ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ПРО ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ
07.08.06 р. Справа № 33/200пн
Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання Волошиної О.В. розглянувши матеріали
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі Донецької області м. Артемівськ
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Артемівському районі Донецької області м. Артемівськ
про зобов’язання відповідача прийняти до заліку суми понесених витрат у розмірі 14545грн.85коп. за період серпень 2003 року, червень – грудень 2005 року, січень – квітень 2006 року та підписати акт звірки на вищезазначену суму.
За участю представників:
від позивача: Гудзикевич О.Л. – за дов. від 03.07.2006р.
від відповідача: Овчаренко Т.М. – за дов. від 29.06.2006р.
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі Донецької області звернулось до господарського суду з позовною заявою №1387/06 від 23.05.2006р. про зобов’язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Артемівському районі Донецької області прийняти до заліку суми понесених витрат у розмірі 14545грн.85коп. за період серпень 2003 року, червень – грудень 2005 року, січень – квітень 2006 року та підписати акт звірки на вищезазначену суму.
Позивач в обґрунтування вимог посилається на наступне. Згідно Закону України „Про пенсійне забезпечення” громадянам Марченко М.І., Кривсун А.Ф., Будовських В.П. Нарижний К.В. були виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі 14545грн.85коп. за період: серпень 2003р., червень-грудень 2005р., січень – квітень 2006р.
Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовує шкоду, заподіяну робітнику внаслідок пошкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхової події, а саме, здійснення виплати потерпілому або особам, які знаходились на його утриманні, пенсій або у зв’язку з втратою годувальника.
Згідно Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій з інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі по тексту Порядок) органи Пенсійного фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, здійснюють звірку з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності.
У зв’язку з цим на адресу відповідача щомісячно у період: серпень 2003р., червень-грудень 2005р., січень – квітень 2006р. були направлені акти звірки на відшкодування витрат, пов’язаних з виплатою пенсій громадянам, які отримали каліцтво за межами України, у вказаний період на суму 14545грн.85коп.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач у порушення встановленого порядку підписав акти в неповному обсязі, оскільки не приймав до заліку витрати, понесені Пенсійним фондом за осіб, які ушкодили здоровся на території колишнього СРСР.
Відповідач у відзиві від 30.06.2006р. №02-03/05-901 позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на те, що Угодою про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяного працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків, передбачено відшкодування потерпілому шкоди, вчиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві тією державою, де стався страховий випадок, а саме, роботодавцем, винним за заподіяну шкоду, відповідно до законодавства держави. Крім того, відповідач зазначає про неналежне оформлення актів форми Н-1. Також відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності по сумам пенсій, заявлених до відшкодування.
Ухвалою від 22.06.2006р. було порушено провадження у справі в адміністративній справі №33/200пн та призначено попереднє засідання на 03.07.2006р.
У попередньому судовому засіданні 03.07.2006р. суддею були роз’яснені процесуальні права та обов’язки сторонам, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від адміністративного позову, а відповідач не визнав заявлені вимоги.
За наслідками підготовчого провадження суд постановив ухвалу від 03.07.2006р. про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.
В судовому засіданні 07.08.2006р. головуючим були роз’яснені процесуальні права та обов’язки сторонам, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України. Також представникам сторін було повідомлено про можливість примирення згідно зі статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України.
До суду надійшло клопотання відповідача від 07.08.2006р., у якому останній просив зупинити провадження у справі на підставі пункту 4 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України для надання додаткових документів. Проти вказаного клопотання позивач не заперечував.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов’язку і витребовує необхідні докази.
Враховуючи викладене суд задовольняє клопотання позивача та зупиняє провадження у справі. При цьому, провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє клопотання позивача про зупинення провадження у справі до 28.08.2006р.
Враховуючи викладене та керуючись статями 11, 23, 111, 113, 114, 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
1. Провадження в адміністративній справі №33/200пн зупинити до 28.08.2006р.
2. Позивачу та відповідачу в строк до 28.08.2006р. надати всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
3. Ухвала про зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження ухвали суду протягом п’яти днів з дня отримання сторонами копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Новікова Р.Г.