КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-9835/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" серпня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
при секретарі – Петриченко Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про скасування вимоги,
в с т а н о в и л а:
Відкрите акціонерне товариство «Чернігівський завод радіоприладів»звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про скасування вимоги.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року позов задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова від 02 червня 2009 року №825/444.
Не погоджуючись з постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року, Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «ЧеЗаРа»зареєстроване в УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова як платник страхових внесків.
УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова, відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та на підставі картки особового рахунку платника, рішень № 51 від 04.02.2009 року, № 113 від 05.03.2009 року, сформовано вимогу № Ю –825/444 від 02 червня 2009 року про сплату боргу на загальну суму 2 433 230,83 грн., в т.ч. недоїмка –1 737 359,10 грн.; фінансові санкції (штрафи) – 585 963,92 грн. та пеня –109907,81 грн.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
В силу статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно пункту 6 статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що частиною 1 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
У відповідності до вимог частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, яким для відповідача є календарний місяць. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, відповідно до частини 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Пунктом 8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція), встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до пункту 8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п’яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Рішення про застосування фінансових санкцій № 51 від 04.02.2009 року прийняте на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду за період з 22.09.2008 року по 29.12.2008 року. Даним рішенням до позивача було застосовано штрафну санкцію та нараховано пеню.
Відповідно до пунктів 8.4 та 8.5 Інструкції протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми та у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Пунктом 3 частини 13 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Позивачем було оскаржено в судовому порядку рішення про застосування фінансових санкцій № 51 від 04.02.2009 року та № 113 від 04.02.2009 року.
На час формування вимоги судові рішення не набрали законної сили, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про застосування фінансових санкцій № 51 від 04.02.2009 року та № 113 від 04.02.2009 року не були узгодженні, а тому в УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова не було законних підстав для формування вимоги про сплату боргу від 02 червня 2009 року № Ю –825/444.
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку не можна визнати недійсною вимогу пенсійного органу в якійсь сумі, оскільки УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова ще не узгодило в установленому законом порядку частину суми визначеного боргу.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195-196, 200, 205 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть учать у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (ч.2 статі 212 КАС України).
Головуючий:
Судді: