ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" серпня 2010 р.Справа № 15/111/10
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лашина В.В.
Суддів: Воронюка О.Л.
Михайлова М.В.
при секретарі: Хом'як О.С.
(склад судової колегії змінено розпорядженням голови суду №239 від 25.08.2010р.)
за участю представників сторін:
Від Новоодеської міської ради Миколаївської області - Зліщев С.А., довіреність № 1110, дата видачі : 20.07.10;
Від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4, довіреність № ВКТ№231480, дата видачі : 02.12.08;
Представники ФОП ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичної особи —підприємця
ОСОБА_5
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.07.2010р.
зі справи № 15/111/10
за позовом Фізичної особи —підприємця ОСОБА_5
до 1.Новоодеської міської ради
2. Фізичної особи —підприємця ОСОБА_3
про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, державного акту на право власності, визначення порядку користування земельною ділянкою
ВСТАНОВИЛА:
01 липня 2010 року Фізична особа –підприємець ОСОБА_5 (далі –ФОП ОСОБА_5.) звернувся до господарського суду з позовом до Новоодеської міської ради та Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 (в подальшому –ФОП ОСОБА_3.) про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, свідоцтва про право власності та визнання порядку користування нею, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що згідно договору купівлі-продажу № 2-22 від 26.02.2003 р. позивачем було придбано у ліквідованого ВАТ «Новоодеське ремонтне підприємство»34/100 частин комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Кухарєва, 56, що складаються з нежилих приміщень та споруд. Іншу частину комплексу в розмірі 66/100 за декількома договорами купівлі-продажу передано у власність ОСОБА_3 Рішенням Новоодеської міської ради № 36 від 20.06.2008 р. позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду для промислового використання площею 0,1950 га. Того ж дня за рішенням № 38 Новоодеською міською радою надано дозвіл ФОП ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під обслуговування комплексу будівель площею 0,9380 га, а за рішенням № 43 від 17.07.2009 р. на земельну ділянку 1,0485 га. За рішенням Новоодеської міської ради № 64 від 17.09.2009 р. ОСОБА_3 була продана земельна ділянка площею 1,0485 га та виданий державний акт на право власності на земельну ділянку. Позивач вважає, що укладений між Новоодеською міською радою і ФОП ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, укладеним з порушенням вимог закону та охоронюваних законом прав і інтересів позивача.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.06.2010 р. було порушено провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.07.2010 р. (суддя Ржепецький В.О.) провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Не погоджуючись з цією ухвалою, ФОП ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки земельну ділянку за договором купівлі-продажу № 2-22 від 26.02.2003 р. дійсно було придбано позивачем як фізичною особою, однак 02.12.2002 р. позивач став фізичною особою –підприємцем, придбана ним за згаданим договором нерухомість використовується у підприємницькій діяльності. Апелянт наголошує на тому, що у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі спори, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб’єкти підприємницької діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів. Але, як вважає скаржник, у даному спорі Новоодеська міська рада не здійснювала управлінських функцій і суб’єктом владних повноважень не виступає.
Представник ФОП ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, таким чином не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Виносячи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач придбав нерухомість за договором купівлі-продажу № 2-22 від 26.02.2003 р. як фізична особа й право власності зареєстровано як за фізичною особою ОСОБА_5, а тому відносини, з яких витікають позовні вимоги є цивільно-правовими, що свідчить про відсутність між сторонами господарських відносин і виключає можливість вирішення даного спору господарським судом.
Однак з цими висновками суду першої інстанції судова колегія погодитися не може як з такими, що зроблені без повного з`ясування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до п. 2 Рекомендацій Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»від 27.06.2007 р. № 04-5/120 з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій України»(аналогічне положення міститься у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
За пунктом 3 цих Рекомендацій у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію серії В00 № НОМЕР_1 02 грудня 2002 року зареєстрований як фізична особа- підприємець.
Дійсно, позивач набув право власності на нерухоме майно за договором купівлі-продажу № 2-22 від 26.02.2003 р. як фізична особа. При цьому, предметом цього договору є нерухоме майно у вигляді 34/100 частин комплексу будівель та споруд, розташованих по вул. Кухарєва, 56 в м. Нова Одеса Миколаївської області, що складаються зі спеццеху, прохідної, приміщення № 2, воріт, калітки, тобто нежитлових приміщень та споруд, про що свідчить й наданий ФОП ОСОБА_5 технічний паспорт /а.с. 13-23/.
Згідно до ч. 1 ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Рішенням Новоодеської міської ради № 36 від 20.06.2008 р. ФОП ОСОБА_5 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду для промислового використання площею 0,1950 га під обслуговування метизного комплексу по вул. Кухарєва, 56 в межах м. Нова Одеса.
За ствердженням позивача у придбаної ним будівлі знаходиться унікальний комплекс по виробництву кріпежу (болтів, гайок, закльопок) шляхом безотходної холодної штамповки і накатки різьби й обладнання для ремонту та обслуговуванню сільськогосподарської техніки. Це, зокрема, підтверджується актом прийому-передачі № 154 від 12.12.2002 р. /а.с. 22/.
Характер придбаної позивачем нерухомості (нежитлові приміщення та споруди), використання земельної ділянки у промислових цілях для обслуговування розташованого на неї метизного комплексу свідчить про використання ФОП ОСОБА_5 нерухомості для здійснення підприємницької діяльності.
За рішенням Новоодеської міської ради № 64 від 17.09.2009 р. ФОП ОСОБА_3 було вирішено продати земельну ділянку площею 1,0485 га земель промисловості зі зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (обслуговування комплексу будівель та споруд сільськогосподарської виробничої бази, розташованої по вул. Кухарєва, 56 у м. Нова Одеса Миколаївської області.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, право, на захист якого подано позов, витікає з обставин придбання позивачем нерухомості та переходом у зв’язку з цим прав на земельну ділянку, на якій цю нерухомість розташовано, та можливе порушення цих прав укладенням між Новоодеською міською радою та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Пунктом 6 частини 1 статті 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
У спірних правовідносинах щодо укладення оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки Новоодеська міська рада не є суб’єктом владних повноважень та не здійснює управлінських функцій, а тому справа не повинна розглядатися за правилами, визначеними кодексом адміністративного судочинства України.
Враховуючи те, що суб’єктний склад та характер правовідносин відповідають приписам ст. ст. 1, 12, 21 ГПК України, судова колегія вважає безпідставним припинення господарським судом Миколаївської області провадження у справі.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Миколаївської області не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 задовольнити, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.07.2010 р. по справі № 15/111/10 –скасувати.
Справу передати господарському суду Миколаївської області для розгляду.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя О.Л.Воронюк
Суддя М.В.Михайлов
Повний текст постанови підписано 30.08.2010р.