Справа № 2-503/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня  2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого       Денисової Т.С.

з участю секретаря          Тимківа Б.В.

         позивача           ОСОБА_1

представника позивача       ОСОБА_2

         відповідача        ОСОБА_3

представника відповідача    ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача  ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача в його користь 4010 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди та судові витрати, посилаючись на те, що 05 липня 2007 року у с.Цигани відповідач вчинив дорожньо-транспортну пригоду, заподіяв його автомобілю марки Форд-транзит реєстраційний номер НОМЕР_4 механічні пошкодження і до цих пір не відшкодував завдані збитки, що виразилися у проведенні ремонтних робіт автомобіля. Вказав, що винним у дорожньо-транспортній пригоді визнаний відповідач. На його неодноразові звертання щодо відшкодування заподіяної шкоди відповідач відмовився будь-що оплачувати. Вартість виконаних ремонтних робіт склала 4010 грн., які він і просить стягнути з відповідача. Також йому була завдана моральна шкода, яка полягає в зневажливому і образливому ставленні до нього відповідача, незручність і сором він відчував щоразу, коли його запитували що сталося з машиною, пригода, що сталася негативно позначилася на здоров»ї. А тому просить стягнути також 5000 грн. моральної шкоди та понесені ним судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав і пояснив, що намагався вирішити усі питання з відповідачем в позасудовому порядку, відразу після ДТП, однак ОСОБА_3 запропонував йому лише 130 грн. Така поведінка відповідача змусила його проводити оцінку заподіяних збитків, затрачати час та кошти на зібрання доказів. Моральна шкода, яку оцінює в 5000 грн., полягає в створенні йому додаткових проблем по ремонту машини, збиранні доказів по справі. Після ДТП та неправильної поведінки він став почувати себе погано, боліла голова, змушений був звертатися до лікаря. Обурювала поведінка відповідача. Просить позов задовольнити в повному обсязі.  

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що погоджується на відшкодування 200 грн. заподіяних збитків. Просить врахувати, що в дорожньо-транспортній пригоді, що сталася, є також і вина позивача. Адже ОСОБА_1 в той день, коли він рухався своїм автомобілем назад, керував куди і як йому їхати. З вказівок позивача він і заїхав в автомобіль останнього. Сума 200 грн. була названа одним з майстрів по ремонту машин в день ДТП, до яких він з позивачем під»їжджав, щоб оплатити відразу ремонт машини. Тоді позивач не захотів залишати автомобіль у жодного з трьох чи чотирьох майстрів, сказав, що буде ремонтувати саме в Горяного, який назвав ціну ремонту в сумі 100 доларів США. Більше позивач до нього не приходив, а він не навідувався до позивача. Ціни, які заявляє позивач до стягнення, визначені станом на 2008 та 2009 рік, з чим він не погоджується. Моральну шкоду не визнає, оскільки позивач не був з першого дня ДТП позбавлений можливості користуватися автомобілем, задня дверка якого без перешкод закривалася, лише була незначно пошкоджена.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, надані сторонами в повному обсязі, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Постановою судді Борщівського районного суду від 03 вересня 2007 року відповідач ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за таких обставин.

05 липня 2007 року о 13 год. ОСОБА_3 в с.Цигани Борщівського району керував автомобілем марки ГАЗ-53 державний номерний знак НОМЕР_5, рухаючись заднім ходом, допустив наїзд на автомобіль марки Форд Транзит державний номерний знак НОМЕР_3, який належить ОСОБА_5, внаслідок чого автомобіль марки Форд Транзит отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.10.9 ПДРУ.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ № 584982 від 06 липня 2007 року, ОСОБА_3 вину свою у вчиненні правопорушення визнав повністю.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача було пошкоджено автомобіль Форт-Транзит реєстраційний номер НОМЕР_4, а саме, як вбачається з протоколу огляду транспорту, проведеного інспектором ДПС Малинником А.Б. 05 липня 2007 року, було виявлено такі пошкодження: деформована задня дверка багажного відділу фургона в нижньому правому куті дверки 30х30, вм’ятини зліва і справа дверки, в районі під склом заднього виду дверки діаметром біля 15 глибиною біля 1 см.  

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Посилання відповідача на той факт, що в даній дорожньо-транспортній пригоді частково винен і позивач, суд вважає необґрунтованими. Відповідач не довів суду вину позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.  

За таких обставин, позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення, однак часткового, виходячи із наступного.

З висновку, затвердженого начальником Борщівського РВ УМВС України в Тернопільській області 06 липня 2007 року, встановлено, що під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілем Форт-Транзит реєстраційний номер НОМЕР_4 керував позивач ОСОБА_1

Власником автомобіля Форт-Транзит реєстраційний номер НОМЕР_4, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КХС № 745919 є ОСОБА_5 Останній відповідно до договору доручення, укладеного та посвідченого 05 жовтня 2005 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А., зареєстрованого в реєстрі за № 11632, уповноважив позивача ОСОБА_1 продати, а також експлуатувати транспортний засіб, та надав право представляти його інтереси з усіх без винятку питань, пов»язаних з експлуатацією та відчуженням транспортного засобу.

Згідно вимог ст.1192 ЦК України суд за вибором потерпілого з урахуванням обставин справи може зобов»язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Вартість матеріального збитку завданого володільцю автомобіля  FORD Transit D реєстраційний номер НОМЕР_4 в результаті його пошкодження при ДТП становить, відповідно до звіту про визначення вартості ремонтних робіт, проведеного експертами ТОВ «Орієнтир-Реформа» 31 жовтня 2008 року, 3420 грн.

Згідно даних звіту, огляд транспортного засобу експертами був проведений 05 листопада 2007 року. При візуальному огляді було виявлено: перекіс кузова задньої дверки, задня дверка не закривається, деформована, тріщина панелі заднього скла, не працює підсвіт знака, праві габарити фар.  

З того ж висновку вбачається, що жодна з деталей автомобіля не підлягає заміні, що спростовує покази відповідача про заміну при ремонті: скла, підсвіту номерного знаку та замка дверей.

Вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення вартості виконаних ремонтних робіт згідно акту виконання робіт по рахунку № 8 від 11 березня 2009 року суд вважає необґрунтованими. Позивач не довів суду коли і ким був проведений ремонт його автомобіля, на яких підставах акт виконаних робіт оформлений приватним підприємцем ОСОБА_8 і які повноваження останньої. Накладні, видані приватним підприємцем без номерних знаків та дати видачі.

Безпідставними з огляду на ч.2 ст.1192 ЦК України, суд вважає і заперечення відповідача щодо визначення суми збитку не станом на день вчинення ДТП.      

Окрім того, позивачем в судовому засіданні не доведено і в судовому засіданні не здобуто доказів заподіяння останньому моральної шкоди.

А тому, вимоги щодо стягнення моральної шкоди в користь позивача, суд вважає, до задоволення не підлягають.

Також стягненню з відповідача в користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір у сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді у сумі 120 грн. та 500 грн. витрат на правову допомогу. В стягненні інших судових витрат слід відмовити.

На підставі ст.ст.1166,1167,,1187,1188,1193 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60,212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2 3420 (три тисячі чотириста двадцять) гривень на відшкодування матеріальної шкоди, 51 грн. сплаченого судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді, 500 грн. витрат на правову допомогу.    

    В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Інші судові витрати понесені сторонами покласти на них в межах, в яких їх понесли.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом того ж строку з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду                  Денисова Т.С.