Справа № 2-4260/2010 р.

    РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

30 квітня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси  у складі:

головуючого судді  - Літвінової І.А.

при  секретарі -  Козак А.В.

розглянувши у попередньому  судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Одеська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -

Встановив:

          Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Одеська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

            Позивачка зазначила, що між нею та відповідачем ОСОБА_2, який діяв від свого імені та від імені відповідачки ОСОБА_3, які на той момент являлися членами Одеської товарної біржі, на зазначеній біржі 23 липня 1996 року було укладено договір купівлі-продажу № 15722 квартири АДРЕСА_1. Цей договір не був посвідчений нотаріально, що зумовлено тим, що працівники біржі запевнили позивачку, що договір не підлягає подальшому нотаріальному посвідченню, що також зазначено у тексті договору. Договір купівлі-продажу зазначеної квартири було своєчасно зареєстровано в ОМБТІ та РОН  під № 200 пр. стр. 39. 425 від 09 грудня 1996 року.              

            Вартість зазначеної нерухомості сторони визначили в 784054000, 00 карбованців.

            Вказана сума коштів за договором купівлі-продажу була передана позивачем відповідачам до підписання договору.

            Зазначені кошти були передані відповідачу ОСОБА_4, якій діяв від свого імені та від імені відповідачки ОСОБА_3, у повному обсязі, а відповідачі в свою чергу передали позивачці зазначене в договорі майно.

            Позивачка зазначила, що вона та відповідачі уклали договір за власним бажанням з наміром продати квартиру, всі умови сторонами були виконано, повністю проведено грошовий розрахунок, в свою чергу відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3  звільнили продану квартиру, а вона зі своєю сім’єю вселилася у неї, зареєструвалися і  мешкає до теперішнього часу.

            У зв’язку з наведеним, позивачка просить суд постановити рішення, яким визнати договір купівлі-продажу від 23 липня 1996 року № 15722 квартири АДРЕСА_1, укладений між нею та відповідачами  дійсним.

             Позивачка у попередньому судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини.

             Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.  

    Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, повідомлялась належним чином, надала до суду заяву, якою позов визнала, проти задоволення позову не заперечує, справу просить слухати у її відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Згідно п. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення позивачки та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та письмові докази, вважає, що позов підлягає  задоволенню по наступним підставам:

    У судовому засіданні встановлено, що всі зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі, тому договір купівлі-продажу повинен бути визнаний дійсним.

    Відповідно до довідки КП «ОМБТІ та РОН» від 02 квітня 2010р. квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору №15722 купівлі-продажу нерухомого майна від 23 липня 1996 року, зареєстрованого на Одеській Товарній біржі.

    Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будь-яких претензій, щодо виконання договору купівлі-продажу не пред’являли, право позивачки на квартиру не оспорювали.

        Суд вважає,  що 23 липня 1996 року сторони уклали договір, який не порушує нічиїх прав та інтересів, охороняємих законом. Позивач, як покупець, свої обов’язки за договором виконав,  і за його вимогою, суд має право визнати таку угоду дійсною,  що передбачено ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року.

        При розгляді справи суд користується нормами Цивільного Кодексу в редакції 1963 року, так як договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений до вступу в законну силу Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року.

           З урахування вищевикладеного суд вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

            Керуючись ст.ст. 130, 212, 213,215, 223  ЦПК України,  ч.2 ст. 220 ЦК України, ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, суд –

ВИРІШИВ :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Одеська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним -  задовольнити.

            Договір купівлі – продажу № 15722 від 23 липня 1996 року квартири АДРЕСА_1, укладений на Одеській  товарній біржі між ОСОБА_2, який діяв від свого імені та від імені відповідачки ОСОБА_3 з однієї сторони, та ОСОБА_1, с іншої сторони - визнати дійсним .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: