3-1203/2010

  П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

11.08.2010 року. Суддя Старобешівського районного суду Донецької області Сазонова М.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від територіальної державної інспекції праці у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Донецьк Донецької області, громадянина України, працює приватним підприємцем, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1

    за ст. 41 ч. 1  КУпАП

В С Т А Н О В И Л А:

    До Старобешівського районного суду Донецької області надійшов адміністративний протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за ст. 41 ч. 1 КУпАП, відповідно до якого в ході проведеної перевірки встановлено, що фізична особа ОСОБА_1, має право прийому, звільнення працівників та на підставі вимог ст. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору і як роботодавець повинен забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, фізична особа  - підприємець ОСОБА_1, порушила вимоги чинного трудового законодавства, а саме:

1.   Перевіркою встановлено, що роботодавцем не ведуться табелі обліку робочого часу та графіки змінності працівників для здійснення контролю за дотриманням працівниками встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати  та складання статистичної звітності з праці, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 57 КЗпП України та ст.. 30 ЗУ « Про оплату праці» т.я., саме роботодавець забезпечує достовірний облік виконуваної працівниками роботи і бухгалтерський облік на оплату праці.

2.   Згідно режиму роботи магазин працює 13 годин на день, без вихідних днів, тобто 91 годину на тиждень ( 390 годин на місяць). Але, згідно трудових договорів, всі продавці працюють до 8 годин на день та мають по два вихідних дня, а хто працює у час, який не визначений трудовими договорами та у вихідні і неробочі дні, не зрозуміло, тобто роботодавець приховує дійсний режим роботи працівників та веде недостовірний облік виконуваної працівниками роботи і бухгалтерський облік на оплату праці, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ч.2ст. 30 ЗУ « Про оплату праці».

3.   В ході перевірки встановлено, що посадові оклади працівників не відповідають, що посадові оклади працівників не відповідають рівню заробітної плати, встановлено Генеральною угодою між КМУ, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців   підприємців  та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями та Регіональною угодою  між Донецькою ОДА, профспілковими об’єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців. Так, згідно книги обліку заробітної плати, посадовий оклад продавцю з 01.01.2010 року по 01.07.2010 рік, встановлено у розмірі 900 гривень. Згідно п. 2.2 Генеральної угоди мінімальна тарифна ставка робітника 1-го розряду встановлюється у розмірі не менш 120 % розміру мінімальної заробітної плати, встановлено законом. Так, наприклад протягом січня  - березня 2010 року, ця сума складала 1042,80 грн., квітня – червня 2010 року – 1060,80 грн. Згідно п. 2.3 Регіональної угоди до цієї норми застосовується регіональний коефіцієнт в межах 1,15. таким чином, встановлення працівникам заробітної плати у розмірі 900 грн., не відповідає вимогам ст.. 96, 97 КЗпП України, ст. 6,11 ЗУ « Про оплату праці» та умовами Генеральної, Регіональної угоди, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення.

4.   Заробітна плата працівникам виплачується один раз на місяць 06-13 числа кожного місця. Так, заробітна плата за березень 2010 року, виплачена працівникам 13.04.2010 року, за квітень 2010 року  - 13.05.2010 року, за травень 2010 року - 11.06.2010 року, за червень 2010 року – 06.07.10 року, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 115 КЗпП України та ст. 24 ЗУ « Про оплату праці» в частині виплати заробітної плати не менш двох разів на місяць із проміжком часу, що не перевищує 16-ти календарних днів.

5.   В ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства в частині виплати заробітної плати працівникам нижче встановленого державою мінімуму. Так, згідно книги обліку заробітної плати за листопад, грудень 2009 року, працівникам у т.ч. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, нараховувалась заробітна плата у листопаді 2009 року – по 650 грн., у грудні 2009 року – по 700 грн., за повні відпрацьовані місяці, тоді як мінімальна заробітна плата становила: з 01.11.09 року, по 01.01.10 року – 744 грн., тобто за період з листопада 2009 року, по грудень 2009 року – кожному працівнику не донараховано заробітну плату, у т.ч. ОСОБА_2, - 1387 грн., ОСОБА_3, - 138 грн., ОСОБА_5 – 138 грн., що свідчить  про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення, вимог ч.1ст. 95 КЗпП України, ст.. 3 ЗУ « Про оплату праці» та ст.. 2 ЗУ « Про оплату праці» від 20.10.2009 року № 1646.

6.   Індексація заробітної плати з січня 2009 року, по червень 2010 року, не провадиться, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог п.6 ст. 95 КЗпП України та ст. 3 ЗУ « Про індексацію грошових доходів населення».

7.   П. 6 трудового договору передбаченого надання працівникам щорічної відпустки тривалістю 24 календарні дні. Однак, конкретний термін надання щорічної відпустки у трудовому договорі не встановлено. Графік щорічних відпусток працівників на 2010 року, не розроблений, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст.. 79 КЗпП та ст. 10 ЗУ « Про відпустки».

8.   Заробітна плата за час відпустки виплачується несвоєчасно, тобто не за три дні до її початку так, наказом № 4 від 23.10.2009 року, надана щорічна відпустка ОСОБА_4, з 07.11.2009 року але заробітна плата за час відпустки виплачена працівнику 09.12.2009 року, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ч.3ст. 115 КЗпП України та ст.. 21 ЗУ « Про відпустки»

9.   Вищевказане свідчить про те, що роботодавець порушує умови трудових договорів, які укладені з найманими працівниками, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 21 КЗпП України.          

       Опитана у судовому засіданні ОСОБА_1, свою провину у вчиненні адміністративних правопорушення відповідальність за які передбачена ст. 41 ч. 1  КУпАП, визнала у повному обсязі.

Вина ОСОБА_1, У вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи а саме протоколами про адміністративне правопорушення № 05-42-042/0050 від 21.07.2010 року складеного за ст. 41 ч. 1 КУпАП, доданим до матеріалів зазначеної адміністративної справи Актом перевірки № 05-42-042/0008 від 16.02.2010 року, протоколом про адміністративне правопорушення № 05-42-042/0048 від 19.07.2010 року, наданими у судовому засіданні поясненнями стосовно зазначених правопорушень.

Аналізуючи докази у їх сукупності суддя дійшла висновку про доведеність провини ОСОБА_1, у вчиненні правопорушень, тому обирає захід стягнення в межах санкції ст. 41 ч.1 КУпАП й керується ст.ст. 23, 27 КУпАП.

Суддя вважає, що характер вчинених правопорушень, особа правопорушника, дає підстави для обрання стягнення у вигляді штрафу, який адекватний до ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, сприятиме досяганню мети стягнення як виховання особи й запобігання вчинення нових правопорушень.

Керуючись ст. ст. 23, 27, 41-2, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень передбачених ст. 41 ч.1  Кодексу України про адміністративні правопорушення й накласти  адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.

Постанова на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя