Справа № 2-а-168/2010
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 серпня 2010 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Новікової Н.В.,
при секретарі: Лісняк Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Токмак адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища, в якій просив поновити строк на оскарження, постанову скасувати, провадження у справі закрити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 78 ч. 1 КУпАП, а саме за те, що проводиться експлуатація технологічного обладнання, що здійснює викиди в атмосферне повітря без дозволу на викиди та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 136 грн.
Позивач вказану постанову вважає незаконною, оскільки на його підприємстві не здійснюється жодних робіт, які б спричинили викиди в атмосферне повітря будь-яких речовин, що його забруднюють, а тому його підприємству не потрібен на це дозвіл.
Крім того, позивач вказує, що відповідач порушив передбачений ст. 279 КУпАП порядок розгляду справи, а також вимоги ст. 268 КУпАП безпідставно обмеживши його права при розгляді справи давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися послугами адвоката. Крім того, при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення всупереч вимогам ст.. 280 КУпАП не були з’ясовані обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі наведеного просить суд постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, пояснивши, що його підприємство не повинно мати дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, оскільки не здійснює таких викидів, тому вчинити правопорушення, передбачене ст. 78 ч. 1 КУпАП він не міг. Крім того, позивач посилається на Постанову Кабінету Міністрів № 554 від 27 липня 1995 року «Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну безпеку», відповідно до якого його підприємство не входить до переліку підприємств, що становлять підвищену екологічну небезпеку, для яких здійснення державної експертизи є обов’язковим.
Відповідач у судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про перенесення слухання справи до суду не надходило.
При проведенні попереднього судового засідання позивач заперечував проти позову, однак письмових заперечень суду не надав.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, судом встановлено, що 20.05.2010 р. відповідачем було складено протокол № 004512 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ТОВ «Ротор» проводить експлуатацію технологічного обладнання , що здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди. Позивач від отримання протоколу відмовився, і лише в графі пояснення ОСОБА_1 зазначив, що не згоден з викладеним у протоколі.
Доводи позивача ОСОБА_1 що йому не були роз’яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП є необґрунтовані, оскільки від підпису в протоколі він відмовився.
Протокол було надіслано позивачу поштою і він його отримав 31.05.2010 р. про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.
31.05.2010 р. на підставі складеного протоколу про адміністративне правопорушення державним інспектором з охорони навколишнього середовища Плесьоновим О.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 004512, відповідно до якої Курдюков А.П. – директор ТОВ «Ротор», здійснює експлуатації технологічного обладнання, що здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди та на відповідача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 136 грн.
Однак, в постанові не зазначено яким видом діяльності займається ТОВ «Ротор», яке обладнання експлуатується, які саме викиди, що забруднюють атмосферне повітря здійснюються, їх кількісні характеристики та якими нормативно-правовими актами передбачена обов’язкова наявність дозволу на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин для вказаного підприємства.
Доводи позивача про те, що його підприємство не повинно мати такий дозвіл, про що він зазначав і в протоколі про адміністративне правопорушення, належними доказами не спростовані.
Додаткових доказів суду не надано.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства суд дійшов висновку, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача належними доказами не спростовані, тому постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п.3 ч.1 ст . 293 КУпАП
Крім того, 31.05.2010 р. постанова була винесена за відсутності позивача, він отримав її поштою 09.06.2010 р., про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення, до суду позивач звернувся 17.06.2010 р. тому суд вважає що строк на оскарження зазначеної постанови позивачем не пропущено.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 21, 22, 26, 55, 62, 124 Конституції України, ст.ст. 256, 268, 283, 293 КУпАП, ст.ст. 3,7,8,9,12,71,160,162,163 КАС України, суд –
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища про накладення адміністративного стягнення № 004512 від 31 травня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 78 ч. 1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 136 грн. скасувати; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/
З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:
Суддя: