В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді Ладики Я.І.,
судді Ткачук Н.В.,
народних засідателів Алфьорової Є.В., Фітковської Г.П.,
Данилюк Л.Я.,
секретарів Кіндрата В.П., Іванчук Л.Ю.,
Шемрай Г.А., Іванюк Л.Є., Курташ С.М., Ільків О.А.,
з участю: прокурорів Вирсти Т.П., Пиця В.М., Журавльова Є.Є.,
захисника ОСОБА_6,
потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Баболоки Млинівського району Рівненської області, українця, освіта середня спеціальна, розлученого, непрацюючого, згідно ст.89 КК України не судимого, жителя АДРЕСА_1, громадянина України,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч.1; 15 ч.2, 115 ч.2 п.п.1,5; 115 ч.2 п.13 КК України, -
в с т а н о в и в:
Підсудний ОСОБА_9 вчинив закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_10,
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за таких обставин.
_________________________________________________________________________________
Справа № 1- 2/2010р. Головуючий у 1-й інстанції Ладика Я.І.
Категорія ст.115 ч.2 КК України
ОСОБА_9 протягом 1997-2007 років підтримував близькі стосунки та спільно проживав у незареєстрованому шлюбі з потерпілою ОСОБА_8 у помешканні її мами ОСОБА_11, розташованому в присілку Ласкунца села Нижній Березів Косівського району Івано-Франківської області.
Починаючи з 2005 року, взаємини підсудного з ОСОБА_8 стали погіршуватися. ОСОБА_9 постійно ревнував її до інших чоловіків, що стало причиною частих сварок та конфліктів не тільки між ними, але і між ОСОБА_9 та родичами ОСОБА_8 Останні часто робили йому зауваження з приводу його неправомірної поведінки, вимагали припинити сварки, які іноді закінчувалися бійками. Однак ОСОБА_9 на їх зауваження та вимоги не реагував і продовжував вести себе агресивно, здебільшого по відношенню до ОСОБА_8, яку постійно звинувачував у порушенні подружньої вірності.
6 грудня 2007 року, після чергової бійки з ОСОБА_8, що відбулася напередодні, ОСОБА_9 поїхав у смт. Яблунів, де намагався відшукати чоловіка, з яким, на його думку, ОСОБА_8 мала інтимні стосунки. Там вживав спиртні напої і приблизно о 17 годині повернувся в с. Нижній Березів, зайшов у сільський магазин і став там грати в карти.
Приблизно о 18 годині 30 хвилин у магазин зайшов ОСОБА_10 і попросив ОСОБА_9 вийти на вулицю, де висловив своє обурення агресивним відношенням останнього до його бабусі ОСОБА_11 та тітки ОСОБА_8 Після цього, ударом кулака в обличчя збив підсудного з ніг, завдав йому декілька ударів ногою в туловище. Потім відвіз дружину і дітей додому, а сам з мамою ОСОБА_7 поїхав у присілок Ласкунца до бабусі.
Після конфлікту з ОСОБА_10 ОСОБА_9, почуваючи себе приниженим та ображеним протиправними діями потерпілого, пішов у присілок Ласкунца. Побачивши на подвір'ї ОСОБА_11 автомобіль ОСОБА_10, зрозумів , що потерпілий, його мати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають у помешканні. Охоплений почуттями люті і ненависті до ОСОБА_10, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 та бажанням їм помститися, взяв приховану у кукурудзинні заряджену двоствольну мисливську рушницю, боєприпаси до неї, ніж і пішов до будинку з метою вчинити умисне вбивство трьох вказаних осіб.
Зупинившись біля автомобіля ОСОБА_10 і діючи з мотивів помсти, ОСОБА_9 намагався порізати автомобільні шини, але ніж погнувся і вчинити задумане йому не вдалося.
В цей час потерпілі, знаходячись у помешканні, почули стук, що донісся знадвору, і запідозрили ОСОБА_9 у намаганні пошкодити автомобіль. Щоб завадити йому це зробити, ОСОБА_10 хотів вийти у двір, але в той момент, коли відчинив вхідні двері, ОСОБА_9, маючи намір позбавити потерпілого життя, вистрілив йому з близької відстані в живіт. ОСОБА_10 впав на сходи і по них скотився вниз на землю.
Почувши постріл, ОСОБА_7 побігла на вихід і, коли на порозі кинулася до ОСОБА_9, щоб відібрати рушницю, підсудний майже впритул вистрілив у неї.
Не полишаючи наміру реалізувати свій злочинний умисел на вбивство трьох осіб до кінця, ОСОБА_9 перезарядив рушницю і попрямував у помешкання, щоб позбавити життя ОСОБА_8 Але у коридорі між ним та ОСОБА_7 зав’язалася боротьба, остання здоровою рукою намагалася вирвати у підсудного рушницю і не давала йому можливості нею скористатися.
