Справа № 2-284/10  

Ухвала

про повернення позовної заяви

    17 серпня 2010 року                                                 смт. Любешів            

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Труш В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Деревківської сільської ради, Любешівського відділу ДП «Центру державного кадастру», третьої особи без самостійних вимог Управління Держкомзему у Любешівському районі про зобов»язання органу місцевого самоврядування визначити та встановити межові знаки між сусідніми земельними ділянками, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2, Деревківської сільської ради, Любешівського відділу ДП «Центру державного кадастру», третьої особи без самостійних вимог Управління Держкомзему у Любешівському районі про зобов»язання органу місцевого самоврядування визначити та встановити межові знаки між сусідніми земельними ділянками.

 Зазначена позовна заява не відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, що стосуються її форми та змісту.

Відповідно до п.3 ч.2 цієї статті позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, натомість зміст позовних вимог ОСОБА_1 є неконкретизованим: не повністю вказана адреса розташування спірної земельної ділянки (без зазначення району та області), кому вона належить та за чий рахунок провести визначення та встановлення межових знаків.  

Всупереч п.5 ч.2 цієї статті в позовній заяві не вірно викладено обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги. Зокрема, в наявних матеріалах справи містяться відомості про те, що спірна земельна ділянка виділена ОСОБА_3 для будівництва житлового будинку площею 0, 12 га. Тому не зрозуміло на підставі чого ОСОБА_1 звернулась до органів місцевого самоврядування про передачу їй у приватну власність вказаної земельної ділянки та який правовий зв»язок існує між цими особами і підстави знаходження вказаних документів у позивачки. Також виклад обставин у позовній заяві наведений частково, без зазначення хто конкретно з співвідповідачів і в якій частині порушив ті чи інші права позивачки.

В порушення вимог п.6 ч.2 вказаної статті не повно зазначено докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, тобто  позивачкою не подано доказів державної реєстрації її прав на житловий будинок по АДРЕСА_1, для будівництва якого була виділена спірна земельна ділянка.

Крім того, посилання позивачки на збільшення земельної ділянки ОСОБА_2 не підтверджено відповідними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи, підлягала залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 27 липня 2010 року позовну заяву було залишено без руху і позивачу надавався термін для виправлення недоліків до 16 серпня 2010 року.

    Вказані недоліки у визначений термін не були виправлені, тому таку заяву слід вважати неподаною і повернути позивачу.

На виконання вимог, передбачених ч.4 ст.10 ЦПК України суд роз»яснює ОСОБА_1, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

    Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Деревківської сільської ради, Любешівського відділу ДП «Центру державного кадастру», третьої особи без самостійних вимог Управління Держкомзему у Любешівському районі про зобов»язання органу місцевого самоврядування визначити та встановити межові знаки між сусідніми земельними ділянками вважати неподаною і повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка не брала участі у справі - з дня отримання нею копії ухвали.

Суддя: /підпис/ В.О. Труш

    Оригіналу відповідає:

    Суддя  Любешівського

    районного суду                                                                  В.О. Труш