Справа № 2-2021/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 серпня 2010 року

                     Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючої – Волоско І.Р.,

при секретарі – Слободі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просить визнати незаконним вселення відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у приватну квартиру за адресою : АДРЕСА_1 та виселити їх без надання іншого житлового приміщення, а також стягнути з них понесені ним судові витрати. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що він є співвласником квартири, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності від 03.07.1995 року. Його мати, ОСОБА_6 померла у 2000 році, у зв”язку із чим на даний час на належну їй частку у квартирі відкрита спадщина. Він звернувся безпосередньо до державної нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини. Ще одним із можливих спадкоємців є його дочка, адже частину спадщини ОСОБА_6 згідно заповіту заповіла його доньці ОСОБА_5, яка не взмозі здійснювати своє право власності на вказану квартиру, оскільки боїться за власне життя, оскільки відповідачі, не маючи належного дозволу на проживання, вселились у квартиру, на яку не мають жодних правових підстав, до того ж, не справляють плату за користування комунальними послугами, своїми протиправними діями чинять йому та доньці перешкоди у користуванні належним їм житлом, весь час при цьому погрожують фізичною розправою. Тим більше, він є особою похилого віку, потребує спокою та тиші, яких він позбавлений. Одержуючи мізерну пенсію він самостійно зобов”язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, якими фактично користуються відповідачі. Являючись співвласником квартири він хоче використовувати та розпоряджатись нею вільно, однак відповідачів всіляко перешкоджають йому у цьому. Зокрема, ОСОБА_7 своєю поведінкою, зловживаючи спиртними напоями, постійно влаштовує скандали та нестерпні для спільного проживання умови. Відповідачі не мають жодних законних підстав для проживання у його квартирі, яку вони зайняли самовільно, вони не прописані за даною адресою, що стверджується будинковою книгою. Він безпосередньо звертався у Сихівський РВ із відповідною скаргою, проте жодного позитивного результату це не дало, відповідачі і надалі продовжують проживати у належній йому квартирі та перешкоджають йому у здійсненні його права власності. У зв”язку із чим просить суд заявлені ним позовні вимоги задоволити та захистити його право власності.

    У судовому засіданні позивач та його представник дали пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просять позов задоволити.

    Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснили, що хоча вони і дійсно проживають у квартирі без належної реєстрації, проте при цьому не чинять позивачу жодних перешкод у здійсненні ним його права власності на квартиру, фізичною розправою йому ніколи не погрожували, ведуть себе належним чином, твердження позивача про те, що ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, влаштовує постійні скандали та нестерпні умови проживання, є безпідставними, оскільки вони є цілком нормальною сім”єю, яка веде себе належним чином, комунальні послуги вони оплачують пополам із позивачем. До того ж, вони проживають у спірній квартирі лише тимчасово, оскільки на даний час, у зв”язку із скрутним матеріальним становищем, не взмозі не те щоб придбати окреме житло, а навіть і орендувати таке, проте як тільки у них з”явиться така можливість, вони одразу ж покинуть квартиру позивача.

            Третя особа ОСОБА_5 у судовому засіданні ствердила, що дійсно, відповідачі, не маючи належного дозволу на проживання, вселились у належну її батьку квартиру, до того ж, не справляють плату за користування комунальними послугами, своїми протиправними діями чинять йому перешкоди у користуванні належним йому житлом

Заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

           Відповідно до ст.ст.15,16,22  ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 03.07.1995 року № Г-02480 та володіє нею на праві спільної сумісної власності із своєю матір”ю ОСОБА_6, яка померла.

Згідно заповіту від 29.11.1995 року ОСОБА_6 заповіла належну їй частину квартири, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 своїй внучці /і відповідно дочці позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5

            Відповідно до ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

           У разі порушення вказаного права власник має право на підставі ст.391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном.

           Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлене судом.

          Як встановлено судом, ОСОБА_1 проживає за адресою : АДРЕСА_2, де і зареєстрований, до того ж у даній квартирі проживають і відповідачі, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, останній являється ОСОБА_1 прийомним сином. Всі вони проживають у належній позивачу квартирі без відповідної реєстрації. На усні попередження про виселення з квартири відповідачі не реагують.

         З матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 вбачається, що останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 198 КУпАП  /проживання без паспорта/, за ст.197 КУпАП України /проживання без реєстрації/, а також попереджено про недопустимість антигромадської поведінки. ОСОБА_3 також було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.197 КУпАП України.

         Відповідно до стю.109 ЖК України виселення без надання жилого приміщення може настати у разі незаконного зайняття жилого приміщення, що і було зроблено відповідачами, оскільки такі, не маючи жодних законних підстав для зайняття належного позивачу жилого приміщення, самовільно зайняли таке та згідно будинкової книги не прописані у спірній квартирі, що позбавляє їх права на проживання у ній.

           Відповідно до ст.48 Закону України „Про власність”, ст.41 Конституції України, ст.391 ЦК України, власник має право вимагати усунення будь-яких порушень свого права користування і розпорядження своїм майном та сам визначає своє право на володіння і розпорядження власністю, що і є у даному випадку.

           Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що слід визнати незаконним вселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у приватну квартиру за адресою : АДРЕСА_1 та виселити їх без надання іншого житлового приміщення.

           Також з відповідачів підлягають солідарному стягненню понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн. та держмито у розмірі 8,50 грн.

Керуючись ст.ст. 15,16, 321, 328, 391 ЦК України, 109 ЖК України, ст.48 Закону України „Про власність”, ст.41 Конституції України на підставі ст.ст.10,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 задоволити.

Визнати незаконним вселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у приватну квартиру за адресою : АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 із квартири за адресою : АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

            Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8 /вісім/ грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37 /тридцять сім/ грн. 00 коп.

    Заява  про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів після  його проголошення, а апеляційна скарга – протягом  20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

ГОЛОВУЮЧА:

Рішення є оригіналом і зберігається у цив. справі № 2-2021/10 р.