СПРАВА № 2 “о” – 42 /10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2010 року Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Комендата Р.Т.
при секретарі Кирик Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -
В С Т А Н О В И В:
Заявниця ОСОБА_1. в серпні 2010 року звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, в якій зазначила, що вона разом зі своїм чоловіком у 1992 році переїхала жити в Україну, щоб доглянути за пристарілою бабусею ОСОБА_2 Документом, що підтверджував її (позивачки) особу, на той час був паспорт колишнього СРСР, в якому її прізвище російською мовою було вказане як “ОСОБА_1”, він був виданий в Росії.
14 грудня 1992 року її бабуся - ОСОБА_2, що проживала в селі Лисичинці Підволочиського району, склала на її користь заповіт, яким заповіла заявниці усе належне їй майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось. В даному заповіті прізвище заявниці вказане українською мовою - як ОСОБА_3 А 03 грудня 1999 року. було укладено договір дарування права на земельну частку (пай) серії ABB ‡‚008744, який посвідчено приватним нотаріусом Матійчик А.В, згідно якого ОСОБА_5 подарував заявниці земельну частку (пай); в даному договорі її прізвище також вказане українською мовою як ОСОБА_3
14 лютого 200І року заявниці на підставі договору дарування було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії P1 ‡‚664756 на ім`я “ОСОБА_1”.
04 червня 2009 рокуПідволочиським РВ УМВС України заявниці видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, у якому згідно перекладу її прізвище записано - ОСОБА_1
Виправити невідповідність у прізвищі в заповіті та Держаному акті на право приватної власності на землю є неможливим, тому позивачка вимушена звернутись до суду.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала повністю, дала пояснення, аналогічні викладеним в заяві, та доповнила, що така невідповідність прізвищ виникла через невірний переклад її прізвища з російської мови на українську при складанні заповіту та договору дарування, а також видачі Державного акта на право приватної власності на землю. Просить заяву задовольнити.
Представник зацікавленої особи — Лисичинської сільської ради в суд не з`явився, однак від Лисичинської сільради надійшла заява з проханням справу розглядати без участі її представника, проти задоволення заяви не заперечують.
Представник зацікавленої особи — управління Держкомзему у Підволочиському районі в суд не з`явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судом встановлено, що зацікавлена особа — Лисичинська сільська рада погоджується з вимогами заявниці, що не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на встановлених законом підставах, оскільки:
- згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 прізвище заявниці після одруження вказане російською мовою “ОСОБА_1”;
- в паспорті громадянина України серії НОМЕР_3, виданому Підволочиським РВ УМВСУ в Тернопільській області 04 червня 2009 року, прізвище заявниці вказане українською мовою як “ОСОБА_1”;
- в заповіті, укладеному ОСОБА_2 14 грудня 1992 року прізвище заявниці вказане українською мовою як “ОСОБА_1”;
- в договорі дарування права на земельну частку (пай) від 03 грудня 1999 року прізвища сторін вказані українською мовою: дарувальник — ОСОБА_6, обдарована — ОСОБА_3;
- в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 664756, виданому14 березня 2001 року, прізвище власника вказане українською як “ОСОБА_1”.
- в довідці № 89 від 15 лютого 2010 року, виданій Лисичинською сільською радою вказано, що ОСОБА_1 дійсно проживає в с. Лисичинці Підволочиського району;
- згідно довідки Лисичинської сільської ради № 234 від 07 травня 2010 року Лисичинська сільська рада не може зробити виправлення в заповіті від 14 грудня 1992 року, укладеному ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7, де було допущено помилку у прізвищі спадкоємця, так як ОСОБА_2 Померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а без її участі виправлення зробити неможливо;
- згідно листа управління Держкомзему у Підволочиському районі Тернопільської області від 05 травня 2010 року на момент видачі Державного акта про право власності на землю паспорта громадянина України у ОСОБА_1 не було, а тому Державний акт видавався на підставі іншого документа, що посвідчує особу.
Таким чином судом встановлено невідповідність запису прізвища заявниці — ОСОБА_1, зазначеного у заповіті та у Державному акті на право приватної власності на землю, запису її прізвища в її паспорті громадянина України, яка допущена по причині невірного перекладу прізвища заявниці з російської на українську мову за відсутності у неї на час укладання, видачі даних документів паспорта громадянина України.
За вказаних обставин суд приходить до переконання, що встановлення факту належності заповіта, укладеного на користь ОСОБА_3, та Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_8, – ОСОБА_1 буде правомірним, відповідатиме інтересам заявника, забезпечить реалізацію її законних прав, зокрема здійснення спадкових прав, тому заяву слід задовольнити.
Керуючись 60, 212, 215, 218, 234, 235,ч.1,2 ст. 256, 257, 259 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів задовольнити.
Встановити факт належності заповіту, укладеного 14 грудня 1992 року ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 — ОСОБА_1.
Встановити факт належності Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого14 березня 2001 року на підставі рішення Лисичинської сільської ради від 14 лютого 2001 року № 14 на ім'я ОСОБА_8 — ОСОБА_1.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий підпис Р.Т. Комендат
Копія вірна :
Голова Підволочиського
районного суду Р.Т. Комендат