В цей час ОСОБА_8, відчуваючи загрозу своєму життю з боку ОСОБА_9, схопила металеву коцюбу і кілька разів вдарила нею підсудного по голові. ОСОБА_9 випустив з рук рушницю, її підхопила ОСОБА_7 і вибігла з нею у двір, щоб вкинути у криницю. Підсудний погнався за ОСОБА_7 з наміром відібрати рушницю. Скориставшись тим, що ОСОБА_7 біля криниці впала, ОСОБА_9 наздогнав її і спробував заволодіти зброєю, але в їх боротьбу знову втрутилася ОСОБА_8, продовжуючи коцюбою завдавати підсудному удари. Залишивши на короткий проміжок часу ОСОБА_7, ОСОБА_9 накинувся на ОСОБА_8, відібрав у неї коцюбу і з метою вбивства завдав їй два сильні удари по голові. Тим часом ОСОБА_7, звільнившись від ОСОБА_9, вкинула рушницю у криницю і побігла кликати сусідів на допомогу, а ОСОБА_8, борючись з підсудним, зуміла від нього вирватися і втекти у помешкання, замкнувши за собою двері.
Залишившись без зброї та не маючи можливості обраним способом реалізувати свій умисел на позбавлення життя трьох осіб, ОСОБА_9 зі злості розбив у помешканні ОСОБА_11 вікно, зірвав фіранку і, звинувативши в усьому ОСОБА_8, пішов за село, де хотів вчинити самогубство, але передумав. Вернувшись, зайшов до сусіда ОСОБА_12, попросив надати йому медичну допомогу та викликати міліцію.
Своїми злочинними діями, спрямованими на позбавлення життя ОСОБА_10, ОСОБА_9 завдав ОСОБА_10 ушкоджень у вигляді проникаючого вогнепального поранення живота з ушкодженням правої долі печінки, перелому 12 грудного хребця, які супроводжувалися внутрішньою кровотечею та ускладнились гемологічним та травматичним шоком важкого ступеня, параплегією нижніх кінцівок із порушенням функцій тазових органів та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення.
Проте, свого злочинного наміру, спрямованого на вбивство ОСОБА_10, ОСОБА_9 не довів до кінця з незалежних від його волі причин, оскільки ОСОБА_10 був доставлений у Косівську ЦРЛ, а потім в Івано-Франківську ОКЛ, де йому в період з 6 по 26 грудня 2007 року була надана своєчасна кваліфікована медична допомога. З Івано-Франківської ОКЛ він був направлений у задовільному стані для подальшого лікування у Яблунівську районну лікарню, де через відсутність належного лікарського нагляду та лікування ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер.
Реалізовуючи свій умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_7, ОСОБА_9 спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення у вигляді проникаючого вогнепального поранення живота з ушкодженням судини великого чепця, яке ускладнилось серйозним перитонітом, відкритого вогнепального поранення лівого передпліччя з уламковими переломами ліктевої та променевої кісток і зміщенням з ушкодженням сухожилків та нервів лівого передпліччя, з розривом лівої променевої артерії, ран правої лобної та тім'яної ділянок, лівої тім'яної ділянки, синця в ділянці лівої молочної залози.
Але свого злочинного наміру, спрямованого на вбивство ОСОБА_7, підсудний не довів до кінця з незалежних від його волі причин, оскільки потерпіла була доставлена у Косівську ЦРЛ, де їй в період з 6 грудня 2007 року по 15 січня 2008 року була надана своєчасна кваліфікована медична допомога.
Намагаючись реалізувати свій єдиний умисел на позбавлення життя трьох осіб, в тому числі ОСОБА_8, ОСОБА_9 двома сильними цілеспрямованими ударами коцюбою в життєво важливу ділянку тіла – голову, заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, ран правої тім'яної ділянки голови та в ділянці лівої вушної раковини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
ОСОБА_8 була доставлена з місця події у Косівську ЦРЛ, де їй в період з 6 по 18 грудня 2007 року була надана своєчасна кваліфікована медична допомога.
Таким чином, спричинивши ОСОБА_10 та ОСОБА_7 небезпечні для їх життя тяжкі тілесні ушкодження в момент спричинення, стріляючи в них з вогнепальної зброї з близької відстані, маючи намір використати цю зброю для позбавлення життя ОСОБА_8, завдаючи їй сильні цілеспрямовані удари металевим предметом по голові, підсудний усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав можливість настання смерті трьох осіб і бажав цього. Діючи з прямим умислом, спрямованим на вбивство ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9 виконав усі дії, які вважав необхідними для настання бажаного для нього наслідку, однак злочин не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_9 у вчиненому злочині підтверджується такими доказами.
Підсудний ОСОБА_9 свою вину у скоєному злочині визнав частково, заперечує наявність у нього умислу на позбавлення життя потерпілих. Але разом з тим більшість обставин цього злочину підтвердив. Зокрема, пояснив, що дійсно тривалий час перебував з потерпілою ОСОБА_8 у незареєстрованому шлюбі. Жив разом з нею у помешканні її мами, розташованому в присілку Ласкунца. В останні роки спільного проживання у нього почали виникати підозри, що ОСОБА_8 порушує подружню вірність. На цьому грунті у них почалися часті сварки та конфлікти. Поступово у родини ОСОБА_8 сформувалося до нього різко негативне ставлення. Він почав усвідомлювати, що спільне з нею життя у подальшому стає неможливим.
6 грудня 2007 року, перебуваючи у пригніченому стані, поїхав у смт. Яблунів, де випив 250 г коньяку. Під вечір вернувся у с. Нижній Березів, зайшов у сільський магазин, до якого згодом під'їхав ОСОБА_10 зі своєю мамою ОСОБА_7 Біля магазину ОСОБА_10 без будь-яких пояснень жорстоко його побив, а потім сів у автомобіль і поїхав, як згодом з'ясувалось, до ОСОБА_11
Перебуваючи під впливом глибокої образи і приниження, він попрямував до господарства ОСОБА_11, куди прийшов приблизно через 15-20 хвилин. У дворі побачив автомобіль потерпілого і це викликало у нього почуття люті до ОСОБА_10 і бажання помститися.
Взявши приховану у кукурудзинні двоствольну рушницю та прихопивши ніж, підійшов до автомобіля з наміром порізати шини, але зробити це не вдалося, бо ніж виявився для цього непридатним. В цей час ОСОБА_10 вийшов з помешкання, і він з близької відстані вистрілив у нього. ОСОБА_10 впав на сходи, а через декілька секунд на порозі появилася ОСОБА_7 Вона намагалася вихопити у нього з рук рушницю і він, не усвідомлюючи своїх дій, вистрілив у потерпілу. Цієї ж миті до них підбігла ОСОБА_13 і почала бити його металевою коцюбою по голові. Рушниця випала у нього з рук, її підхопила ОСОБА_7 і побігла до колодязя. Він, захищаючись від ОСОБА_8, відібрав у неї коцюбу і декілька разів вдарив нею потерпілу. Остання від нього втекла у помешкання, замкнувши за собою двері, а він зі злості розбив у кухні вікно, зірвав фіранку та пішов до колодязя, щоб витягти звідти рушницю і вчинити самогубство. Передумавши робити це у такий спосіб, пішов до потічка, де порізав собі вени. Проте позбавити себе життя не зміг і попрямував до сусіда ОСОБА_12, щоб той надав йому медичну допомогу і викликав міліцію.
Але попри часткове визнання ОСОБА_9 своєї вини у замаху на вбивство трьох осіб, його вина у вчиненні цього злочину підтверджується сукупністю наявних у справі достовірних доказів.
Так, потерпіла ОСОБА_7 дала суду показання, якими підтвердила, що підсудний тривалий час перебував з її сестрою ОСОБА_8 у фактичних шлюбних відносинах. Останніми роками він дуже ревнував сестру до інших чоловіків, постійно підозрював її у порушенні подружньої вірності. На цьому грунті у них часто виникали сварки, які нерідко закінчувалися бійками. Цими конфліктами вони породжували нервозність та неспокій у родині, а тому всі час від часу просили ОСОБА_9В бути стриманим і не вести себе агресивно по відношенню до сестри та мами. Проте ОСОБА_9 на зауваження та просьби не реагував і продовжував нагнітати обстановку.
6 грудня 2007 року, після чергових скарг сестри і мами на ОСОБА_9, вони з сином вирішили зустрітися з підсудним і ще раз переконати, що його агресивна поведінка в сім'ї до хороших наслідків не призведе. Біля магазину, близько 18 години, син мав з ОСОБА_9 розмову, яка закінчилася бійкою. Побивши підсудного, син сів у автомобіль і вони спочатку відвезли додому синову дружину з дітьми, а потім поїхали до ОСОБА_11 Перебуваючи на кухні, почули знадвору сильний стук і вирішили, що ОСОБА_9 намагається пошкодити автомобіль. ОСОБА_10 вирішив подивитися що там відбувається і, коли відчиняв вхідні двері, пролунав постріл. Вона, вибігши з кухні, підійшла до вхідних дверей і побачила, що син лежить на землі біля сходів, а ОСОБА_9 спрямував рушницю стволами в її бік. Не роздумуючи, вона кинулася на підсудного, щоб відібрати зброю, і в цей момент він вистрілив у неї. Якусь мить вона перебувала в шоці, бо ліва рука повисла, і вона нею практично не володіла. Оговтавшись від шоку, схопила здоровою рукою рушницю, намагаючись її відібрати у ОСОБА_9, який вже опинився у коридорі. В цей час з кухні вибігли ОСОБА_11 та ОСОБА_8 Остання вдарила підсудного коцюбою по голові, і він випустив з рук рушницю. Схопивши рушницю, вона вибігла у двір, щоб викинути її у криницю, але біля криниці впала. ОСОБА_9 наздогнав її і, накинувшись на неї, намагався відібрати рушницю. В цей час в їх боротьбу втрутилася ОСОБА_8, яка завдавала підсудному коцюбою удари. Останній на якийсь час спрямував свої зусилля проти ОСОБА_8, а вона, скориставшись цим, вкинула рушницю у колодязь.
Від вогнепальних поранень вони з сином отримали тяжкі тілесні ушкодження. Сина неодноразово оперували у Косівській ЦРЛ та в Івано-Франківській ОКЛ. Після лікування у цих закладах він почував себе задовільно, був при свідомості, розмовляв. Але після транспортування сина для подальшого лікування у Яблунівську районну лікарню його стан різко погіршився. В цій лікарні його лікуванням практично ніхто не займався, і син ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер.
Вона також отримала від вогнепальних поранень тяжкі ушкодження, була неодноразово прооперована, тривалий час лікувалася.
Згодом їй стало відомо, що ОСОБА_8 також отримала тілесні ушкодження, які їй спричинив ОСОБА_9 ударами коцюбою по голові.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердила, що з ОСОБА_9 проживала у незареєстрованому шлюбі 10 років. Останні два роки їх взаємовідносини різко погіршилися. Підсудний ревнував її до інших чоловіків, постійно звинувачував у подружній зраді. На цьому грунті між ними виникали часті сварки, які неодноразово супроводжувалися бійками. Остання така подія відбулася 5 грудня 2007 року.
Життя з ОСОБА_9 стало неможливим, про це вона повідомила свою сестру ОСОБА_7 та звернулася зі скаргою на підсудного у міліцію.
6 грудня 2007 року, ввечері, до неї приїхала сестра ОСОБА_7 з сином ОСОБА_14. Всі сиділи на кухні, вхідні двері у будинок були замкнуті. Згодом почули знадвору якийсь стук. ОСОБА_10 вирішив подивитися, що там відбувається. З кухні вони почули як відчинилися вхідні двері і в цей момент пролунав постріл. Першою вибігла з кухні ОСОБА_7 і в той момент, коли вона намагалася вийти у двір, пролунав другий постріл. Схопивши металеву коцюбу, вибігла у коридор, де побачила закривавлену сестру. Зі страху та з метою захистити своє життя вдарила підсудного коцюбою по голові. Він випустив рушницю з рук, а сестра підібрала її і побігла у двір, щоб вкинути у криницю. ОСОБА_9, відібравши у неї коцюбу, вдарив її двічі по голові і побіг за сестрою. У дворі ОСОБА_9 намагався відібрати рушницю. Боротьба між ними та підсудним продовжувалась. Потім він, залишивши ОСОБА_7, накинувся на неї, але вона вирвалася і втекла у помешкання, замкнувши за собою двері. Сестра тим часом вкинула рушницю у криницю і побігла до сусідів. ОСОБА_9, підійшовши до вхідних дверей, посіпав їх, а потім розбив у кухні вікно, стягнув фіранку і сказав, що в усьому винна вона і пообіцяв її вбити після того, як відсидить 15 років. З цими словами підсудний пішов з двору.
Згодом приїхала швидка допомога і їх повезли у Косівську ЦРЛ. Там вона і сестра тривалий час перебували на лікуванні, а ОСОБА_10 через пару днів відправили в обласну лікарню. 26 грудня 2007 року лікарі ОКЛ прийшли до висновку направити ОСОБА_10 для подальшого лікування у Яблунівську районну лікарню. Вона супроводжувала ОСОБА_10 з ОКЛ до районної лікарні, дорога була складною, потерпілий стогнав від болю, а коли його занесли у лікарню, то там на нього тривалий час ніхто не звертав увагу. Його стан різко погіршився і він ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Всі дні перебування у лікарнях ОСОБА_10 був при свідомості, спілкувався з нею та лікарями, скаржився тільки, що не відчуває ніг.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що 6 грудня 2007 року, близько19 години, до нього прибігла ОСОБА_7 і попросила допомоги. Разом з нею він пішов до помешкання ОСОБА_11, де побачив раненого ОСОБА_10 До рани на животі приклав змочений горілкою рушник, а потім зателефонував у міліцію. Коли приїхала швидка допомога, побачив, що у ОСОБА_7 пошкоджена рука, на животі були сліди крові. У ОСОБА_8 також були сліди крові на голові. Після того, як потерпілих відправили у лікарню, він вернувся додому. Через кілька хвилин хтось постукав у двері. Почувши голос ОСОБА_9, який сказав, що «здається», впустив його у помешкання, надав йому першу медичну допомогу. Згодом приїхали працівники міліції і затримали підсудного.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що 6 грудня 2007 року, близько 19 години, виїжджав на місце події у с. Нижній Березів. Прибувши до господарства ОСОБА_11, побачив біля помешкання раненого ОСОБА_10 Оглянувши його, виявив вогнепальне поранення з правого боку тулуба. Одяг потерпілого був у крові. Окрім цього, вогнепальне поранення було виявлене у ОСОБА_7 Тілесні ушкодження були виявлені також на тілі ОСОБА_8 Всіх потерпілих швидкою допомогою відправили у Косівську ЦРЛ.
Свідок ОСОБА_17 своїми показаннями в суді підтвердив, що був понятим під час огляду місця події, який розпочався 6 грудня 2007 року приблизно о 21 годині 30 хвилин. На місці події потерпілих вже не було. З допомогою магніту і спеціальних гаків витягували з криниці рушницю. На це було потрачено щонайменше півтори години. Рушниця була заряджена двома придатними патронами. Огляд місця події тривав до третьої години наступного дня. 7 грудня 2007 року він приймав участь у відтворенні обстановки та обставин події, під час якого ОСОБА_9 не говорив, що витягав з колодязя рушницю і нею хотів вчинити самогубство. Більше того, повідомив, що хотів вчинити самогубство біля лісу, порізавши вени, але на це у нього забракло мужності. Ніякої біти на місці події виявлено не було.
Свідок ОСОБА_18 пояснив, що також був понятим під час відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_9 Останній добровільно детально розповідав та показував все, що стосувалося вчинених ним дій. Протокол був складений на місці події, він його читав, на слідстві давав правдиві показання.
Свідок ОСОБА_19 своїми свідченнями підтвердив, що у грудні 2007 року йому на роботу зателефонувала донька і попросила прийти додому. Коли він прийшов, то побачив ОСОБА_7, яка лежала закривавлена на підлозі, а донька і син надавали їй допомогу. Зі слів дружини дізнався, що у ОСОБА_7 стріляв ОСОБА_9
На вину ОСОБА_9 у вчиненні замаху на вбивство трьох осіб вказують також протоколи очних ставок між ОСОБА_9 і ОСОБА_7 та між ОСОБА_9 і ОСОБА_8, з яких вбачається, що вони повністю підтримали дані ними раніше показання на досудовому слідстві (т.3, а.с.74,75).
Під час відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілі детально показали механізм заподіяння їм ОСОБА_9 тілесних ушкоджень та вказали на обставини їх спричинення (т.2, а.с.209-228).
Протоколами огляду місця події від 6 грудня 2007 року та від 20 лютого 2008 року встановлено, що з подвір'я господарства ОСОБА_20 вилучено стріляні гільзи, патрони, з криниці – мисливську рушницю, заряджену патронами без слідів удару бойка, а з будинку – металеву кочергу ( т.1, а.с.17-37; т.2, а.с.190-191).
З висновків судово-балістичних експертиз №579-Б та №578-Б від 14.12.2007 року вбачається, що вилучені хірургом з тіла ОСОБА_7 шротини та пиж, є елементами спорядження патронів до мисливської гладкоствольної зброї ( т.2, а.с.55-73).
Висновком судово-балістичної експертизи № 580-Б від 14.12.2007 року встановлено, що вилучений з тіла ОСОБА_10 предмет, є кулею Бреннеке, штампованою з повстяним стабілізатором, і вона є елементом спорядження патронів 16 калібру до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї ( т.2, а.с.74-83).
Висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 №178 від 29 січня 2008 року встановлено, що на тілі потерпілого виявлено ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального поранення живота, які відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення. Ці ушкодження спричинені пострілом з мисливської рушниці з близької відстані, коли потерпілий міг перебувати у вертикальному положенні, повернутим до нападника передньою правою поверхнею тіла ( т.1, а.с.58-69).
Висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_7 №495 від 26 січня 2008 року встановлено, що на її тілі виявлені тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення ( т.1, а.с.80-86).
З висновку судово-медичної експертизи №496 від 16 січня 2008 року вбачається, що на тілі ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (т.1, а.с.75-79).
Висновком медико-криміналістичної експертизи №4/5034-МК від 04 січня 2008 року встановлено, що на передній поверхні светра та сорочки ОСОБА_10 виявлено по одному вхідному вогнепальному пошкодженню, заподіяних пострілом з мисливської рушниці, та інтенсивні накладення свинцю (т.1, а.с.201-210).
Висновком медико-криміналістичної експертизи №5/5035-МК від 04 січня 2008 року доведено, що на передній поверхні кофти та футболки потерпілої ОСОБА_7 є по одному великому та 4 дрібних вхідних вогнепальних ушкоджень, заподіяних пострілом з мисливської рушниці, зарядом дробу. Два вхідних вогнепальних ушкоджень виявлено на задній поверхні лівого рукава, а на передній поверхні кофти виявлені інтенсивні накладення свинцю (т.1, а.с.211-221).
З висновку медико-криміналістичної експертизи №85/6015-МК від 19 березня 2008 року встановлено, що вогнепальне пошкодження одягу ОСОБА_10 відповідає вогнепальному ушкодженню на його тілі. Постріл з мисливської рушниці заподіяний кулею з близької відстані (50-100 см.) і міг бути проведений з рушниці, виявленої у криниці господарства ОСОБА_11 (т.2, а.с.1-9).
Висновком медико-криміналістичної експертизи №86/6016-МК від 19 березня 2008 року встановлено, що вогнепальні пошкодження кофти та футболки ОСОБА_7 відповідають вогнепальному ушкодженню на її тілі. Постріл з мисливської рушниці заподіяний зарядом дробу з близької відстані і міг бути проведений з рушниці, виявленої у криниці господарства ОСОБА_11 ( т.2, а.с.10-18).
Висновком балістичної експертизи №569-Б від 12 грудня 2007 року доведено, що предмет, вилучений 6 грудня 2007 року з криниці господарства ОСОБА_11 є вогнепальною зброєю – двоствольною курковою мисливською рушницею ТОЗ-БМ №26356, 1960 року випуску, промислового виробництва, придатного для стрільби мисливськими патронами 16 калібру (т.2, а.с.19-43).
З висновку судово-імунологічної експертизи №104 від 12.03.2008 року вбачається, що на джинсах, рушнику, сорочці, светрі і кросівках ОСОБА_10 виявлено кров, що може належати як потерпілому, так і ОСОБА_9 (т.1, а.с.128-136).
Висновком судово-імунологічної експертизи №105 від 11.03.2008 року встановлено, що на одязі ОСОБА_7 є кров, яка може належати як потерпілій, так і ОСОБА_9 (т.1, а.с.137-146).
Висновком судово-імунологічної експертизи №106 від 07.03.2008 року доведено, що на футболці, кофті, штанах ОСОБА_8 є кров, яка може належати потерпілій (т.1, а.с.147-156).
З висновку судово-імунологічної експертизи №124 від 18.03.2008 року вбачається, що на змивах з рук ОСОБА_9 виявлено кров, яка може належати як підсудному, так і потерпілим ( т.1, а.с.178-185).
Висновком цитологічної експертизи №29 від 13.03.2008 року встановлено, що виявлені у піднігтьовому вмісті рук ОСОБА_9 епітеліальні клітини мають травматичне походження і могли виникнути при травмуванні шкіри потерпілих (т.1, а.с.186-192).
Висновком судово-імунологічної експертизи № 116 від 18.03.2008 року доведено, що на светрі, штанах та шкіряній куртці ОСОБА_9 є кров, яка може походити від ОСОБА_7, або від ОСОБА_8, а кров на жилеті та шапці підсудного може належати як потерпілим, так і ОСОБА_9 (т.1, а.с.157-167).
З висновку такої ж експертизи № 123 від 18.03.2008 року вбачається, що на штанах ОСОБА_9 виявлено кров, яка може належати ОСОБА_10 або підсудному (т.1, а.с. 155-157).
Висновком судово-імунологічної експертизи № 88 від 11.03.2008 року встановлено, що у зішкрібах та на шторі, які вилучені з місця події, виявлено кров, що може належати як потерпілим, так і ОСОБА_9 (т.1, а.с.168-177).
З протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп’яніння від 06.12.2007 року вбачається, що ОСОБА_9 перебував у стані сп’яніння.
Вина ОСОБА_9 у вчиненому злочині підтверджується також оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_11 (т.2, а.с.163), речовими доказами: мисливською рушницею, набоями до неї, гільзами, пижами, шротинами, металевою коцюбою ( т.2, а.с.137, 151), шторами, зрізами нігтів, змивами, одягом потерпілих та підсудного (т.2, а.с.146-147).
Суд оцінює показання ОСОБА_9 в частині невизнання своєї вини у замаху на вбивство ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як недостовірні, оскільки вони непослідовні та суперечать показанням потерпілих, висновкам зазначених експертиз, цілеспрямованим агресивним діям самого підсудного під час скоєного ним особливо тяжкого злочину.
Вистріливши в ОСОБА_10 та ОСОБА_7, ОСОБА_9 перезарядив рушницю і увірвався з нею в помешкання, щоб позбавити життя ОСОБА_8 та ОСОБА_7, але зробити йому це не вдалося, через активний опір потерпілих. Після того, як ОСОБА_7 з відібраною у підсудного рушницею побігла до криниці, ОСОБА_9 наздогнав її і намагався відібрати рушницю, щоб в обраний ним спосіб реалізувати свій злочинний умисел до кінця.
Намагаючись пояснити, чому вилучена на місці події рушниця була заряджена двома придатними для стрільби патронами, ОСОБА_9 тільки в судовому засіданні почав стверджувати, що він витягнув з криниці незаряджену рушницю, яку вкинула туди ОСОБА_7, і зарядив її з метою покінчити життя самогубством. Але на це йому забракло мужності і він вкинув рушницю назад у криницю.
Ці доводи підсудного є неспроможними, оскільки не маючи спеціального знаряддя, він об’єктивно не міг швидко витягнути з криниці рушницю. На цю операцію, як засвідчив понятий ОСОБА_17, працівники міліції потратили щонайменше півтора години.
Окрім цього, як вбачається з показань ОСОБА_8, підсудний розбивши вікно та зірвавши фіранку, відразу пішов з двору. Ніякого шуму біля криниці вона не чула, а вийшовши через 5 хвилин у двір, ОСОБА_9 там вже не застала.
Суд не може погодитися з доводами органів досудового слідства в частині кваліфікації його дій за ст.ст. 115 ч.1, 115 ч.2 п.13 та ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.5 КК України з наступних підстав.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що після госпіталізації ОСОБА_10, спочатку у Косівську ЦРЛ, а потім в Івано-Франківську ОКЛ, йому в період з 6 по 26 грудня 2007 року була надана кваліфікована медична допомога. Потерпілий весь час був при свідомості, спілкувався з лікарями та родичами, стан його здоров'я значно поліпшився і на день направлення ОСОБА_10 у Косівську ЦРЛ цей стан за оцінкою лікарів був задовільним. Але з невстановлених слідством причин ОСОБА_10 направили на долікування не у Косівську ЦРЛ, а у Яблунівську районну лікарню, де після складного транспортування на протязі тривалого часу (більше доби) він залишався без лікарського нагляду та лікування.
Викладене об’єктивно підтверджується матеріалами комісійної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 №32/39-09р./Д від 24 лютого 2010 року, з якого вбачається, що потерпілий був доставлений санітарним автотранспортом у Яблунівську РЛ 26.12.2007 року біля 19 години. Однак, медична карта стаціонарного хворого була заведена тільки 27.12.2007 року о 20 годині, а первинний огляд хворого лікарем хірургом був проведений 27.12.2007 року о 20 годині 10 хвилин, що свідчить про відсутність лікарського нагляду та лікування у цей період. З 20 год. 20 хв. 27.12.2007 року до 04 год. 20 хв. 28.12.2007 року динамічне спостереження за ОСОБА_10 було відсутнє. З 04 год. 20 хв. 28.12.2007 року (з моменту виявлення кровотечі) хворому була призначена консервативна гемостатична терапія, яка була недостатня та неефективна. Після консілярного огляду ОСОБА_10 було проведено оперативне втручання, яке було також неефективним. Тому експерти прийшли до висновку, що між настанням смерті ОСОБА_10 та відсутністю належного лікарського нагляду і лікування хворого у Яблунівській районній лікарні у вказаний період може існувати причинний зв'язок.
У висновку цієї ж експертизи констатується, що у ОСОБА_10 на момент виписки з ОКЛ будь-яких загрозливих для життя станів та будь-яких ускладнень, які потребували б спеціалізованої медичної допомоги в умовах ОКЛ, не було.
Це підтверджується також показаннями допитаних в судовому засіданні експертів.
Так, судово-медичний експерт Кіт Т.Л. пояснила, що повністю підтримує висновки комісійної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 від 24 лютого 2010 року. Комісія прийшла до переконання, що у Яблунівській районній лікарні більше доби не велося спостереження за хворим, хоч, враховуючи стан його здоров'я, мало вестися погодинно. Медична карта на ОСОБА_10 була заведена більше ніж через добу, а перший огляд хірург провів 27 грудня о 20 год. 10 хв. Це свідчить про відсутність ефективного лікування. Вважає, що за відсутності цих порушень життя хворому можна було б зберегти.
Експерт Сивак Р.В. суду пояснив, що зроблений ним висновок судово-медичної експертизи не суперечить висновку комісійної судово-медичної експертизи. В проведеній ним експертизі від 29 січня 2008 року він відповів тільки на ті питання, які поставив йому слідчий і які входять до його компетенції. Питання пов’язані з транспортуванням хворого та з наглядом за хворим і його лікуванням відноситься до компетенції комісійної експертизи.
Експерт Сидорак В.П. у судовому засіданні підтвердив, що брав участь у проведенні комплексної судово-медичної експертизи, зокрема, по питанню транспортування хворого ОСОБА_10 Вважає, що жодне транспортування хворого не може позитивно впливати на стан здоров'я хворого, тим паче на жорстких автомобілях марки УАЗ, яким перевозили ОСОБА_10 Але існуюча практика склалася таким чином, що хворих після оперативного втручання через 20 днів виписують на долікування у лікарню за місцем його проживання. Стан ОСОБА_10 на час виписки з ОКЛ був цілком задовільний і питання про направлення його на долікування у Косівську ЦРЛ у членів комісії не викликало суперечностей. Вважає, що за умови належного лікарського нагляду та лікування у Яблунівській районній лікарні ймовірність зберегти життя ОСОБА_10 була.
Експерт Пулик І.Ю. суду пояснив, що підтримує висновки комісійної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 У ході експертних досліджень було встановлено, що після доставки хворого у Яблунівську лікарню, за ним не було динамічного спостереження більше доби, неефективно та з запізненням зроблено йому операцію на печінку. У своєму висновку експерт Сівак Р.В. не висвітлив додаткові причини смерті, бо таких питань слідчий перед ним не ставив і в нього не було матеріалів судового слідства.
Таким чином, на підставі всебічного і повного дослідження матеріалів справи в їх сукупності суд прийшов до переконання, що між смертю ОСОБА_10 та неналежним лікарським наглядом і його лікуванням у Яблунівській районній лікарні є прямий причинний зв'язок.
За таких обставин не можна вважати, що підсудний реалізував до кінця свій умисел на умисне позбавлення життя потерпілого ОСОБА_10
В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження вчинення ОСОБА_9 інкримінованих йому органами досудового слідства злочинів особливо небезпечним способом. Використовуючи мисливську рушницю як засіб посягання на життя потерпілих, підсудний стріляв у ОСОБА_10 та ОСОБА_7 через певний проміжок часу і по мірі того, як вони виходили з помешкання, тобто не стріляв у групу потерпілих, зосереджених в одному місці.
Не має також підстав кваліфікувати злочинні дії ОСОБА_9 за ст.115 ч.2 п.13, оскільки, як відзначалося раніше, він не довів до кінця свого умислу на умисне вбивство ОСОБА_10
Не вбачається підстав і для перекваліфікації вчиненого підсудним на ч.1 ст.121 та ч.2 цієї ж статті, на чому наполягають ОСОБА_9 та його захисник.
Суд вважає, що злочинні дії ОСОБА_9 необхідно кваліфікувати за ст.ст.15 ч.2, 115 ч.2 п.1 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, але злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Призначаючи ОСОБА_9 покарання, суд визнає пом’якшуючою покарання обставиною його позитивну характеристику.
Разом з тим суд приймає до уваги і оцінює як обтяжуючу покарання обставину вчинення ОСОБА_9 злочину в стані алкогольного сп’яніння.
За висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_9 психічними розладами не страждає і не страждав на момент вчинення злочину та є на даний час особою осудною (т.2, а.с.129-135).
Приймаючи до уваги всі дані про особу підсудного, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним особливо тяжкого злочину, суд вважає, що виправлення ОСОБА_9 можливе тільки в умовах тимчасової ізоляції від суспільства.
У даній справі до підсудного пред’явлені цивільні позови Івано-Франківської ОКЛ на суму 7390 грн. 03 коп. та Косівської ЦРЛ на суму 1543 грн. 39 коп.
Суд вважає, що позови обґрунтовані і підлягають до задоволення, оскільки збитки лікарням завдано внаслідок злочинних дій підсудного.
На нього також необхідно покласти судові витрати, пов’язані з проведенням експертиз.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, -
з а с у д и в :
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 115 ч.2 п.1 КК України і призначити йому покарання у виді 12 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати засудженому з 06 грудня 2007 року, тобто з дня фактичного затримання.
Запобіжний захід залишити йому попередньо обраний – тримання під вартою.
Цивільні позови Івано-Франківської обласної клінічної лікарні та Косівської центральної районної лікарні задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні 7 390 грн. 03 коп., а на користь Косівської центральної районної лікарні 1 543 грн. 39 коп.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківської області судові витрати, пов’язані з проведенням експертиз у розмірі 5 246 грн. 85 коп.
Речові докази, вказані у постановах слідчого про визнання речей та предметів речовими доказами від 25 березня та 28 березня 2008 року (т.2, а.с.137, 146, 151), знищити.
Вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом одного місяця: засудженим з часу вручення йому копії цього вироку, а іншим учасникам процесу в цей же термін, але з часу проголошення вироку з подачею скарги через Апеляційний суд Івано-Франківської області.
Головуючий Я.І. Ладика
Суддя Н.В. Ткачук
Народні засідателі: Є.В. Алфьорова
Г.П. Фітковська
Л.Я. Данилюк