КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
01.06.10 Справа № 3/063-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддяЧорногуз М.Г. (доповідач по справі),
СуддіСуховий В.Г.,
Фаловська І.М.
секретар судового засідання: Вітюк Р.В.,
В судове засідання з’явились:
прокурор: не з’явився;
від позивача: не з’явився;
від відповідача: ОСОБА_4 –паспорт серії НОМЕР_1 від 01.11.2005 року;
ОСОБА_5 –представник за дов. № 1110 від 27.04.2010 року.
розглянувши апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4,
на рішення господарського суду Київської області від 10 березня 2010 року,
у справі №3/063-09 (суддя Лопатін А.В.),
за позовом Прокурора Сквирського району Київської області, м. Сквира, Сквирський район, Київська область,
в інтересах держави в особі Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області, с. Пустоварівка, Сквирський район, Київська область,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Пустоварівка, Сквирський район, Київська область,
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Пустоварівка, Сквирський район, Київська область,
до Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області, с. Пустоварівка, Сквирський район, Київська область,
про визнання права на оренду земельної ділянки,
в с т а н о в и в :
Прокурор Сквирського району Київської області звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння (т. І а.с. 5-11).
18 березня 2009 року до місцевого господарського суду звернувся ФОП ОСОБА_4 з зустрічним позовом до Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права на оренду земельної ділянки (т. І а.с. 68-71).
Прокурор подав до місцевого господарського суду заяву № 05/1-86вих від 14 квітня 2009 року про уточнення позовних вимог (т. І а.с. 100-101).
Рішенням господарського суду Київської області від 10 березня 2010 року у справі № 3/063-09 первісний позов задоволено повністю, зобов’язано ФОП ОСОБА_4 повернути на користь держави в особі Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області водний об’єкт та земельну ділянку водного фонду загальною площею 9,5 га, нормативна грошова оцінка якої становить 930 050 грн. 00 коп., які знаходяться в межах с. Пустоварівка, Сквирського району, Київської області, що перебували у нього до 1.02.2008 року в оренді згідно договору від 14.04.2003 року у стані, в якому вони були отримані, також присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_4: на користь Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області 1 003 грн. 86 коп. штрафних санкцій; на користь Державного бюджету України 187 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 1 953 грн. 00 коп. витрат за проведення судової експертизи. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю (т. ІІ а.с. 48-55).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 25 березня 2010 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області по справі № 3/063-09 та прийняти нове рішення, яким первісний позов залишити без задоволення та задовольнити зустрічний позов.
Також, відповідач за первісним позовом подав до Київського міжобласного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 28 березня 2010 року, якою просить скасувати рішення господарського суду Київської області по справі № 3/063-09 та прийняти нове рішення, яким первісний позов залишити без задоволення та задовольнити зустрічний позов.
В обґрунтування апеляційних скарг відповідач посилається на те, що рішення Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області від 25 січня 2008 року було визнано недійсним, а тому скаржник вважає, що роз’яснення питань, які містяться в листі від 6 лютого 2008 року не мають юридичних наслідків.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 квітня 2010 року апеляційні скарги були прийняті та об’єднані в одне провадження, розгляд справи призначено здійснити у судовому засіданні за участю представників сторін та прокурора.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 7 травня 2010 року, у зв’язку з відпусткою судді Разіної Т.І., розгляд справи № 3/063-09 було визначено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді – Чорногуза М.Г., суддів –Сухового В.Г. та Фаловської І.М.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 травня 2010 року розгляд справи № 3/063-09 було відкладено у зв’язку з нез’явленням в судове засідання прокурора та представників сторін, а також неподання витребуваних доказів.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 25 травня 2010 року розгляд справи № 3/063-09 було відкладено у зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника Пустоварівської сільської ради Київської області.
20 травня 2010 року, після закінчення судового засідання, до апеляційного господарського суду надійшли уточнення вимог апеляційної скарги, в яких відповідач просить скасувати рішення господарського суду Київської області по справі № 3/063-09 та задовольнити позов ФОП ОСОБА_4 до Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області, а позов прокурора Сквирського району Київської області залишити без задоволення.
Прокурор та представник позивача за первісним позовом в судове засідання, яке відбулось 1 червня 2010 року, не з’явились, про причини неявки колегію суддів апеляційного господарського суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином.
Враховуючи, що ухвалами про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи прокурора та сторін було попереджено, що в разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними матеріалами справи.
Колегія суддів виходить з того, що розгляд справи відкладався, представники сторін та прокурор мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, скаржнику була надана можливість подати суду додаткові докази, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.
В судовому засіданні скаржник та його представник підтримали апеляційні скарги, просили їх задовольнити, скасувати рішення господарського суду Київської області від 10 березня 2010 року та прийняти нове рішення, яким первісний позов залишити без задоволення, а зустрічний позов задовольнити.
За згодою присутніх скаржника та його представника, у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 1 червня 2010 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
14 квітня 2003 року між Пустоварівською сільською радою Сквирського району Київської області (орендодавець) та ПП ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди водного об’єкту та земельної ділянки водного фонду (надалі –Договір) (т І а.с. 13-14).
Згідно з п. 1.1 Договору, на підставі рішення сьомої сесії двадцять четвертого скликання від 31.03.2003 року орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне користування на умовах оренди водний об’єкт та земельну ділянку водного фонду –об’єкт оренди загальною площею 9,5 га для риборозведення, що розташований на території Пустоварівської сільської ради.
Відповідно до п.п. 1.3 та 1.4 Договору, термін дії договору 5 років з часу державної реєстрації але не більше ніж до 1 лютого 2008 року. За клопотанням орендаря (не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору) договір може пролонгуватися на наступний період рішенням орендодавця. У такому випадку він підлягає перереєстрації у порядку визначеному законодавством.
Рішенням 14 сесії п'ятого скликання Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області від 25 січня 2008 року за №6/9-14-05 орендарю було відмовлено у поновленні договору оренди водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду від 14.04.03р. на новий строк (т. І а.с. 127).
Як вбачається з протоколу 14 сесії п'ятого скликання Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області від 25 січня 2008 року, що ФОП ОСОБА_4 був присутній на сесійному засіданні, а тому був повідомлений про відмову у поновленні договору оренди на новий строк (т. І а.с. 124-126).
Листом від 6 лютого 2008 року Пустоварівська сільська рада повідомила позивача, що в зв’язку з закінченням терміну дії договору оренди від 14 квітня 2003 року чотирнадцята сесія п’ятого скликання Пустоварівської сільської ради від 25 січня 2008 року розглянула питання щодо надання в оренду даного об’єкту в подальшому. В результаті розгляду цього питання було прийнято рішення про надання дозволу ТОВ «Агрофірма «Колос» на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки водного фонду та водного об’єкту № 6, з ТОВ «Агрофірма «Колос»в подальшому буде заключено договір оренди (т. І а.с. 16, 139).
Вказаний лист ФОП ОСОБА_4 отримав 6 лютого 2008 року, що підтверджується його підписом. Відповідно до висновку № 6380 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи № 3/063-09 від 23 жовтня 2009 року, рукописний запис «отримав 06.02.2008» в листі Пустоварівської сільської ради від 06.02.2008 року № 36 виконано ОСОБА_4 (т. ІІ а.с. 32-34).
Сторонами дія договору не пролонговувалась, а тому строк його дії припинився 1 лютого 2008 року.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.
Статтею 34 зазначеного Закону, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Відповідно до п. 6.7 Договору, у разі припинення договору, орендар зобов’язаний повернути орендареві об’єкт оренди не пізніше ніж через місяць з дня припинення договору у такому ж стані, в якому він був отриманий. Про що складається відповідний акт прийому-передачі об’єкта оренди за підписом обох зацікавлених осіб.
Станом на дату прийняття спірного рішення, об'єкт оренди орендарем не повернуто, з чого вбачається порушення умов Договору та вимог Закону України «Про оренду землі».
Листом від 05 березня 2008 року №84 Пустоварівська сільська рада повідомила відповідача за первісним позовом про необхідність повернення за актом приймання - передачі орендованого ставка, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди (т. І а.с. 17).
24 липня 2008 року, листом №279 Пустоварівська сільська рада повторно повідомила ФОП ОСОБА_4 про необхідність повернення орендованого ставка у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди від 14 квітня 2003 року. Отримання згаданих листів підтверджується підписами в журналі реєстрації вихідної документації Пустоварівської сільської ради 2.07.2007-31.12.2008 року (т. І а.с. 140-142).
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що відповідач повинен був повернути об’єкт оренди Пустоварівській сільській раді в строк до 1 березня 2008 року, однак цього не зробив. Тому, судова колегія вважає первісні позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача повернути на користь держави в особі Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області об’єкт оренди обґрунтованими, а відтак рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зазначених вимог підлягає залишенню без змін.
Прокурор в позовній заяві просить стягнути з відповідача за первісним позовом штрафні санкції в розмірі 1 003 грн. 86 коп., відповідно до п. 6.8 договору оренди від 14.04.2003 року за кожний день прострочки виконання умов договору.
Як вбачається з п. 6.8 Договору, в разі порушення строку повернення об’єкта оренди, зазначеного в п. 6.7 договору, ризик випадкового пошкодження, або знищення об’єкта чи його частини (зазначений у п. 5.1 договору) переходить до орендаря, а також він сплачує штраф за кожен день прострочки в розмірі орендної плати за день. Сплата штрафу не звільняє орендаря від сплати орендної плати.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно розрахунку № 9 від 15 січня 2009 року, штраф позивачем нараховується за період з 1 березня 2008 року по 22 грудня 2008 року, що не суперечить умовам Договору та чинному законодавству України.
Здійснивши перевірку правильності нарахування штрафних санкцій, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що первісний позов в частині стягнення з ФОП ОСОБА_4 1 003 грн. 86 коп. заявлено правомірно та підлягає задоволенню. Рішення в цій частині зміні не підлягає.
Щодо зустрічного позову про визнання права на оренду земельної ділянки, слід зазначити наступне.
В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом посилається на ст. 764 ЦК України та ч.3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»та зазначає: «оскільки ФОП ОСОБА_4 продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, Сільською радою мало бути доведено до відома ФОП ОСОБА_4 своє рішення щодо відмови у поновленні договору оренди, а саме, шляхом письмового заперечення листом-повідомленням протягом місяця після закінчення строку оренди».
Колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє дане твердження з огляду на таке. Предметом позовних вимог за зустрічним позовом у даній справі є визнання права ФОП ОСОБА_4 на оренду земельної ділянки.
Приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Як зазначалось раніше, 14 квітня 2003 року між Пустоварівською сільською радою Сквирського району Київської області та відповідачем було укладено договір оренди водного об’єкту та земельної ділянки водного фонду (т І а.с. 13-14).
Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України, зокрема, статтею 764 цього Кодексу визначено: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до частини другої статті 759 та частини другої статті 792 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Частиною шостою статті 93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі»строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу частини першої статті 31 цього Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Щодо поновлення договору оренди земельної ділянки Закон України "Про оренду землі" містить положення, які не є тотожними відповідним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Стаття 33 вказаного Закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Тобто цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.
Разом з тим, відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Як вже зазначалося, ФОП ОСОБА_4 був присутній на сесійному засіданні, а тому був повідомлений про відмову у поновленні договору оренди на новий строк.
Також, листом від 6 лютого 2008 року позивача за зустрічним позовом було повідомлено про ту обставину, що чотирнадцята сесія п’ятого скликання Пустоварівської сільської ради від 25 січня 2008 року розглянула питання щодо надання в оренду даного об’єкту в подальшому та, по суті, відмовила ФОП ОСОБА_4 в пролонгації Договору.
Слід також наголосити, що п. 1.4 Договору встановлено, що за клопотанням орендаря (не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору) договір може пролонгуватися на наступний період рішенням орендодавця. У такому випадку він підлягає перереєстрації у порядку визначеному законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про поновлення Договору оренди Пустоварівською сільською радою Сквирського району Київської області не приймалося, а тому позивач за первісним позовом користується об’єктом оренди безпідставно та незаконно.
Неприйняття радою відповідного рішення щодо поновлення або відмову в поновленні спірного договору протягом встановленого строку позивачем не оскаржено.
Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання цього органу укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.
Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено пунктом другим статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем за зустрічним позовом не доведено того, що Пустоварівська сільська рада Сквирського району Київської області не заперечує проти продовження користування орендованим майном ФОП ОСОБА_4 після закінчення дії договору оренди від 14 квітня 2003 року, в той час, як позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами доведено той факт, що орендар був повідомлений про закінчення терміну дії Договору та про те, що рішенням Пустоварівська сільська рада Сквирського району Київської області від 25 січня 2008 року надано дозвіл ТОВ «Агрофірма «Колос»на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки водного фонду та водного об’єкту №6.
Отже, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, тому, оскаржуване рішення господарського суду Київської області в цій частині слід залишити в силі.
Посилання в апеляційних скаргах на те, що рішення Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області від 25 січня 2008 року було визнано недійсним не приймається судовою колегією апеляційного господарського суду до уваги з огляду на те, що орендодавець не мав наміру продовжувати строк дії Договору оренди від 14 квітня 2003 року та виклав це у листі від 6 лютого 2008 року. Визнання недійсним рішення Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області від 25 січня 2008 року, не породжує обов’язку укласти договір оренди та не анулює листа від 6 лютого 2008 року (відмову від продовження договору).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону, перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права.
Рішення господарського суду Київської області від 10 березня 2010 року по справі № 3/063-09 підлягає залишенню без змін.
Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Київської області від 10 березня 2010 року задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд –
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Київської області від 10 березня 2010 року у справі № 3/063-09 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 10 березня 2010 року по справі № 3/063-09 залишити без змін.
3. Справу № 3/063-09 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддяМ.Г. Чорногуз
СуддіВ.Г. Суховий
І.М. Фаловська
Дата відправки 07.06.10