Справа №  2-1456/10    

    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 серпня 2010 року                             м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Філатової Л.Б.

         при секретарі     Гиляка О.М.,

з участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, оскільки шлюбні стосунки фактично припинились з вересня 2009 року, спільне господарство не ведеться, в сім»ї часто виникали сварки та суперечки з суттєво важливих питань, втрачені почуття поваги та взаємопорозуміння. Вказала, зщо спільних дітей не мають, примирення не можливе.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала, до викладених в позовній заяві пояснень доповнила, що настоює на розірванні шлюбу, оскільки проживають за однією адресою, але спільне господарство і спільний бюджет не ведуть, відповідач поводиться зневажливо і сьогодні перед судовим засіданням застосував фізичну силу. Доповнила, що існує спір з приводу розподілу спільного майна, який розглядається в суді і саме в зв»язку з цим відповідач відмовляється розірвати шлюб.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що спільний бюджет ведуть – за домовленістю позивачка здійснює оплату комунальних послуг, а він займається утриманням та поліпшенням житла. Не заперечує, що існує спір про майно, яке вирішують. Вказав, що збереглися почуття до дружини, але три місяці які надавав суд для примирення дав ОСОБА_1 для обмірковування, а сам був відсутнім – їздив працювати.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, що зареєстрований 01.10.1993 року відділом ЗАГС Чернігівського міськвиконкому, актовий запис № 2119, спільних дітей не мають.

Суд, приймаючи до уваги фактичні взаємини подружжя, прийшов до висновку, що шлюб на підставі ст.112 Сімейного Кодексу України належить розірвати, оскільки між сторонами втрачені почуття взаємопорозуміння і поваги, шлюбні стосунки фактично припинились і перебування їх у шлюбі носить формальний характер, примирення між подружжям неможливо, наданий сторонам строк для примирення до позитивних результатів не призвів, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення у даній справі.

Керуючись ст.ст. 57-62, 64, 88, 208, 209 ЦПК України, ст.ст. 110 ч.1, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити в повному обсягу.

    Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 01.10.1993 року відділом ЗАГС Чернігівського міськвиконкому, актовий запис № 2119 – розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС стягнути з ОСОБА_2 в доход держави мито в розмірі 30 \тридцять гривень.

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів.

        Суддя Новозаводського

       районного  суду м. Чернігова             Л.Б. Філатова