Судове рішення 2а-1434/10/1270 від 01.09.2010

Судове рішення #10660409

Категорія №2.33

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2010 року Справа № 2а-1434/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

державного підприємства «Свердловантрацит» в інтересах

відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан»

до Державної інспекції з енергозбереження в особі

територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області

про визнання недійсними та протиправними постанов та приписів, визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2010 року державне підприємство «Свердловантрацит»звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан»до Державної інспекції з енергозбереження в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області, в якому позивач, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог від 09 квітня 2010 року № 102-юр та від 20 травня 2010 року № 116-юр, просить визнати недійсними та протиправними припис до акта перевірки від 13.10.2009 № 15-12/157, постанови від 13.10.2009 № 15-12/157-1, № 15-12/157-2 та № 15-12/157-3, повторний припис від 25.11.2009 до акта перевірки від 13.10.2009 № 15-12/157, постанови від 25.11.2009 № 15-12/193-1 та № 15-12/193-2 та визнати дії щодо проведення повторної перевірки та складення акта перевірки від 25.11.2009 № 15-12/193 незаконними (арк. справи 72-74, 109-111).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що згідно повідомлення начальника територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області планова перевірка на ВП «Шахта «Червоний партизан»за 2009 рік проходила з 07 по 20 жовтня 2009 року, предметом якої була перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів.

За результатами перевірки інспекцією з енергозбереження був складений акт перевірки від 13.10.2009 № 15-12/157. Перевіркою встановлено нераціональне використання електроенергії та втрати природного газу на котлах, яке визвано недодержанням технологічної дисципліни із-за відхилення фактичних параметрів від нормативних. На підставі вказаного акта 13.10.2009 територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області внесено припис та прийнято постанову № 15-12/157-2 про застосування економічних санкцій у вигляді підвищеної плати у розмірі 93177,02 грн., згідно яких підприємство повинно протягом 30 днів з дня винесення постанови необхідно усунути порушення, які призвели до нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів.

Пункт 3 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого Державним комітетом України з енергозбереження 25 вересня 2000 року № 653/4874 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 серпня 2000 року № 64, передбачає, що позапланові перевірки проводяться за дорученнями Президента України та Кабінету Міністрів України, які також можуть здійснюватися за клопотанням міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій на підприємствах, що входять до сфери їх управління.

Всупереч вимогам пункту 3 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання Державна інспекція з енергозбереження в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області провела позапланову перевірку без належних підстав, при чому до акту № 15-12/157 та склала новий акт перевірки від 25.11.2009 № 15-12/193. На підставі акта від 25.11.2009 № 15-12/193 був виданий повторний припис від 25.11.2009 до акта № 15-12/157. А також видана постанова від 25.11.2009 № 15-12/193-2 та постанова від 25.11.2009 № 15-12/193-1.

Відповідно до пункту 12 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, передбачено один раз скласти акт, припис та постанову. А відповідачем за період перевірки складено два акта та два приписи і три постанови про застосування економічних санкцій від 13.10.2009 № 15-12/157-2 на суму 931773,02 грн. та від 25.11.2009 № 15-12/193-2 на суму 93177,02 грн. та 15-12/193-1 на суму 1711402,94 грн. Тобто, на підприємство внаслідок порушення відповідного пункту Порядку, накладено двічі економічні санкції за одне й те саме порушення.

На думку позивача, в акті від 13.10.2009 № 15-12/157 невірно зроблені розрахунок нераціонального річного витрачання електроенергії із-за незадовільного стану водовідливних насосів через фактичну відсутність перевищення часу праці насосів та врахування даних одного місяця при розрахунку затрат на рік та розрахунок нераціонального використання електроенергії із-за перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання через використання у розрахунку на 2009 рік даних депресивної зйомки 2008 року (не є постійною величиною) та одночасного використання даних вентиляційного журналу 2009 року, і врахування даних фактичної продуктивності вентилятора за один день, а не за рік.

Крім того, позивач зазначив, якщо порівняти акти від 13.10.2009 № 15-12/157 та від 25.11.2009 № 15-12/193, то при застосуванні однакових величин при розрахунку перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання шахти, кількість кВг/рік є різним, що також свідчить про необ’єктивність розрахунку.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав суду заперечення проти позову 22 березня 2010 року (арк. справи 67-69), в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. Зокрема, в обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на те, що позивач помилково трактує норми чинного законодавства щодо правомірності застосування Державною інспекцією з енергозбереження економічних санкцій за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 502 «Про тимчасові обстеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»органи і посадові особи, уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності видають суб’єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлені порушення, підготовленого на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом та приймати рішення про застосування до суб’єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути).

Таким чином Державною інспекцією з енергозбереження економічних санкцій за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів правомірно складено акт комплексної перевірки, за результатами якої виявлено ряд порушень, оформлено припис про усунення порушень та оформлено постанови про застосування економічних санкцій.

Після тридцяти денного терміну виконання пунктів припису, було правомірно проведено перевірку виконання припису, оформлено акт перевірки виконання припису. За результатами перевірки виконання припису винесено постанову про застосування економічних санкцій.

Вищевикладене відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 1993 року № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», оскільки за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата. Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 року № 1039 (надалі –Положення № 1039), Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, а не центральним органом виконавчої влади, справа відповідно до вимог статті 23 Кодексу адміністративного судочинства України розглядалась і вирішувалась суддею одноособово.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:

- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»підставою для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:

- для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові) і засвідчується печаткою;

- у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення);

- перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення);

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання;

- за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства;

- в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб’єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід’ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю);

- на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку).

Відповідно до статті 25 Закону України від 01 липня 1994 року № 74/94-ВР «Про енергозбереження»завданням контролю у сфері енергозбереження є забезпечення додержання норм законодавства про енергозбереження всіма державними органами, юридичними та фізичними особами.

Державний контроль у сфері енергозбереження відповідно до статті 26 Закону України від 01 липня 1994 року № 74/94-ВР «Про енергозбереження»здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.

Згідно із Положенням № 1039 Державна інспекція з енергозбереження:

- у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження;

- здійснює контроль шляхом проведення комплексних перевірок стану обліку паливно-енергетичних ресурсів, що витрачаються для:

1) виробництва продукції;

2) надання послуг населенню (електро-, водо-, тепло-, газопостачання); видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання зазначених ресурсів;

- здійснює контроль за впровадженням енергозберігаючих технологій та теплоізоляційних матеріалів під час будівництва і реконструкції підприємств, об'єктів житлово-цивільного призначення незалежно від форми власності.

Державна інспекція з енергозбереження за Положенням № 1039 має право:

- складати протоколи, акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання паливно-енергетичних ресурсів;

- застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання;

Згідно із пунктом 9 Положення № 1039 Державна інспекція з енергозбереження для реалізації покладених на неї завдань утворює за погодженням з Головою НАЕР територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Інспекції.

Відповідно до статей 5 і 22 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та статті 26 Закону України від 01 липня 1994 року № 74/94-ВР «Про енергозбереження»Кабінет Міністрів України постановою від 22 жовтня 2008 року № 935 затвердив Порядок здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів, який визначає процедуру проведення Державною інспекцією з енергозбереження (далі - Інспекція) та її територіальними органами перевірки ефективного (раціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного (нераціонального) використання на підприємствах, в установах та організаціях (далі - юридична особа).

Згідно із Порядком здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року № 935:

- планова перевірка стану ефективного (раціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів проводиться Інспекцією та її територіальними органами згідно з річним планом-графіком. Перевірка окремих структурних виробничих підрозділів чи філій юридичної особи може проводитися за окремим графіком за їх місцезнаходженням із складенням акта за кожним об'єктом;

- результати перевірки оформляються актом, а у разі виявлення факту неефективного (нераціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів або порушення законодавства у сфері енергозбереження видається припис. Зазначені документи складаються у двох примірниках, один з яких видається керівникові юридичної особи, а другий залишається в Інспекції чи її територіальному органі;

- розрахунок обсягів неефективного (нераціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники нормативних значень їх витрат, що встановлені стандартами, а у разі відсутності стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії або нормативами витрат паливно-енергетичних ресурсів, проводиться у перерахунку на річне споживання, крім випадків, що підтверджені документально, за період від дня настання до їх виявлення, але не більш як за один рік від дня порушення таким суб'єктом установлених актами законодавства правил, згідно з методиками визначення та розрахунку втрат (перевитрат) паливно-енергетичних ресурсів, які затверджуються НАЕР в установленому порядку;

- стан виконання припису перевіряється безпосередньо інспектором за місцезнаходженням юридичної особи не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після закінчення строку його виконання. За результатами складається акт перевірки виконання припису;

- у разі невиконання вимог припису керівникові юридичної особи видається повторний припис, у якому зазначаються невиконані вимоги та встановлюється новий строк їх виконання, який не повинен перевищувати двох місяців. Акт перевірки виконання припису та повторний припис складаються у двох примірниках, один з яких видається керівникові юридичної особи. У разі невиконання повторного припису матеріали перевірки у п'ятиденний строк передаються органам прокуратури;

- у разі прийняття рішення про застосування економічних санкцій, передбачених Законом України «Про енергозбереження», та за наявності підстав для їх застосування, визначених зазначеним Законом, видається постанова, яка підписується начальником Інспекції або уповноваженим ним керівником її територіального органу. Постанова складається у двох примірниках, один з яких залишається в Інспекції чи її територіальному органі, а другий у п'ятиденний строк видається керівникові або уповноваженому представнику юридичної особи під розписку чи надсилається рекомендованим листом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області від 06 жовтня 2009 року № 212 згідно плану перевірок на 2009 рік відповідно до доручення на перевірку від 06 жовтня 2009 року № 15-12/1639 державними інспекторами відповідача проведено планову перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів за звітний період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоний партизан»державного підприємства «Свердловантрацит», за результатами якої складено акт від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157 (арк. справи 15-36, 124, 125).

Про проведення планової перевірки позивача було повідомлено листом територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області від 15 вересня 2009 року № 15-12/04-1536 (арк. справи 13-14).

В ході перевірки, серед іншого, встановлено:

1) факти нераціонального (неефективного) використання газу внаслідок порушення оптимального режиму роботи котлів типу КСВа-0,63Гн № 1 та № 2 в котельні (теплопункті) через відхилення фактичних параметрів від нормативних, внаслідок чого фактичні питомі витрати природного газу на виробництво теплової енергії перевищують показники встановлені «Міжгалузевими нормами витрат палива для опалювальних котлів, які експлуатуються в Україні». Загальні виявлені нераціональні (неефективні) втрати природного газу на котлах, які обумовлені недодержанням технологічної дисципліни, склали 21,064 тис. м3/рік (2,6 % від загального споживання) на суму 46588,51 грн. (арк. справи 19, 27);

2) факти нераціонального (неефективного) використання теплоенергії внаслідок відсутності ізоляції на 2-х водяних підігрівачах гарячого водопостачання, відсутності ізоляції на падаючому трубопроводі від котлів КСВа-0,63Гн до водоводяних підігрівачів та відсутності ізоляції на зворотному трубопроводі від водоводяних підігрівачів до котлів КСВа-0,63Гн. Разом загальні теплові втрати по теплопункту склали 26,3 Гкал/рік на суму 2051,93 грн. (арк. справи 21, 27-29);

3) факти нераціонального (неефективного) використання електроенергії внаслідок: відхилення коефіцієнту потужності системи електропостачання шахти від величини нормативного (граничного) значення cos1 (tg1) до cos2 (tg2); перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими; незадовільного стану водовідливних насосів через низький коефіцієнт корисної дії насосів. Нераціональне споживання (перевитрати) електроенергії за рахунок перевищення коефіцієнта потужності системи електропостачання через недостатню компенсацію реактивної потужності системи електроспоживання шахти із-за не завантаження електрообладнання (в основному електродвигунів) за звітний період склало 1404794,6 кВтг/рік (1,5 % від загальної кількості спожитої електроенергії) на суму 680201,55 грн. Нераціональне споживання (перевитрати) електроенергії за рахунок перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими склало 9027343,0 кВтг/рік (9,8 % від загальної кількості спожитої електроенергії) на суму 4371039,48 грн. Нераціональні річні витрати електроенергії із-за незадовільного стану водовідливних насосів склали 1880480,0 кВтг/рік (2 % від загального споживання) на суму 910528,42 грн. Загалом виявлене річне нераціональне використання електроенергії по шахті склало 12312617,6 кВтг/рік (13,4 % від загальної кількості спожитої електроенергії) на суму 5961769,44 грн. (арк. справи 23, 29-33).

Акт планової перевірки підписаний директором та головним механіком відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан»державного підприємства «Свердловантрацит»без заперечень та зауважень.

На підставі акта перевірки від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157 територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області у відповідності із постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 1993 року № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві»та пунктом 15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04 серпня 2000 року № 64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за № 653/4874, за перевитрати газу, теплоенергії та електроенергії винесені постанови про застосування економічних санкцій:

1) постанова від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157-1 про застосування підвищеної плати за перевитрати електроенергії у розмірі 1360403,10 грн. (арк. справи 112-114);

2) постанова від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157-2 про застосування підвищеної плати за перевитрати природного газу у розмірі 93177,02 грн. (арк. справи 41-43);

3) постанова від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157-3 про застосування підвищеної плати за перевитрати теплоенергії у розмірі 4103,86 грн. (арк. справи 115-117).

До акта перевірки від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157 територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області відокремленому підрозділу «Шахта «Червоний партизан»державного підприємства «Свердловантрацит»внесено припис від 13 жовтня 2009 року (арк. справи 37-39), яким позивача зобов’язано:

1) розробити та затвердити в установленому порядку норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на 2009 рік;

2) виконати роботи по доведенню фактичних зовнішніх притоків повітря у системі провітрювання шахти до розрахункових;

3) провести режимно-налагоджувальні роботи на 12 котлах, які експлуатуються. Перевірку якості налагоджувальних робіт, звіти та режимні карти погоджувати в територіальному управлінні Державної інспекції з енергозбереження;

4) виконати роботи по відновленню теплової ізоляції на водоводяному підігрівачі та на трубопроводах в теплопункті згідно акта;

5) забезпечити підвищення коефіцієнту корисної дії насосної установки (насоси НСШ 410/819) відповідно паспортних параметрів;

6) розробити графік встановлення компенсуючого устаткування для доведення коефіцієнта потужності до нормативного значення (tg?0,25) і погодити в інспекції;

7) встановити компенсуюче устаткування для доведення коефіцієнта потужності до нормативного значення (tg?0,25) з метою зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивної потужності згідно графіку;

8) заповнити «Енергетичний паспорт підприємства»за 2008 рік;

9) при ремонті та заміні теплових мереж передбачати впровадження попередньо ізольованих труб;

10) при розробці оргтехзаходів по економії паливно-енергетичних ресурсів на 2009 рік, забезпечувати економічне використання енергоресурсів шляхом вдосконалення схем тепло- та електропостачання.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем по суті заперечуються лише два пункти припису територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області до акта перевірки від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157, а саме пункт 2 щодо виконання робіт по доведенню фактичних зовнішніх притоків повітря у системі провітрювання шахти до розрахункових та пункт 5 щодо забезпечення підвищення коефіцієнту корисної дії насосної установки (насоси НСШ 410/819) відповідно паспортних параметрів.

У судовому засіданні відповідач погодився з доводами позивача про невірний розрахунок нераціонального річного витрачання електроенергії із-за незадовільного стану водовідливних насосів і визнав необґрунтованість зазначення в акті перевірки цього порушення, оскільки в акті перевірки при аналізі роботи водозбірників невірно застосований при розрахунку часу роботи насосів за добу коефіцієнт «2», що, в свою чергу, обумовило невірний висновок про перевищення фактичного часу роботи насосів за добу над розрахунковими і про нераціональні річні витрати електроенергії із-за незадовільного стану водовідливних насосів у розмірі 1880480,0 кВтг/рік (2 % від загального споживання) на суму 910528,42 грн.

Оскільки зазначені обставини визнані відповідачем, суд вважає їх такими, що не доказуються перед судом, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним пункту 5 припису територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області від 13 жовтня 2009 року до акта перевірки від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157 щодо забезпечення підвищення коефіцієнту корисної дії насосної установки (насоси НСШ 410/819) відповідно паспортних документів є такими, що підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним пункту 2 припису територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області від 13 жовтня 2009 року до акта перевірки від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157 щодо виконання робіт по доведенню фактичних зовнішніх притоків повітря у системі провітрювання шахти до розрахункових суд відмовляє через їх безпідставність, оскільки повідомленням від 25 січня 2010 року відокремлений підрозділ «Шахта «Червоний партизан»державного підприємства «Свердловантрацит»повідомив територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області про вжиття заходів щодо усунення виявлених плановою перевіркою порушень, у тому числі і щодо виконання робіт по доведенню фактичних зовнішніх притоків повітря у системі провітрювання шахти до розрахункових. Згідно зазначеного повідомлення роботи по усуненню зовнішніх притоків повітря у системі провітрювання шахти проводяться та будуть доведені до розрахункових у червні 2010 року (арк. справи 80).

На підставі наказу територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області від 19 листопада 2009 року № 261 відповідно до доручення на перевірку від 19 листопада 2009 року № 15-12/04-1974 державними інспекторами відповідача проведено позапланову перевірку виконання припису відокремленим підрозділом «Шахта «Червоний партизан»державного підприємства «Свердловантрацит», за результатами якої складено акт від 25 листопада 2009 року № 15-12/193 до акта від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157 (арк. справи 44-48, 123, 126).

Дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача з метою перевірки виконання припису та складення за її результатами акта повністю відповідають вимогам абзацу 4 частини 1 статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року № 935, та пункту 13 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04 серпня 2000 року № 64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за № 653/4874, а тому позовні вимоги про визнання незаконними дій територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області щодо проведення повторної перевірки та складення акта від 25 листопада 2009 року № 15-12/193 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В ході позапланової перевірки виконання припису до акта від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157, серед іншого, встановлено:

1) виконання позивачем вимог пунктів 4, 5 та 6 припису щодо виконання робіт по відновленню теплової ізоляції на водоводяному підігрівачі та на трубопроводах в теплопункті згідно акта, забезпечення підвищення коефіцієнту корисної дії насосної установки водовідливу (насоси НСШ 410/819) за рахунок включення в роботу насосів ЦНСГ-850/840 і виведення в ремонт зношених насосів НСШ 410/819, відновлення роботи компенсуючого устаткування потужністю 1800 кВАр на підстанції «Роздільна», що дало змогу зменшити коефіцієнт потужності (tg) системи електропостачання шахти з 0,66 до 0,48;

2) невиконання позивачем вимог пунктів 1, 2, 3 та 6 припису щодо розроблення та затвердження в установленому порядку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на 2009 рік, виконання робіт по доведенню фактичних зовнішніх притоків повітря у системі провітрювання шахти до розрахункових, проведення режимно-налагоджувальних робіт на 12 котлах, які експлуатуються, погодження в територіальному управлінні Державної інспекції з енергозбереження перевірки якості налагоджувальних робіт, звітів та режимних карт, та встановлення компенсуючого устаткування для доведення коефіцієнта потужності до нормативного значення (tg?0,25) з метою зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивної потужності.

Також, в ході перевірки виконання припису встановлено:

2) факти нераціонального (неефективного) використання електроенергії внаслідок: відхилення коефіцієнту потужності системи електропостачання шахти від величини нормативного (граничного) значення cos1 (tg1) до cos2 (tg2) та перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими. Нераціональне споживання (перевитрати) електроенергії за рахунок перевищення коефіцієнта потужності системи електропостачання через недостатню компенсацію реактивної потужності системи електропостачання шахти (з врахуванням виконаних впродовж 30-денного терміну робіт) із-за не завантаження електрообладнання (в основному електродвигунів) склало 788055,5 кВтг/рік на суму 381576,47 грн. Нераціональне споживання (перевитрати) електроенергії за рахунок перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими склало 979192,5 кВтг/рік на суму 474125,0 грн. (арк. справи 46-48).

Щодо посилань позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що акти від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157 та від 25 листопада 2009 року № 15-12/193 при застосуванні однакових величин при розрахунку перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання шахти містять різну кількість кВг/рік, суд зауважує на тому, що в акті перевірки від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157 при розрахунку перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими зроблена математична помилка. Математично вірним є розрахунок перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими, зазначений в акті від 25 листопада 2009 року № 15-12/193 до акта від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157.

Розділом III акта перевірки від 25 листопада 2009 року № 15-12/193 до акта від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157 постанови про застосування економічних санкцій від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157-1, № 15-12/157-2 та 15-12/157-3 визначені територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області, так як впродовж наданого 30-денного терміну для усунення виявлених перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, були повністю або частково виконані роботи згідно наданих пунктів припису (арк. справи 48), що узгоджується з вимогами абзацу 6 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010»та пункту 14 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04 серпня 2000 року № 64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за № 653/4874.

Оскільки постанови про застосування економічних санкцій від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157-1, № 15-12/157-2 та 15-12/157-3 за результатами позапланової перевірки виконання припису визнані територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області недійсними, у суду відсутні підстави визнавати їх протиправними через відсутність предмету спору.

До акта позапланової перевірки від 25 листопада 2009 року до акта від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157 територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області відокремленому підрозділу «Шахта «Червоний партизан»державного підприємства «Свердловантрацит»внесено повторний припис від 25 листопада 2009 року (арк. справи 49-51), яким позивача зобов’язано:

2) провести режимно-налагоджувальні роботи на 12 котлах, які експлуатуються. Перевірку якості налагоджувальних робіт, звіти та режимні карти погоджувати в територіальному управлінні Державної інспекції з енергозбереження;

3) встановити компенсуюче устаткування для доведення коефіцієнта потужності до нормативного значення (tg?0,25) з метою зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивної потужності згідно графіку;

4) виконати роботи по доведенню фактичних зовнішніх притоків повітря у системі провітрювання шахти до розрахункових.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем по суті заперечується лише один пункт повторного припису територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області до акта позапланової перевірки від 25 листопада 2009 року, а саме пункт 4 щодо виконання робіт по доведенню фактичних зовнішніх притоків повітря у системі провітрювання шахти до розрахункових.

Суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним повторного припису від 25 листопада 2009 року до акта позапланової перевірки від 25 листопада 2009 року, через те, що вимоги припису відповідають виявленим перевіркою порушенням, які необхідно усунути.

На підставі акта позапланової перевірки від 25 листопада 2009 року № 15-12/193 територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області у відповідності із постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 1993 року № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві»та пунктом 15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04 серпня 2000 року № 64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за № 653/4874, за перевитрати газу та електроенергії винесені постанови про застосування економічних санкцій:

1) постанова від 25 листопада 2009 року № 15-12/193-1 про застосування підвищеної плати за перевитрати електроенергії у розмірі 1711402,94 грн. (арк. справи 52-54);

2) постанова від 25 листопада 2009 року № 15-12/193-2 про застосування підвищеної плати за перевитрати природного газу у розмірі 93177,02 грн. (арк. справи 55-57).

Позовні вимоги про визнання протиправними постанов від 25 листопада 2009 року № 15-12/193-1 та № 15-12/193-2 про застосування підвищеної плати за перевитрати електроенергії та природного газу визнаються судом такими, що підлягають частковому задоволенню. А саме, частково протиправною є постанова територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області про застосування економічних санкцій від 25 листопада 2009 року № 15-12/193-1 в частині застосування підвищеної плати за перевитрати електроенергії у розмірі 948250,00 грн. (474125,00 грн. х 2 = 948250,00 грн.) за рахунок перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими з таких підстав.

Як вбачається з актів планової та позапланової перевірок, при розрахунку перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими використовувалось значення фактичної продуктивності вентиляційної установки типу ВРЦД-4,5 –14368 м3/хв. При цьому в актах перевірок зазначено, що ці данні згідно «Вентиляційного журналу»на 08 вересня 2009 року (арк. справи 30, 47).

В ході судового розгляду справи позивачем долучено до матеріалів справи витяг із «Вентиляційного журналу» (арк. справи 135-139), з якого вбачається, що даних на 08 вересня 2009 року фактичної продуктивності вентиляційної установки типу ВРЦД-4,5 –14368 м3/хв. в ньому не має. Разом з тим, судом встановлено, що значення фактичної продуктивності вентиляційної установки типу ВРЦД-4,5 - 14368 м3/хв. зазначено у довідці про роботу вентиляторів головного провітрювання відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан»станом на 07 жовтня 2009 року. Оскільки перевірка стану використання паливно-енергетичних ресурсів на шахті проводилась за звітний період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року, а при розрахунку перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими використовувалось значення фактичної продуктивності вентиляційної установки типу ВРЦД-4,5 –14368 м3/хв. станом на 07 жовтня 2009 року, що знаходиться поза межами перевіряємого періоду, суд вважає безпідставним та необґрунтованим застосування до позивача постановою територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області від 25 листопада 2009 року № 15-12/193-1 підвищеної плати за перевитрати електроенергії у розмірі 948250,00 грн. за рахунок перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими, оскільки таке перевищення встановлено поза межами перевіряємого періоду і не може слугувати підставою для застосування економічних санкцій.

Оскільки факти нераціонального (неефективного) використання газу внаслідок порушення оптимального режиму роботи котлів типу КСВа-0,63Гн № 1 та № 2 в котельні (теплопункті) через відхилення фактичних параметрів від нормативних та нераціонального (неефективного) використання електроенергії внаслідок відхилення коефіцієнту потужності системи електропостачання шахти від величини нормативного (граничного) значення cos1 (tg1) до cos2 (tg2) обумовлені недодержанням технологічної дисципліни, суд вважає постанови територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області від 25 листопада 2009 року № 15-12/193-1 про застосування підвищеної плати за перевитрати електроенергії у розмірі 763152,94 грн. та від 25 листопада 2009 року № 15-12/193-2 про застосування підвищеної плати за перевитрати природного газу у розмірі 93177,02 грн. правомірними та такими, що відповідають вимогам абзацу 2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 1993 року № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві».

Під час судового розгляду справи судом не встановлено порушень при розрахунку підвищеної плати за перевитрати електроенергії внаслідок відхилення коефіцієнту потужності системи електропостачання шахти від величини нормативного (граничного) значення cos1 (tg1) до cos2 (tg2) та при розрахунку підвищеної плати за перевитрати природного газу внаслідок порушення оптимального режиму роботи котлів типу КСВа-0,63Гн № 1 та № 2 в котельні (теплопункті) через відхилення фактичних параметрів від нормативних, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання їх протиправними.

Щодо обЩодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У справах щодо оскарження рішень суб’єкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

Таким чином, для забезпечення захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб під час розв’язання спору, адміністративний суд передусім повинен зробити висновок про протиправність рішення суб’єкта владних повноважень, наслідком чого є його скасування.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи те, що предметом оскарження у даній справі є правовий акт індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати пункт 5 припису територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області від 13 жовтня 2009 року до акта перевірки від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157 щодо забезпечення підвищення коефіцієнту корисної дії насосної установки (насоси НСШ 410/819) відповідно паспортних документів, а також визнати частково протиправною та скасувати постанову територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області про застосування економічних санкцій від 25 листопада 2009 року № 15-12/193-1 в частині застосування підвищеної плати за перевитрати електроенергії у розмірі 948250,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 16 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 припису територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області від 13 жовтня 2009 року до акта перевірки від 13 жовтня 2009 року № 15-12/157 щодо забезпечення підвищення коефіцієнту корисної дії насосної установки (насоси НСШ 410/819) відповідно паспортних документів.

Визнати частково протиправною та скасувати постанову територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області про застосування економічних санкцій від 25 листопада 2009 року № 15-12/193-1 в частині застосування підвищеної плати за перевитрати електроенергії у розмірі 948250,00 грн. (дев’ятсот сорок вісім тисяч двісті п’ятдесят гривень нуль копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Свердловантрацит»(ідентифікаційний код 32355669, місцезнаходження: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, буд. 1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 01,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 21 липня 2010 року.

СуддяЧернявська Т.І.

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація