Справа № 2-а-14/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

М о т и в о в а н а

19 серпня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого – судді Наумик О.О., при секретарі Михайлюковій Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка справу адміністративного судочинства за позовом

ОСОБА_1 до Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання недійсною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 05.10.2009 р., стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

29.10.2009 р. звернувшись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 просить:

- визнати  недійсною постанову про накладення адміністративного стягнення та скасувати, справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;

- стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 грн.,

пославшись на те, що 05.10.2009 р. посадовою (службовою) особою відповідача - заступником начальника Микитівського управління юстиції Березняк Ю.В. винесено постанову про накладення на нього  адміністративного штрафу. Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону за наступних  підстав:

У постанові зазначено, що 01.10.2009 р. при вході державного виконавця за адресою (у постанові не вказана посадова особа ВДВС, яка входила за адресою) було встановлено, що він як боржник у виконавчому провадженні при примусовому виконанні виконавчого листа №2-67 від 28.03.08 р. перешкоджав проживанню ОСОБА_3, а саме змінив замок на вхідних дверях та ключ від них не надав стягувачу. Вважає, що дії працівника відповідача були незаконними.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача. За таких умов вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, у якому його визнано винним зазначеною постановою.

Співробітником ВДВС складено документи саме із цим «спрощеним» підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол суперечить постанові про адміністративне правопорушення.

Одночасно зауважив, що п.4 ч.2 ст.105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача –суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди, як матеріальної, так і моральної. Оскільки у відповідності до ст.1174 ЦК України орган державної влади несе відповідальність за дії свого працівника при виконанні службових обов’язків, то саме відповідач має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.

Моральна шкода полягає у тому, що відносно нього було необґрунтовано винесено постанову, його необґрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення. При цьому йому фактично  було відмовлено у будь-якій можливості захисту своїх інтересів, враховуючи те, у якому порядку винесено постанову. Він відчув абсолютну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що підірвало у нього віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. До того, ж внаслідок неправомірних дій посадової особи відповідача він був змушений витрачати час на засіданнях. У нього зірвались життєві плани, він нервував, вся ця ситуація (починаючи з дня винесення несправедливої постанови щодо нього) є для нього стресовою, і кожне судове засідання у справі призводить до поглиблення цього стресу. Спричинену йому моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити його моральні страждання він оцінює в 1 грн.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, за наведених у позовній заяві підстав.

Відповідач – Микитівський відділ державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції позов не визнав, надавши суду письмові заперечення проти позову за наступних підстав:

Виконавчі листи 2-67 від 28.03.08 р., видані Микитівським районним судом м. Горлівки про зобов’язання ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні квартирою АДРЕСА_1, а також вселення ОСОБА_3 за вищезазначеною адресою надійшли на виконання 24.07.2008 р.

Згідно п.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі виконавчих документів за заявою стягувача. Копії надіслані сторонам та Микитівському районному суду м. Горлівки.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення суду до 31.07.2008 р., але добровільно рішення суду виконане не було.

12.08.2008 р. боржнику було відправлено повідомлення рекомендованою кореспонденцією щодо вселення ОСОБА_3, яке він отримав особисто 14.08.2008 р.

При спробі виконати рішення суду 24.09.2008 р. боржник чинив перешкоди, не допускав ОСОБА_3 до квартири.

10.10.2008 р. при наступній спробі увійти до квартири рішення суду знов не вдалося виконати, про що складено акт державним виконавцем.

21.10.2008 р. державним виконавцем до Микитівського районного суду м. Горлівки було надіслано подання щодо примусового входження до житла для виконання рішення суду.

06.11.2008 р. за адресою Микитівського ВДВС надійшла ухвала суду від 24.10.2008 р., в якій було дозволено Микитівському ВДВС примусове входження до житла – квартири АДРЕСА_1 для виконання рішення суду від 28.03.2008 р. в частині вселення ОСОБА_3 за зазначено адресою.

10.09.2009 р. за адресою боржника було надіслано рекомендованою кореспонденцією постанову про накладення адміністративного стягнення за невиконання рішення суду у розмірі 170 грн., а також лист про зобов’язання не чинити перешкоди у користуванні квартирою №67 по вул. Лікарняна,16 ОСОБА_3 та дата і час її вселення за адресою.

16.09.2009 р. за участю представників Микитівського районного відділу міліції, КП «Гольмівське», а також понятих відбулось примусове входження до вищезазначеного житла для виконання судового рішення.

16.09.2009 р. державним виконавцем Микитівського ВДВС було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, згідно п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Копії надіслані сторонам та Микитівському районному суду м. Горлівки.

Але 29.09.2009 р. на адресу ВДВС ОСОБА_3 надала заяву про поновлення виконавчого провадження у зв’язку  з перешкоджанням у її проживанні ОСОБА_1

При виході державного виковці за адресою 01.10.2009 р. було встановлено, що боржник ОСОБА_1 дійсно перешкоджає проживанню ОСОБА_3, а саме змінив замок на вхідних дверях та ключ від нього не надав стягувачу (акт від 01.10.09 р.)

За невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог ст. 76,80 Закону України «Про виконавче провадження» та згідно зі ст. 88 Закону України «Про виконавче провадження» ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі. 340 грн.

На підставі викладеного просив у позові відмовити у повному обсязі.  

У судовому засіданні представник відповідача Березняк Ю.В. позов не визнала за підстав, аналогічних у наведених вище письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши сторони, дослідивши надані сторонами докази у справі, суд вважає позов необґрунтованим і таким, у задоволенні якого слід відмовити за наступних підстав:

Постановою державного виконавця Микитівського відділу ДВС Горлівського МУЮ від 24.07.2008 р. на підставі виконавчого листа №2-67, виданого 14.07.2008 р. Микитівським районним судом м. Горлівки про вселення ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_1, відкрито виконавче провадження, яким боржнику ОСОБА_4 запропоновано виконати судове рішення в строк до 31.07.2008 р., про що боржника було повідомлено рекомендованою кореспонденцією, повідомлення позивач отримав особисто (копії постанови, повідомлення – в матеріалах справи) У визначений державним виконавцем строк рішення суду боржником в добровільному порядку не виконано.

В подальшому державним виконавцем неодноразово приймались міри до примусового виконання судового рішення, в чому ОСОБА_4 чинив перешкоди, про що складались відповідні акти (копії – в матеріалах справи).

Ухвалою Микитівського районного суду м. Горлівки від 24.10.2008 р. було дозволено Микитівському відділу ДВС Горлівського МУЮ примусове проникнення до житла – квартири АДРЕСА_1 при виконанні судового рішення від 28.03.2008 р. в частині вселення ОСОБА_3 за зазначено адресою.

Згідно акту державного виконавця від 16.09.2009 р. відбулось примусове виконання судового рішення, ОСОБА_3 вселена у квартиру АДРЕСА_1.

Проте 21.09.2009 р. житловим органом – КП “Гольмівське” складено акт про те, що ОСОБА_3 не змогла відкрити вхідні двері у зазначеній вище квартирі через зміну замків ОСОБА_4

При виході державного виконавця за адресою виконання судового рішення за заявою стягувача ОСОБА_3 державним виконавцем було встановлено факт того, що ОСОБА_4 перешкоджає проживанню ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зміни замків на вхідних дверях квартири, внаслідок чого стягувач не має доступу у квартиру, що підтверджено відповідним Актом.

Статтею 88 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.

За невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог ст.ст.76,80 Закону України “Про виконавче провадження” заступником начальника Микитівському відділу ДВС Горлівського МУЮ Березняк Ю.В. боржника ОСОБА_4 постановою від 05.10.2009 р. було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Суд вважає, що заступник начальника Микитівського управління юстиції Березняк Ю.В. при винесенні постанови про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення діяв в межах своєї компетенції, порушення ним Закону України «Про виконавче провадження» не вбачається.

Суд вважає недоведеною ту обставину, що заступником начальника Микитівського відділу ДВС Горлівського МУЮ Березняк Ю.В. при виконанні судового рішення були порушені будь-які його права чи свободи, з огляду також на покладений цим рішенням на ОСОБА_4 обов’язок не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні квартирою АДРЕСА_1.

За таких обставин суд вважає  також необґрунтованою вимогу відшкодування моральної шкоди.

Також суд вважає недоведеною позивачем ту обставину, що він вчасно у встановлений законом 10-денний строк звернувся з дійсним позовом до суду.

Так за наданою відповідачем копією квитанції постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення була направлена на адресу останнього 08.10.2009 р.

Позивач пояснив, що копію постанови отримав не поштою, а особисто у  Микитівському відділі ДВС. Проте, коли саме ним була отримана копія постанови, за яких обставин, при зверненні з яким питанням до Відділу ДВС позивачем не пояснено, що унеможливило перевірку цих обставин судом.

За таких підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.160-161 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання недійсною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 05.10.2009 р., стягнення моральної шкоди відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

С у д д я: