ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2010 року № 14302/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Олендера І.Я., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Балко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,-
В С Т А Н О В И Л А :
В грудні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області, в якому просить поновити пропущений строк звернення до суду, зобов»язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки (по жовтень 2008 року) в сумі 4173,10 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» . Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області нарахувати та виплатити з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 30 жовтня 2008 року включно, на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» . В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Зазначена постанова мотивована тим, що відпов ідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, вимоги позивача є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право останнього.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в позові ОСОБА_1
В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
На думку колегії суддів суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги позивача, правомірно виходив з того, що останній має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У зв»язку з тим, що рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційними окремі положення Законів України про Державний бюджет України на 2007-2008 роки, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних доплат, то суд першої інстанції прийшов до переконання, що відмова управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області у проведенні нарахування і виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є протиправною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо зобов»язання здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року, оскільки ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком .
Що стосується нарахування підвищення до пенсії за 2006 рік, то слід зазначити, що п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності 02.04.2006 року, п.17 ст.77 виключено. Однак ст. 110 даного Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Враховуючи те, що Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету не приймав жодних нормативно-правових актів за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року, не був визначений порядок проведення таких виплат, а також те, що зазначена норма не була визнана у встановленому порядку неконституційною, отже, підлягала виконанню, то на думку колегії суддів відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії за 2006 рік.
Крім того, апелянтом у відповідності до ч.1 ст.100 КАС України, не заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду визначеного ст.99 КАС України, а тому відсутні наведені підстави для відмови позивачу у нарахування та виплаті підвищення до пенсії як дитині війни.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов»язання управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області провести нарахування та виплату на її користь підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.10.2008 року у відповідності до заявлених вимог, а також правомірність задоволення цих вимог судом першої інстанції.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідне нарахування та виплата підвищення до пенсії як дитині війни повинні проводитись із врахуванням вже виплачених у 2008 році сум.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області, обов’язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.64 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» обов»язок по здійсненню функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг покладено на відповідну виконавчу дирекцію Пенсійного фонду України та її територіальні органи і визначення розмірів конкретної заборгованості перед позивачем є неможливим без проведення управлінням Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області відповідного перерахунку його пенсії на підставі даних відповідної пенсійної справи, а тому колегія суддів приходить до переконання, що позовні вимоги про нарахування та виплату визначеної позивачем суми заборгованості задоволенню не підлягають.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Згідно ст.88 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України, а тому доводи апелянта в частині ненадходження коштів з державного бюджету на дані виплати колегією суддів до уваги не приймаються.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року у справі №2а-9212/08 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та згідно із вимогами Закону України № 1691-VI від 18.02.2010 року може бути оскаржена до Верховного Суду України у порядку цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
Судді І.Я. Олендер
В.З. Улицький
Повний текст ухвали виготовлено 04.06.2010 р.