Справа № 2-506\10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого      Денисової Т.С.

з участю секретаря         Тимківа Б.В.

         позивача          ОСОБА_1

представника позивача      ОСОБА_2

         відповідача       ОСОБА_3

представника відповідача   ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення суми авансу,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача в його користь 6400 грн., що еквівалентні 800 доларам США, внесених ним відповідачу як авансовий платіж за купівлю житлового будинку згідно розписки. Вказав, що уклавши із відповідачем усну угоду про купівлю в останнього житлового будинку, спадкоємцем якого той є на підставі заповіту після смерті матері і який розташований по АДРЕСА_1 за 4500 доларів США, 21 січня 2008 року у присутності свідка передав відповідачу під розписку частину коштів, що були еквівалентні 800 доларам США, як авансовий платіж в рахунок оплати за купівлю будинку, а решту грошей по угоді повинен був сплатити після того, як відповідач оформить правовстановлюючі документи на нерухомість. Так і не оформивши документи, згодом відповідач взагалі відмовився продавати будинок за передбачену угодою суму. За таких обставин він звернувся до відповідача з вимогою повернути йому суму сплаченого ним авансу, однак той відмовляється.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги змінив, просить стягнути 6312 грн., які еквівалентні 800 доларам США по курсу Національного банку України 100 дол.США – 789,02 грн. Позов підтримує з підстав, наведених у позовній заяві та пояснив, що суму, еквівалентну 800 доларам США сплатив відповідачу ОСОБА_3 як аванс оплати за купівлю житлового будинку, оскільки відповідач запевняв, що в нього є інший покупець. Письмового договору купівлі-продажу вони між собою не укладали. Розуміючи, що оформлення документів на нерухомість після смерті матері відповідача, яка була його власником теж без відповідної реєстрації своїх прав на майно, потребує чимало часу, не поспішав із переоформленням будинку. За той час з січня 2008 року доглядав за будівлею, обробляв земельну ділянку. Приїхавши в грудні 2008 року з Польщі на вимогу відповідача для здійснення купівлі-продажу, маючи з собою відповідну суму грошей, дізнався, що документи не готові. Згодом у селі появилися оголошення, що будинок продається за 10 тис. доларів США. А ще пізніше його брат, що займався за його дорученням оформленням документів для продажу, дізнався, що власників будинку є двоє, окрім відповідача ще і його племінник, який проживає у м.Кривому Розі і усі виготовлені правовстановлюючі документи утримує у себе. За тих умов – збільшення ціни будинку, він відмовився від угоди і попросив відповідача повернути кошти. Останній до цих пір гроші не віддав, а також не показав, що в нього на руках є увесь пакет документів. На час подачі позову до суду в нього самого відпала потреба у купівлі будинку, оскільки він одружився, а дружина забезпечена житлом.    

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що 800 доларів США позивачем була внесена як завдаток, гарантія купівлі будинку, що залишився йому у спадок від матері. Гроші він витратив. Позивач знав, що на оформлення документів потрібний час. Так сталося, що на спадщину став претендувати ще і його племінник. Документи були оформленні в грудні 2008 року по 1\2 частці будинковолодіння на кожного з них. Однак документи племінник усі забрав з собою. Про те, що племінник збільшив ціну продажу будинку, розклеюючи оголошення по селу, не знав. Знає достовірно, що ціна будинку залишилася тією ж. Племінник приїде на першу ж його вимогу.  Угода була укладена між ним та позивачем, а тому посилання позивача на дії племінника вважає безпідставними. Він умов угоди не змінював. Порушив домовленість позивач, а тому він згідно закону не повинен повертати сплачену суму завдатку.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтвердив пояснення позивача ОСОБА_1 щодо домовленості сторін про купівлю-продаж будинку і про неналежне виконання відповідачем в подальшому умов договору. Ствердив, що відповідач, укладаючи угоду з позивачем, не знав про те, що на спадок пред»явить своє право і племінник. А з наявністю іншого співвласника змінилися і умови домовленості. Останній збільшив ціну без відома відповідача, останній втратив контроль над пакетом документів. А позивач в свою чергу відмовився від купівлі будинку за новою ціною.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що був у курсі усіх подій, що відбувалися між сторонами щодо купівлі будинку по АДРЕСА_1 Підтвердив, що жодного разу, коли до відповідача звертався позивач чи його брат ОСОБА_5, останній так і не пред»явив правовстановлюючі документи на нерухомість. Бачив він і оголошення у селі, де значилася ціна будинку 10 тис.грн.            

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази по справі, що надані сторонами в повному обсязі, вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

За договором купівлі-продажу, що передбачено ст.655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В судовому засіданні сторони визнали, що станом на 21 січня 2008 року домовилися про купівлю-продаж житлового будинку по вул.Біла у с.Торське Заліщицького району, що належитеме відповідачу ОСОБА_3, як спадкоємцю за заповітом після смерті матері ОСОБА_7, однак договору, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, не укладали.

21 січня 2008 року позивач ОСОБА_1, згідно оглянутої в судовому засіданні розписки, вніс оплату за житловий будинок по АДРЕСА_1 в сумі 800 доларів США, а відповідач ОСОБА_3 отримав їх.

Згідно усної домовленості відповідач повинен був підготувати документи на будинковолодіння, необхідні для укладення договору купівлі-продажу, а саме, правовстановлючі документи на нерухомість на ім»я відповідача.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач представив суду лише рішення Заліщецького районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2008 року, яким визнано право власності на спірне домоволодіння у АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_8 та племінником останнього ОСОБА_9 в рівних частинах. Рішення зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 10 грудня 2008 року.

Як вбачається зі змісту рішення власників будинковолодіння є двоє.

Окрім того, як пояснили в судовому засіданні свідки один із власників збільшив обумовлену домовленістю ціну продажу будинку.          

Завдатком, у відповідності до ч.1 ст.570 ЦК України, є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов»язання і на забезпечення його виконання.

Правила ст.571 ЦК України, на які посилається відповідач в своїх запереченнях, про залишення завдатку особі, яка його одержала,  суд вважає, застосовуються в тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь зі сторін.

У тих випадках, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.

Оскільки договору купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а тому платіж, внесений позивачем суд рахує авансовим, право позивача внаслідок цього порушеним і таким, що підлягає захисту.  

За наведених обставин, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути відповідача ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_1 6312 грн. авансу, сума яких станом на 09 серпня 2010 року згідно курсу Національного банку України еквівалентна 800 доларам США, 63,12 грн. судових витрат, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді та 300 грн. витрат на правову допомогу.

На підставі ст.ст.546-548,570,571,865-873 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60,212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_3 6312 (шість тисяч триста дванадцять) гривень авансу, сума яких станом на 09 серпня 2010 року згідно курсу Національного банку України еквівалентна 800 доларам США, 63,12 грн. судових витрат, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді та 300 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом того ж строку з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду                        Денисова Т.С.