВ, нарахування якого на грошові санкції не допускається Законом України "Про податок на додану вартість". Факт нарахування ПДВ підтверджується рахунком-фактурою НОМЕР_19
Представник боржника в засіданні апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги.
Кредитор - ДТГО "Південно-західна залізниця" письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав. Його представник в засіданні апеляційного господарського суду просив ухвалу господарського суду від 02.03.2007р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Шепетівського підприємства теплових мереж - без задоволення.
Вислухавши представників скаржника та кредитора, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.10.2006р. порушено провадження у справі №2/234-Б про визнання банкрутом Шепетівського підприємства теплових мереж, м.Шепетівка.
Оголошення про порушення провадження у справі №2/234-б опубліковано в офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України - газеті "Голос України" 11.11.2006р. №212.
В порядку, передбаченому ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до господарського суду надійшла, у тому числі заява Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (а.с. 1-4).
В своїй заяві ДТГО "Південно-Західна залізниця" просить визнати та включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги у розмірі 188107,84грн. При цьому, кредитор вказує, що в період з листопада 2002р. по липень 2003р. по договору про користування електричною енергією НОМЕР_3, укладеного між кредитором і боржником, останнім було спожито 339840 квт/год. електричної енергії на суму 87997,61грн., а оплату проведено всього на суму 63554,58грн. Кабінетом Міністрів України 09.04.2002р. було прийнято постанову №475 "Про внесення змін до порядку постачання електричної енергії споживачам", затвердженого постановою КМУ від 24.03.1999р. №441. В зв'язку із введенням в дію зазначеної постанови, між сторонами було підписано повідомлення, яке є невід'ємною частиною договору про користування електричною енергією НОМЕР_3 Відповідно до цього повідомлення, у випадку перевищення фактично спожитої електричної енергії над фактично сплаченою за розрахунковий період, споживач сплачує п'ятикритну вартість величини перевищення, згідно статті 26 Закону України "Про електроенергетику". На оплату п'ятикратної вартості електричної енергії боржнику було виставлено рахунок 186 від 02.09.2003р. на суму 188107,84грн. Проте, на даний час, боржник розрахунок з ДТГО "Південно-Західна залізниця" не провів.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2001р. між ДТГО "Південно-Західна залізниця" (енергопостачальна організація) та Шепетівським підприємством теплових мереж (споживач) було укладено договір НОМЕР_3 про користування електричною енергією (для споживачів з малим споживанням, які віднесені до ІІІ категорії електропостачання). Предметом даного договору є умови й порядок постачання електроенергії електропостачальною організацією та оплата спожитої електроенергії споживачем та інші умови, визначені договором.
Згідно з п. 2.5 договору НОМЕР_3, електропостачальна організація зобов'язалась постачати електричну енергію, як різновид товарної продукції, споживачу цілодобово в межах 50 кВА (кВт) потужності на клас напруги ІV, в тому числі за обсягами постачання на рік в кількості 420000 кВт/год. Цим же пунктом визначено помісячні обсяги постачання електроенергії.
На виконання умов договору від 16.10.2001р., енергопостачальною організацією виставлялись до сплати Шепетівському підприємству теплових мереж рахунки за спожиту електроенергію НОМЕР_1 на суму 14758,64грн., НОМЕР_4 на суму 9977,14грн., НОМЕР_5 на суму 17346,89грн., НОМЕР_6 на суму 15919,89грн., НОМЕР_7 на суму 14426,80грн., НОМЕР_8 на суму 406.24грн.
У відповідності з п. 3.2 договору НОМЕР_3 споживач зобов'язався сплачувати за використану за розрахунковий період електричну енергію, а також вносити попередню оплату за електроенергію на наступний місяць в розмірі 100%, згідно виставленого рахунку за тарифами, розрахованими енергопостачальною організацією, згідно калькуляції. Пунктом 3.3 договору передбачено зобов'язання споживача здійснювати самостійно оплату за електроенергію в п'ятиденний строк після дати вручення платіжного документа енергопостачальною організацією.
Представлені боржником платіжні доручення НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18 свідчать про те, що боржником частково проведена оплата за спожиту електроенергію.
В зв'язку із введенням дію Постанови КМУ №475 від 09.04.2004р., якою затверджено "Порядок постачання електричної енергії споживачам" були внесені зміни в коригування граничних величин електроспоживання та потужності.
У 2002 році сторонами було підписано повідомлення, згідно з яким у випадку перевищення фактично спожитої електричної енергії над фактично сплаченою за розрахунковий період, споживач сплачує п'ятикратну вартість величини перевищення, згідно ст. 26 Закону України "Про енергетику" (а.с. 12). дане повідомлення є невід'ємною частиною договору НОМЕР_3
Враховуючи рівень фактичної оплати, постачальником проведено коригування граничної договірної величини споживання електроенергії і потужності та, оскільки споживачем було допущено перевищення договірної величини споживання електричної енергії, нараховано п'ятикратну вартість спожитої понад встановлену величину електроенергії у розмірі 188107,84грн.
На оплату п'ятикратної вартості спожитої понад встановлену величину електроенергії виставлено рахунок НОМЕР_19 на суму 188107,84грн. (а.с. 23).
