У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого-судді Ладики Я.І.,
суддів: Кривобокової Н.М., Флісака Р.Й.,
з участю: прокурора Грищука В.І.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши 05 серпня 2010 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Долинського районного суду від 25 травня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та житель с. Максимівка Долинського району Івано-Франківської області, освіта неповна середня, неодружений, непрацюючий, несудимий, громадянин України,-
засуджений за ст. 186 ч.1 КК України на один рік позбавлення волі; за ст. 296 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - три роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту з зали судового засідання.
Строк відбування покарання визначено рахувати йому з 25 травня 2010 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 1447 грн. 17 коп. матеріальних збитків.
______________________________________________________________________________
Справа №11-375/2010р. Головуючий у І інстанції Пулик В.В. Категорія ст. 296 ч.2 КК України Доповідач Ладика Я.І.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 21 листопада 2009 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, у групі зі своїм братом ОСОБА_4, в урочищі Зарінок с. Шевченкове Долинського району, грубо порушував громадський порядок, виявляв явну неповагу до суспільства і з нікчемних спонукань затіяв бійку з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Діючи з особливою зухвалістю, ОСОБА_1 завдавав удари по голові ОСОБА_3, а його брат - ОСОБА_5
Під час побиття ОСОБА_3 ОСОБА_1 відкрито заволодів його мобільним телефоном «NOKIA-6300» вартістю500 грн. зі стартовим пакетом вартістю 25 грн. Поваливши потерпілого на землю, продовжував завдавати йому удари руками і ногами по різних ділянках тіла, спричинивши легкі тілесні ушкодження.
В поданій апеляції захисник ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення судом кримінально-процесуального закону. Вважає, що суд безпідставно визнав ОСОБА_1 винним у пограбуванні ОСОБА_3 , а тому просить змінити вирок, закрити провадження у справі в частині засудження ОСОБА_3 за ч.1 ст. 186 КК України та обрати йому покарання за ч.2 ст. 296 КК України, не пов’язане з позбавленням волі .
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали свою апеляцію, обґрунтування прокурора, який вважає апеляцію безпідставною, а вирок законним і просить залишити його без змін, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на належно зібраних і досліджених в судовому засіданні достовірних доказах.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 186 та ч.2 ст. 296 КК України є правильною.
Показаннями потерпілого ОСОБА_3 встановлено, що 21 листопада 2009 року вони з ОСОБА_5 ішли стежкою через урочище Зарінок, де в цей час брати ОСОБА_1 розпивали спиртні напої. На пропозицію останніх підійти до них вони не відреагували. Згодом він відчув удар в голову, який завдав йому ОСОБА_1 Останній продовжував його бити, а потім вирвав з руки мобільний телефон вартістю 500 грн. зі стартовим пакетом вартістю 25 грн. В цей час ОСОБА_4 завдавав удари ОСОБА_5 Їх побиття братами ОСОБА_4 припинилося тільки тоді, коли на їх крики почали збігатися люди.
Аналогічні показання дав суду потерпілий ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_14. своїми показаннями в суді підтвердила, що 21 листопада 2009 року почула крики, які лунали з урочища Зарінок. Прибігши туди, побачила, що брати ОСОБА_4 б’ють ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Вона намагалася їх розборонити, але їй це не вдалося. Побиття потерпілих припинилося тільки тоді, коли на місце події збіглися люди. Тоді ж з’ясувалося, що у ОСОБА_3 пропав телефон, який за словами останнього у нього забрав ОСОБА_1 Пошуки телефона на місці події нічого не дали.
Аналогічні показання дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_6
На винність засудженого в інкримінованих йому злочинах вказують також показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, копія вироку від 13.04.2010 року, яким засуджено ОСОБА_4 (справа 1-99/2010р.) та інші докази в їх сукупності.
Сам ОСОБА_1 своїми показаннями підтвердив, що вирвав з рук ОСОБА_3 мобільний телефон.
Отже судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 відкрито протиправно заволодів майном ОСОБА_12 Його показання про те, що телефон він викинув, не звернувши на свою користь, суперечать показанням потерпілих і свідків, а тому вини обґрунтовано визнані судом недостовірними.
Доводи апеляції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, є неспроможними, оскільки вони суперечать показанням потерпілих та свідків.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання у виді 3 років позбавлення волі є надто суворим і воно не відповідає тяжкості ним вчиненого за своїми наслідками та даним про його особу.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання з врахуванням його особи, суд обминув увагою ту обставину, що у справі відсутня характеристика на нього і помилково зіслався у вироку на негативні характеризуючі дані його брата (а.с.115).
З приєднаної до справи під час апеляційного розгляду характеристики на ОСОБА_1 не вбачається, що він характеризується негативно.
З довідки Грабівської сільської ради від 13.07.2010 року видно, що засуджений перебуває у громадянському шлюбі з ОСОБА_13, має від цього шлюбу двох малолітніх синівІНФОРМАЦІЯ_2 та 2ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження. Ці дані про особу ОСОБА_1 суд також залишив поза увагою і їх колегія суддів враховує як пом'якшуючі покарання обставини.
З огляду на зазначені обставини, а також з урахуванням вчинених засудженим злочинів, які не відносяться до категорії тяжких, колегія суддів вважає за можливе пом'якшити ОСОБА_1 покарання і обрати його для засудженого за ч.2 ст.296 КК України у виді обмеження волі, а за ч.1 ст.186 КК України у виді громадських робіт.
Інших підстав для зміни вироку не вбачається.
Керуючись ст.ст.365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Долинського районного суду від 25травня 2010 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання змінити.
Призначити ОСОБА_1 покарання:
- за ч.1 ст.186 КК України у виді 200 годин громадських робіт;
- за с.2 ст.296 КК України у виді 3 років обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України остаточно визначити йому покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – 3 роки обмеження волі.
У відбуту частину покарання зарахувати ОСОБА_1 час перебування під вартою з 25 травня 2010 року.
Запобіжний захід залишити засудженому попередньо обраний – тримання під вартою.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий Я.І. Ладика
Судді: Н.М. Кривобокова
Р.Й. Флісак
Згідно з оригіналом
Суддя Я.І. Ладика