Категорія №6.14
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 липня 2010 року Справа № 2а-4201/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача – головний спеціаліст-юрисконсульт
Донос Н.М. (довіреність від 07.12.2009 № 11/6-2446)
відповідача – не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Рубіжаського міського центру зайнятості Луганської області
до ОСОБА_2
про стягнення незаконно отриманих коштів в розмірі 1264,15 грн.,
ВСТАНОВИВ:
28 травня 2010 року Рубіжанський міський центр зайнятості Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів у сумі 1264,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач з 13 серпня 2008 року, на підставі заяви з проханням надати статус безробітної, оскільки суб`єктом підприємницької діяльності не зареєстрована, трудовою діяльністю не займається і пенсію не отримує, має статус безробітної і їй призначено допомогу по безробіттю на 180 календарних днів, так як у ОСОБА_2 не було страхового стажу, а лише навчання у ВП „Рубіжанський професійний електромеханічний ліцей Луганського національного університету імені Тараса Шевченка”.
В травні 2010 року було виявлено, що безробітна ОСОБА_2 до Рубіжанського міського центру зайнятості Луганської області перебувала на обліку у Кремінському районному центрі зайнятості і отримувала допомогу по безробіттю. При зверненні до Рубіжанського міського центру зайнятості Луганської області відповідач даний факт приховала і отримала допомогу по безробіттю за період 180 днів, а повинна була отримати тільки за 73 дня, так як отримала допомогу по безробіттю у Кремінському центрі зайнятості Луганської області за період 107 днів, в результаті чого виникла переплата допомоги по безробіттю за 107 днів у сумі 1264,15 грн.
Тобто, відповідачем порушено вимоги п. 2 та п. 3 ст. 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», оскільки саме громадянин, який стає на облік служби зайнятості повинен своєчасно повідомляти про себе усі обставини, які можуть впливати на умови виплати їм забезпечення та соціальних послуг, а в разі умисного невиконання такою особою своїх обов`язків сума виплаченого забезпечення та вартість соціальних послуг стягується з неї у повному обсязі.
Після виявленого факту незаконного отримання коштів громадянкою ОСОБА_2 їй було надіслано лист та запропоновано повернути незаконно отримані кошти у сумі 1264,15 грн., однак до теперішнього часу відповідач у добровільну порядку зазначені кошти не сплатив.
Тому позивач просить стягнути з відповідача 1264,15 грн. – розмір незаконно отриманої допомоги по безробіттю.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.
Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).
Відповідно до статті 2 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.
Згідно із статтею 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:
а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;
б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;
в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА (пункт 26 Порядку обчислення заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266).
Частиною 1 статті 33 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) була зареєстрована в Рубіжанському міському центрі зайнятості Луганської області з 13 серпня 2008 року як така, що шукає роботу. У статусі безробітної остання перебувала на обліку в Рубіжанському міському центрі зайнятості Луганської області з 13.08.2008 по 25.04.2009, знята з обліку 26 квітня 2009 року. У період з 13.08.2008 по 08.02.2009 (180 календарних днів) відповідачеві було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 2034,47 грн., про що свідчить довідка від 05.05.2010 № 11/5-710 (арк. справи 5, 8).
Листом від 26 квітня 2010 року № 17/2-542 Кремінський районний центр зайнятості Луганської області повідомив, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перебувала на обліку як безробітна, незастрахована особа з 17.05.2007 по 31.08.2007, знята з обліку 01 вересня 2007 року у зв`язку з відмовою від послуг служби зайнятості без поважних причин (арк. справи 9).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) не повідомила позивача про перебування на обліку у Кремінському районному центрі зайнятості Луганської області, де отримувала допомогу по безробіттю у період з 17.05.2007 по 31.08.2007 (107 календарних днів). Отже, сума виплаченої допомоги по безробіттю, незаконно отриманої ОСОБА_2 за період з 25.10.2008 по 08.02.2009 (107 календарних днів), яка підлягає стягненню на користь позивача, згідно довідки від 05 травня 2010 року № 11/5-710 становить 1264,15 грн. (арк. справи 8).
Вказані обставини підтверджуються персональною карткою від 06.08.2008 № 121121408080600001 на ім’я ОСОБА_2 (арк. справи 11), довідкою від 05.05.2010 № 11/5-710 (арк. справи 8), витягом із наказів Рубіжанського міського центру зайнятості Луганської області (арк. справи 5), заявою від 13.08.2008 (арк. справи 13), трудовою книжкою від 27.06.2008 серії АВ № 616180 (арк. справи 15), наказом Рубіжанського міського центру зайнятості Луганської області від 30 квітня 2010 року № 71 (арк. справи 6).
Згідно положень статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 26 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Рубіжанського міського центру зайнятості Луганської області (ідентифікаційний код 13392272, місцезнаходження: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будівельників, буд. 34, р/р № 37176974900071 в ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013) незаконно отримані кошти за період з 25 жовтня 2008 року по 08 лютого 2009 року як допомога по безробіттю в сумі 1264,15 грн. (одна тисяча двісті шістдесят чотири гривні п`ятнадцять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 02 серпня 2010 року.
СуддяЧернявська Т.І.