02.03.2007р. від ДТГО "Південно-західна залізниця" надійшла заява про збільшення грошових вимог до боржника (а.с. 68-70). В своїй заяві кредитор просить визнати його вимоги до Шепетівського підприємства теплових мереж на суму 188107,84грн. - п'ятикратна вартість електричної енергії та 14619,64грн. пені. При цьому, кредитор послався на те, що рахунок НОМЕР_20 на оплату 19341,79грн. за спожиту електричну енергію в квітні 2005р. був вручений Шепетівському підприємству теплових мереж 21.04.2005р. та підлягав оплаті на протязі п'яти днів після його вручення. В зв'язку з тим, що боржник в зазначений строк оплату не провів, кредитором нараховано пеню в розмірі 14619,64грн. Розрахунок суми пені НОМЕР_21 було вручено відповідачу 19.02.2006р.
Ухвалою господарського суду від 02.03.2007р. визнано грошові вимоги кредитора - Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця", м.Київ до Шепетівського підприємства теплових мереж у сумі 188107,84грн. та зобов'язано розпорядника майна включити визнані вимоги в реєстр вимог кредиторів Шепетівського підприємства теплових мереж у четверту чергу вимог.
Розглядаючи питання про обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує таке.
Відповідно до п. 3.3 договору НОМЕР_3, оплата за отриману боржником електричну енергію мала бути проведена в п'ятиденний строк з дня виставлення Шепетівському підприємству теплових мереж рахунків.
Факт отримання боржником рахунків на оплату електроенергії підтверджується платіжними дорученнями боржника та не заперечується представником боржника в засіданні апеляційного господарського суду.
За таких обставин, в разі несплати боржником виставленого рахунку по закінченні п'ятиденного строку після вручення боржнику платіжного документа, настає порушення права кредитора.
Таким чином, після несплати, у повному обсязі заборгованості по виставлених рахунках, кредитор повинен був знати про порушення боржником свого права і у нього виникло право на позов.
Згідно з ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Такий же строк позовної давності передбачено ст. 257 ЦК України.
З урахуванням зазначеної норми, по оплаті рахунку НОМЕР_1 право на позов виникло у ДТГО "Південно-західна залізниця" з 25.11.2002р., по оплаті рахунку НОМЕР_22 право на позов виникло з 23.12.2002р., по оплаті рахунку НОМЕР_5 право на позов виникло з 21.01.2003р., по рахунку НОМЕР_6 право на позов виникло з 25.02.2003р., по рахунку НОМЕР_23 право на позов виникло з 23.04.2003р., по рахунку НОМЕР_8 право на позов виникло з 22.07.2003р.
Виставлення кредитором рахунку на оплату п'ятикратної вартості спожитої електроенергії від 02.09.2003р. не може бути підставою для обрахування строку позовної давності від зазначеної дати, оскільки право на стягнення з боржника п'ятикратної вартості спожитої електроенергії виникло саме після несплати у повному обсязі заборгованості по виставлених раніше рахунках.
Фактично ДТГО "Південно-Західна залізниця" подано позов до суду про стягнення 188107,84грн. - суми п'ятикратної вартості спожитої понад встановлену величину електроенергії в серпні 2006 року (ухвала про порушення провадження у справі №19/4976 від 17.08.2006р., а.с. 29).
В зв'язку з порушенням провадження у справі №2/234-Б про банкрутство Шепетівського підприємства теплових мереж, провадження у справі №19/4976 зупинено, а кредитором - ДТГО "Південно-Західна залізниця" подано заяву з вимогами до боржника у справі про банкрутство.
Таким чином, строк позовної давності по сплаті останнього за часом виставленого рахунку за липень 2003 року закінчився 22.07.2003р., а ДТГО "Південно-Західна залізниця" звернулось з позовом у справі №19/4976, з поданням якого перервано перебіг строку позовної давності, лише в серпні 2006 року, тобто по закінченні трьохрічного строку позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, під час розгляду судом заяви з вимогами ДТГО "Південно-Західна залізниця", боржником заявлено про застосування строку позовної давності.
В межах провадження у справі про банкрутство не передбачено відновлення пропущеного строку позовної давності.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
За таких умов, у задоволенні вимог кредитора - ДТГО "Південно-Західна залізниця" необхідно відмовити.
Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував, а тому ухвала Господарського суду Хмельницької області від 02.03.2007р. має бути скасована. Апеляційним господарським судом приймається нове рішення про відмову в задоволенні вимог Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на суму 188107,84грн.
Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Шепетівського підприємства теплових мереж, м. Шепетівка задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02 березня 2007 року у справі №2/234-Б скасувати.
Прийняти нове рішення.
В задоволенні вимог Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ до Шепетівського підприємства теплових мереж, м. Шепетівка про визнання вимог на суму 188107 грн. 84 коп. відмовити.
3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 6 прим.
1 - до справи,
2 - скаржнику,
3 - ДТГО "Південно-західна залізниця",
4 - розпоряднику майна ОСОБА_1,
5 - Шепетівська ОДПІ
6 - в наряд