Справа №2-27
2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2010 року м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Варениця В.С.
при секретарі Мельник Є.Є.
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в місті Яворові
цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області та гр.ОСОБА_2,
про визнання незаконними рішень, скасування державних актів на право приватної власності на землю та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
гр.ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, яка нею під час розгляду справи неодноразово уточнювалася, в якій просить постановити рішення, яким скасувати як незаконні рішення Яворівської міської ради №533 від 25.09.1998 року, рішення Яворівської міської ради №88 від 20.07.2006 року, рішення Яворівської міської ради №60 від 21.07.2000 року, рішення виконавчого комітету Яворівської міської ради №613 від 28.09.2005 року, скасувати як незаконні Державні акти на право приватної власності на землю на ім'я її матері ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0,0672 га для ведення особистого селянського господарства, зобов'язати Яворівську міську раду виставити межові знаки по периметру земельної ділянки, щоб розмір її ділянки становив 0,01 га, та видати їй Державний акт на успадковану нею земельну ділянку площею 0,1 га, якою до смерті користувалася її мати ОСОБА_3 Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Яворівської міської ради №533 від 25.09.1998 року її матері ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0950 га для обслуговування будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 і на підставі цього рішення 05.11.1998 року матері було видано Державний акт на право приватної власності на землю. Рішенням Яворівської міської ради №60 від 21.07.2000 року її маму ОСОБА_3 незаконно позбавлено права приватної власності на частину земельної ділянки в розмірі 0,015 га, яку передано у приватну власність сусідові ОСОБА_2 В Державному акті на право приватної власності на землю ОСОБА_3 були внесені незаконні записи, оскільки її мати від частини земельної ділянки площею 0,015 га ніколи не відмовлялася і згоди на відчуження не давала. Її мати ОСОБА_3 в 1946 році купила житловий будинок, який знаходився на земельній ділянці площею 467,6 кв.м, а рішенням виконавчого комітету Яворівської міської ради №473 від 25.08.1998 року її матері ОСОБА_3 надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,0567 га. У виданому матері Державному акті навмисно занижено площу земельної ділянки до 0,0950 га, щоб узаконити самовільне захоплення частини земельної ділянки сусідом ОСОБА_2 16.05.2005 року в порядку спадкування після смерті матері вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0950 га. Однак отримати Державного акта на право приватної власності вона не змогла, оскільки виконавчий комітет Яворівської міської ради рішенням №613 від 28.09.2005 року незаконно визнав недійсним Державний акт на ім'я матері. 20 липня 2006 року рішенням Яворівської міської ради №88 гр.ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 0,10 га для обслуговування житлового будинку та
2
господарських споруд, а також земельну ділянку площею 0,0272 га для ведення особистого селянського господарства, куди була включена незаконно вилучена земельна ділянка площею 0,15 га. Фактично у неї було вилучено 52,9356 кв.м земельної ділянки. 25.07.2007 року комісією Яворівської міської ради підтверджено факт незаконного вилучення в її матері 52,9356 кв.м земельної ділянки та незаконного внесення змін в Державний акт про право приватної власності на землю від 05.11.1998 року. Про порушення свого права вона дізналася після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та з акту встановлення меж і межових знаків між присадибними ділянками її та ОСОБА_2 від 26.10.2006 року. По причині визнання недійсним Державного акту про право приватної власності на землю від 05.11.1998 року вона не може замовити і отримати Державний акт на своє ім'я.
Також гр.ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить постановити рішення, яким заборонити ОСОБА_2 будувати паркан (огорожу) на частині її земельної ділянки. Позовні вимоги мотивовано тими ж обставинами, які зазначені в вищевказаній позовній заяві.
Ухвалою суду заявлені позовні вимоги були об'єднані в одне провадження, виходячи з однорідності позовних вимог щодо власності на спірну земельну ділянку.
При розгляді справи позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала, дала пояснення аналогічні викладеним в позовних заявах. Просить її позов задоволити.
Прокурор Рис П.О. також вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Представник відповідача виконавчого комітету Яворівської міської ради та Яворівської міської ради на розгляд справи не з'явився, в поданій письмовій заяві Яворівська міська рада позовні вимоги ОСОБА_1 визнає.
Представник відповідача гр.ОСОБА_2 - гр.ОСОБА_5 заявленого позову не визнав, підтримав письмове заперечення, де вказується, що відповідно до чинного законодавства особа має право на захист свого порушеного права. Відповідно ОСОБА_1 не може звертатися з вимогою про оскарження рішень Яворівської міської ради №60 від 21.07.2000 року та №88 від 20.07.2006 року, які регулюють відносини між ОСОБА_2 та Яворівською міською радою, не порушує прав і інтересів позивача та її матері. Також не може бути задоволена вимога про скасування рішення виконавчого комітету Яворівської міської ради №613 від 28.09.2005 року, яке було прийнято по розгляду заяви ОСОБА_2 щодо факту наявних порушень. Цим рішенням було доручено юристу-консультанту звенутися до суду з позовом про визнання недійсним Державного акту, яке виконано не було. Також Яворівська міська рада не відмовляла позивачу у встановленні межових знаків та видачі Державного акту на землю. Крім того встановлення та відновлення межових знаків не є компетенцією Яворівської міської ради. Ці роботи виконують спеціалізовані організації на замовлення власника земельної ділянки. Також вказує, що позивачкою пропущено строк позовної давності, і просить в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що предметом спору є рішення органу місцевого самоврядування та частина земельної ділянки, яка перебувала у власності матері позивача – гр.ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Яворівською міською радою від 05.11.1998 р. за №243, оригінал якого знаходиться в спадковій справі Яворівської державної нотаріальної контори №135/2004.
Згідно вищевказаного Державного акту на право приватної власності на землю гр.ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 0,0950 га для
3
обслуговування будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 на підставі рішення Яворівської міської ради №533 від 25.09.1998 року. В даному Державному акті вказано план та опис зовнішніх меж земельної ділянки.
Після отримання Державного акту на право приватної власності на землю площею 0,0950 га, якою фактично користувалася гр.ОСОБА_3, остання будь-яких претензій з цього приводу не висловлювала, заяв і позовів щодо порушення її прав землекористування не подавала. Відповідно заявлені позовні вимоги гр.ОСОБА_1 щодо оскарження рішення №533 від 25.09.1998 року та виданого Державного акту на ім'я ОСОБА_3 є безпідставними і задоволенню не підлягають.
При розгляді справи встановлено, що дійсно 18.05.2000 року працівником КП «Геодезичне бюро» ОСОБА_6 було умисно внесено неправдиві зміни до графічної частини Державного акту на право приватної власності на землю від 05.11.1998 року на ім'я ОСОБА_3, а саме плану земельної ділянки та графи «Зміни у межах і розмірах земельної ділянки». Зокрема, було змінено цифрові записи розмірів межі Е-Д з 36,35 на 32,63, межі В-Г з 8,62 на 4,90, межі Г-Д з 14,24 на 14,13, а в графі «Зміни у межах і розмірах земельної ділянки» було зменшено площу земельної ділянки до 0,0900 га. Дані обставини стверджуються постановою Яворівського районного суду Львівської області від 28.10.2009 року, якою ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, та звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Однак судом встановлено, що вищевказані незаконні зміни в Державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_3 фактично не порушили права позивача, оскільки після смерті гр.ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом звернулася в Яворівську державну нотаріальну контору і 16.05.2005 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку площею 0,0950 га, яка в дійсності і належала її покійній матері ОСОБА_3
В подальшому, після звернення з позовом до суду, позивач ОСОБА_1 звернулася в спеціалізовану землевпорядну організацію КП «Геодезичне бюро» для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо переоформлення Державного акту про право власності на земельну ділянку. На даний час позивач ОСОБА_1 не оплатила послуг по виготовленню та реєстрації Державного акту і відповідно не отримала на руки даного Державний акт на успадковану земельну ділянку на своє ім'я, що підтвердив свідок ОСОБА_6, пред'явивши копію виготовленого Державного акту на ім'я ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину на успадковану земельну ділянку площею 0,0950 га.
По даним технічної документації із землеустрою, а саме кадастрового плану земельної ділянки, наявна в користуванні земельна ділянка позивача ОСОБА_1 займає площу 0,0950 га, що повністю відповідає площі земельної ділянки спадкодавця ОСОБА_3
Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни набувають права власності на землю із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування.
А відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що рішеннями Яворівської міської ради №88 від 20.07.2000 року та №250 від 17.11.2006 року відповідачу ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,010 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд та земельні ділянки площею 0,0272 га та 0,04 га для ведення особистого селянського господарства, по АДРЕСА_2. На підставі даних рішень відповідачем ОСОБА_2 замовлено технічну документацію та отримано Державний акт на право приватної власності на землю серія
4
НОМЕР_2 від 12.09.2007 року на земельну ділянку площею 0,010 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та Державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3 від 12.09.2007 року на земельну ділянку площею 0,0672 га для ведення особистого селянського господарства.
Оскільки вищевказані рішення Яворівської міської ради, яким надані земельні ділянки відповідачу ОСОБА_2, не порушують права землекористування позивача ОСОБА_1 щодо належної їй земельної ділянки площею 0,0950 га, то відповідно підстав для задоволення її позовних вимог в цій частині немає.
Щодо оскарження рішення Яворівської міської ради №60 від 21.07.2000 року, згідно якого відповідачу ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,015 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_2, то судом встановлено, що на підставі вищевказаного рішення відповідачу ОСОБА_2 жодна ділянка у приватну власність не передавалася, Державний акт на право приватної власності на землю не видавався, а тому відповідно право землекористування позивача ОСОБА_1 щодо належної їй земельної ділянки площею 0,0950 га не порушувалося.
Рішенням виконавчого комітету Яворівської міської ради №613 від 28.09.2005 року було доручено юристу-консультанту міської ради звернутися до суду про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_3 Однак судом встановлена, що на реалізацію вищевказаного рішення жодного позову подано до суду не було. Оскільки згідно чинного законодавства кожна особа, в тому числі і орган місцевого самоврядування, має право звертатися до суду за вирішенням виниклого спору, то суд приходить до висновку, що підстав для визнання незаконним даного рішення виконкому немає.
Також суд вважає безпідставними позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання Яворівської міської ради виставити межові знаки по периметру земельної ділянки, щоб розмір її земельної ділянки становив 0,01 га, видачі Державний акт на успадковану нею земельну ділянку площею 0,10 га та заборони ОСОБА_2 будувати паркан (огорожу), оскільки, як зазначалося вище, фактичні межі землекористування позивача ОСОБА_1 щодо успадкованої земельної ділянки не порушено, а отримати Державний акт позивач ОСОБА_1 може після сплати послуг КП «Геодезичне бюро», згідно укладеного заяви-договору від 24.03.2008 року.
Оцінюючи докази по даній справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні доведено, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є безпідставними, її права землекористувача на успадковану земельну ділянку не порушені, а тому в задоволенні її позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 212, 88 ЦПК України, ст.ст.12, 38, 81, 106, 107, 116, 121, 140, 152, 158 ЗК України, ст.ст.15, 16, 373, 393 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
в позові ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області та гр.ОСОБА_2, про визнання незаконними рішень, скасування державних актів на право приватної власності на землю та зобов'язання вчинити дії – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СУДДЯ: