Справа № 2-584\10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 серпня 2010 року                                                  

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді      Денисової Т.С.

з участю секретаря                Лозінської М.С.

прокурора                      Дуди В.Б.

позивача                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом прокурора Борщівського району в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про зобов»язання нарахування та виплати щомісячної допомоги дітям війни,

в с т а н о в и в :

Прокурор звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1  до відповідача управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області, в якому просить зобов»язати відповідача провести нарахування і виплатити ОСОБА_1  щомісячну соціальну допомогу, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у сумі 2614,30 грн. за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та повністю за 2009 рік.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, а також просить стягнути з відповідача в дохід держави судові витрати у справі.

Позивач ОСОБА_1  в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити повністю.

Представник відповідача управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі в судове засідання не з»явився, від управління надійшла письмова заява, в якій просять справу слухати у відсутності їх представника.

Відповідач, що вбачається з письмового заперечення, позов не визнає. Зокрема зазначив, що питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, яку необхідно застосовувати для обчислення підвищення пенсій особам, яким встановлено статус «дитина війни», ще не вирішено у законодавчому порядку. З державного бюджету виділено кошти на виплату особам, які мають статус «діти війни», тільки в 2007 році у розмірі 50% від розміру надбавки встановленої для учасників війни тим «дітям війни», які мають інвалідність, та у 2008 році всім особам із статусом «діти війни» у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка відповідно становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Оскільки ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає фінансування державних соціальних гарантій з державного бюджету, тільки після прийняття відповідного законодавчого акту можна буде провести підвищення пенсій зазначеним особам за попередні роки. Також вважає, що позивачі пропустили строк звернення до суду, встановлений ст.99 КАС України.  

Вислухавши пояснення прокурора та позивача, врахувавши письмове заперечення відповідача та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1  має статус «Дитина війни» відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV (далі Закон № 2195-ІV). Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1 , виданого управлінням Пенсійного фонду України в Борщівському районі, в якому є відбиток штемпеля «Дитина війни»

Статтею 6 Закону № 2195-ІV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідач не здійснював позивачу зазначені виплати в 2006-2007 роках, посилаючись на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищення до пенсії категорії громадян, які мають статус «Діти війни», а з січня 2008 року виплачує зазначене підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 10 % прожиткового мінімуму у відповідності до внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-ІУ від 28 грудня 2007 року змін в термін «мінімальна пенсія за віком», де «дітям війни» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. А для учасників війни, згідно ч.4 ст.14 Закону України № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з наступними змінами та доповненнями, таке підвищення передбачене в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01 січня 2008 року позивачці виплачено підвищення до пенсії як дитині війни в сумі 47,00 грн., з 01 квітня 2008 року 48,10 грн. і з 01 липня 2008 року виплачується в розмірі 48,20 грн.  

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195-ІV.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з урахуванням статті 111 цього Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону № 2195-ІV викладена в новій редакції, і відповідно до неї «дітям війни» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачувалося підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме, відповідно до частини 4 пункту 20 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначені зміни до ст.6 Закону № 2195-ІV, внесені відповідно до частини 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» також визнано неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Будь-яких інших змін до Закону № 2195-ІV з 22 травня 2008 року внесено не було, а отже на день розгляду справи в суді діє ст.6 зазначеного Закону в редакції від 18 листопада 2004 року.  

Таким чином пенсія позивача, як «дитині війни» підлягає перерахунку з урахуванням підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону № 2195-ІV на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з дня ухвалення Конституційним Судом України рішень і до дня винесення судом рішення.

Стосовно заперечень відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.3 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

У відповідності до ч.9 ст.8 ЦПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини.

А тому доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус «дитина війни» не може бути підставою для нездійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.

Щодо доводів відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ суд вважає наступне.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Наявність норми, на яку посилається відповідач, а саме абзац 1 частини 1 статті 28 вищевказаного Закону та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачами конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону № 2195-ІV.

Думки відповідача, що викладена в письмовому запереченні щодо застосування строку позовної давності, суд до уваги не приймає, оскільки в своїх запереченнях відповідач послався на строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до переконання, що відповідач є територіальним органом, який законами уповноважений державою призначати, нараховувати, перераховувати пенсії та надбавки до пенсії, передбачені чинним законодавством, кожному пенсіонеру у відповідному районі, веде облік пільгових категорій пенсіонерів, тому має здійснити належний розрахунок надбавки до пенсії позивачам з дня ухвалення рішення Конституційним Судом до закінчення відповідного бюджетного року.  

Судові витрати по справі, а саме витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, слід покласти на відповідача. Від сплати судового збору відповідач звільнений відповідно до п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито».    

На підставі вищенаведеного, ч.2 ст.152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст.1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст.3,8,10,16,11,60,88,212 ЦПК України, суд

 в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати  управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі 37 (тридцять сім) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

Інші судові витрати по справі покласти на сторони в межах, в яких вони їх понесли.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом того ж строку з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду                      Денисова Т.С.

Примітка: Рішення не набрало законної сили.    

Суддя Борщівського районного суду                      Денисова Т.С.