У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2010р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ладики Я.І.,
суддів Кривобокової Н.М., Хруняка Є.В.,
з участю: прокурора Журавльова Є.Є.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши 09 серпня 2010 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Галицького районного суду від 05 травня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець с. Ріпище Славутського району Хмельницької області, житель АДРЕСА_1, українець, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, тимчасово не працює, раніше судимий 28.12.2007 року за ч.ч.2,3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі, із застосуванням ст..ст.75,76 КК України з іспитовим строком 2 роки, 14.09.2009 року постановою Галицького районного суду його направлено для відбування покарання у вигляді 4 років позбавлення волі реально, громадянин України, -
засуджений за ст.185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Згідно ст.70 КК України ОСОБА_1 визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України засудженому до призначеного покарання частково
________________________________________________________________________________
Справа №11-385/2010р. Головуючий у І інстанції Вилка С.С.
Категорія ст.185 ч.3 КК України Доповідач Ладика Я.І.
приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і визначено остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженець і житель АДРЕСА_2, українець, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, тимчасово не працює, раніше судимий 28.04.2006 року за ч.1 ст.129 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі, 04.11.2009 року постановою Долинського районного суду звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 1 день, громадянин України, -
засуджений за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України засудженому до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і визначено остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено без зміни – тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з 11.01.2010 року, а ОСОБА_2 – з 22.03.2010 року.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення 250 грн.відмовлено.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними і засуджено за те, що вони разом вчинили таємне викрадення чужого майна з проникненням у житло, а ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна повторно.
Злочини скоєно за таких обставин. 09.01.2010 року, біля 1 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проникли в квартиру ОСОБА_3, що у АДРЕСА_3, і таємно викрали звідти майно на загальну суму 250 грн.
28.09.2009 року ОСОБА_1, біля 16 години, знаходячись в квартирі ОСОБА_4, що по АДРЕСА_4, та скориставшись її відсутністю, повторно таємно викрав мобільний телефон марки «Нокія-1112» вартістю 230 грн.
В поданій апеляції засуджений, не оспорюючи своєї вини у вчинених злочинах, посилається на надмірну суворість вироку. Просить вирок змінити та призначити йому більш м’яке покарання.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримує апеляцію, обґрунтування прокурора, який вважає апеляцію безпідставною, а вирок законним і просить залишити його без змін, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на належно зібраних і досліджених в судовому засіданні достовірних доказах.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч.ч.2,3 ст. 185 КК України є правильною.
Призначене йому покарання відповідає загальним засадам призначення покарань, закріплених у ст.65 КК України. Воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Доводи апелянта про надмірну суворість вироку є неспроможними, оскільки суд врахував, що тяжкий злочин він вчинив під час іспитового строку, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно положень ч.4 ст.71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більш суворим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд не залишив поза увагою його щире каяття та приєднав тільки частково невідбуте покарання до призначеного за новим вироком.
Посилання апелянта на вік і стан здоров'я є надуманими.
Колегія суддів не вбачає правових підстав для зміни вироку.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду від 05 травня 2010 року щодо нього – без змін.
Головуючий Я.І. Ладика
Судді: Н.М. Кривобокова
Є.В. Хруняк
Згідно з оригіналом
Суддя Я.І. Ладика