КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31

 Іменем України

П О С Т А Н О В А

21.06.10                                                                      Справа № 8/5

 

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 

головуючого суддіМаляренка А.В., 

суддівІльєнок Т.В. 

Шевченка В.Ю.

при секретарі судового засідання Лебедєвої С.В.

розглянувши апеляційну скаргу розглянувши апеляційну скаргу відкрите акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод»

на рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2010 р. 

у справі № 8/5 (суддя Плеханова Л.Б.), 

за позовом відкритого акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство-15327», м. Полтава, 

до відкрите акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод», м. Полтава, 

про стягнення 20 121 грн. -

за участю представників сторін:

від позивача: Батрак В.Т. –представник за дов.,

від відповідача: Рашевська Т.В. –представник за дов.,

в с т а н о в и в :

           Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.03.2010 р. позовні вимоги ВАТ «Полтавське автотранспортне підприємство-15327»до ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод»про стягнення 20121,00 грн. задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 14 569,00 грн. боргу, 2 505,98 грн. інфляційних нарахувань, 619,08 грн. річних, 176,94 грн. та судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод»подало апеляційну скаргу до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2010 року повністю та прийняти нове рішення.

За апеляційною скаргою ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод»на рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2010 року згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 30.04.2010 року порушено апеляційне провадження у справі № 8/5 та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Полтавської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2010 року повністю та прийняти нове рішення.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, виходить з наступного.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. 

           Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Полтавське автотранспортне підприємство-15327»та ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод»виникли правовідносини з надання послуг перевезення працівників, при цьому договір було укладено в усній формі.

          Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, вимоги щодо форми договору не встановлені законом. 

          Главою 64 Цивільного Кодексу України письмова форма договору перевезення пасажирів не передбачена.

          Суд першої інстанції правомірно встановив, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт отримання відповідачем наданих позивачем послуг з перевезення працівників відповідача за маршрутом Полтава-Михайлівка-Полтава в період з 19 травня по 10 червня 2008 року включно, такими доказами є дорожні листи та завдання на перевезення пасажирів, у яких вказані істотні умови, а саме: вид послуг, час їх надання, їх вартість.

          Вказані завдання на перевезення пасажирів скріплені штампом відповідача та підписані особою, посада та прізвище якої не вказані.

          Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції правомірно не враховану вказану обставину, та встановлено доведеним факт прийняття відповідачем вищевказаних послуг, оскільки майже на кожному бланку завдання на перевезення пасажирів є відтиск штампу відповідача, який міг бути зроблений лише посадовою особою, яка мала постійне право і можливість використання штампом для оформлення документів.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

          До того ж, судом першої інстанції правомірно встановлено, що три бланка завдання на перевезення пасажирів від 7,9,10 червня 2008 р. належним чином не оформлені, штамп відповідача не проставлено.

          При цьому, апеляційний суд вважає, що бланк завдання від 21.05.2008 року на суму 1568 грн. не може бути прийнятий до уваги, оскільки, вказаний бланк містить виправлення часу, а саме в графах: «надання автобусу замовнику», «подати до «ПТМЗ», «прибуття автобусу», про вірність внесення виправлень не зазначено.

          Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню в сумі 13408,00 грн. за наступними бланками замовлень: від 19.05.2008 р. на суму 784,00 грн., від 20.05.2008 р. на суму 789,00 грн., від 21.05.2008 р. на суму 789,00 грн., від 22.05.2008 р. на суму 789,00 грн., від 23.05.2008 р. на суму 789,00 грн., від 24.05.2008 р. на суму 789,00 грн., від 26.05.2008 р. на суму 789,00 грн., від 27.05.2008 р. на суму 789,00 грн., від 28.05.2008 р. на суму 789,00 грн., від 29.05.2008 р. на суму 789,00 грн., від 30.05.2008 р. на суму 789,00 грн., від 31.05.2008 р. на суму 789,00 грн., від 02.06.2008 р. на суму 789,00 грн., від 03.06.2008 р. на суму 789,00 грн., від 04.06.2008 р. на суму 789,00 грн., від 05.06.2008 р. на суму 789,00 грн., від 06.06.2008 р. на суму 789,00 грн.

          Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          У відповідності зі ст.43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (Роз'яснення ВАСУ від 10.12.96 р. № 02-5/422 «Про судове рішення»).

          Як зазначається в частині першій ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          Як свідчать матеріали справи позивач у відповідності до ст. 530 ЦК України пред'явив відповідачу лист - вимогу № 01/01-774 від 28.09.2009 р. про сплату заборгованості в сумі 16 560,00 грн., яку відповідач мав виконати у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

          Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          

          Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, визначений договором або законом.

          Відповідач заборгованість не сплатив, тому з нього підлягають стягненню інфляційні та річні за увесь час користування ними, які є платою за користування чужими грошовими коштами.

          Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання відповідача полягало у здійсненні платежів за перевезення працівників позивачеві. 

          Отже, інфляційні та річні підлягають стягненню з відповідача за прострочення сплати заборгованості з суми 13408,00 грн.

          Позивачем було заявлено до стягнення з відповідача індекс інфляції за період з червня 2008 року по жовтень 2009 року в сумі 2 850,00 грн., а також 3 % річних –в сумі 702,00 грн.

          Провівши арифметичний розрахунок індексу інфляції та 3% річних, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги у вказаній частині підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2346,40 грн. інфляційних нарахувань за період з червня 2008 року по жовтень 2009 року та 569,75 грн. 3 % річних.

          Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. 

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду необхідно змінити. 

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В : 

1.          Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод»на рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2010 року у справі № 8/5 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2010 року у справі № 8/5 змінити, резолютивну частину якого викласти в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод»(36000, м. Полтава, вул. Зінківська, код ЄДРПОУ 00110792) на користь відкритого акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство-15327»(36008, м. Полтава, вул. Харківське шосе,4/15, код ЄДРПОУ 03118111) 13408,00 грн. боргу, 2346,40 грн. інфляційних нарахувань, 569,75 грн. 3% річних, 163,24 грн. витрат по оплаті державного мита, 207,40 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити».

3.          Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

4.          Справу № 8/5 повернути до господарського суду Полтавської області.

5.          Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам апеляційного провадження.

Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з моменту її оголошення. 

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний термін. 

 Головуючий суддя                                                             А.В. Маляренко

 Судді:           Т.В. Ільєнок 

 В.Ю. Шевченко

 Дата відправки 23.06.10