Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-5967/2010р. Головуючий у першій інстанції Загреба А.В.
Категорія-55 Доповідач Черниш Т.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2010року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої – судді Бубличенко В.П.,
суддів Сукач Т.О.,
Черниш Т.В.,
при секретарі Дімановій Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, який діє від свого імені та за довіреністю від імені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, до ВАТ «Кіровоградобленерго» про заборону вимагати оплату за спожиту електроенергію по завищеному тарифу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивачів на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 червня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
13 липня 2009 року ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах членів своєї сім»ї звернувся до суду з зазначеним позовом. Позовні вимоги мотивував тим, що в липні 2008 року придбав та облаштував в своєму будинку електричну плиту, про що в серпні письмово повідомив Кіровоградський міський РЕМ, і з того часу проводив оплату за спожиту електричну енергію за тарифом 0,1872 грн., встановленим для населення, яке проживає в будинках, обладнаних кухонними електроплитами. Однак відповідач продовжував вимагати оплату по завищеному тарифу-0,2436 грн. за 1 кВт/ год. В березні 2009 року йому повідомили, що питання щодо зміни тарифів вирішує керівник ВАТ «Кіровоградобленерго», тому 31 березня він звернувся з відповідною заявою, а 28 квітня замість відповіді отримав телеграму з вимогою доплатити 703 грн.32 коп. і з попередженням про відключення будинку від електропостачання.
Посилаючись на такі обставини, просив заборонити ВАТ «Кіровоградобленерго» вимагати оплату спожитої електроенергії з 3 серпня 2008 року по тарифу 0,2436 грн. за 1 квт.год. та стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями, на його, позивача, користь 72000 грн., на користь ОСОБА_4-44000 грн., ОСОБА_5- 24000 грн., ОСОБА_6- 17000 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 червня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_3 від свого імені та від імені інших позивачів, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення в повному обсязі заявлених позовних вимог. Зазначено, зокрема, що при розгляді справи були допущені істотні порушення норм процесуального права, в тому числі щодо вирішення питання про відвід судді Безсмолого Є.Б., щодо дотримання строків розгляду справи, вирішення заявлених клопотань; покладені в основу рішення висновки не відповідають фактичним обставинам справи, які залишились не з’ясованими. Крім того, позивач просив визнати неправосудними та скасувати ухвали суду від 3 грудня 2009 р. про відмову в задоволенні клопотання про відвід судді Безсмолого Є.Б. та про його самовідвід; постановити окремі ухвали для вжиття заходів впливу до суддів-головуючих у справі та до відповідача. Заявляв про стягнення на підставі ст. 56 Конституції України з Державного казначейства України моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями суду, на користь ОСОБА_3- 744 000 грн., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 520000 грн.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач повністю підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача ці доводи вважав безпідставними.
Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів визнає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ВАТ «Кіровоградобленерго» є постачальником, а ОСОБА_3 –споживачем електричної енергії, що подається до його будинку, розташованого за АДРЕСА_1. Правовідносини сторін, в тому числі права і обов’язки, підстави і розмір відповідальності, регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 ( з наступними змінами) (далі- Правила), а також умовами договору, укладеного між сторонами 15 травня 2001 року(а.с.28-31).
Зокрема, п. 42 Правил передбачено обов’язок споживача електричної енергії узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності. Згідно п.8 Договору споживач, який обладнав електричну плиту без дозволу постачальника, повинен в двотижневий термін отримати дозвіл на застосування в ЕН КОЕ.
Постановою НКРЕ «Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам» ( в редакції постанови від 20 липня 2006 року №926) тариф 18, 72 коп. за 1 кВт.год. встановлений для населення, яке проживає в будинках, обладнаних кухонними електроплитами в установленому порядку.
Доказів того, що питання обладнання електричною плитою житлового будинку та зміни у зв’язку з цим тарифу оплати за спожиту електроенергію з ВАТ «Кіровоградобленерго» узгоджені, позивач не надав, не містять їх і матеріали справи. Зокрема, зміст заяв на ім’я відповідача, на які ОСОБА_3 посилався, не свідчить про його звернення для вирішення зазначеного питання в установленому порядку ( а.с.33,35).
З урахуванням таких обставин відмову в задоволенні позову суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_3 самовільно, без належного погодження та відповідних дозволів, з серпня 2008 року сплачує за спожиту електричну енергію по тарифу 18,72 коп. за 1 кВт.год.
Крім того, із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала, зокрема, правомірність відповідача вимагати оплату за спожиту електроенергію по тарифу 0,2436 грн. за 1 кВт.год.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна заінтересована особі вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.
Між тим, оскарження дій відповідача, зокрема щодо факту направлення такої вимоги-телеграми 28 квітня 2009 року (а.с.36), яке не встановлює для позивачів будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити нараховану заборгованість, що є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством ( ст. 16 ЦК України) в якості способу захисту прав. Як підтвердив представник ВАТ «Кіровоградобленерго» позов до ОСОБА_3 про стягнення зазначеної заборгованості не пред’являвся.
За таких обставин суд дійшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині заявлених вимог про заборону ВАТ «Кіровоградобленерго» вимагати оплату за спожиту електроенергію по тарифу 0,2436 кВт. год. та відшкодування моральної шкоди, наявність якої не встановлено.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильного по суту рішення не спростовують, передбачені ст. 309 ЦПК підстави для його скасування відсутні.
Не вбачає колегія суддів і законних підстав для постановлення окремих ухвал у відношенні суддів та відповідача, а також для скасування зазначених в апеляційній скарзі ухвал, які постановлені з дотриманням вимог ЦПК.
Не ґрунтуються на законі і є безпідставними вимоги апеляційної скарги щодо стягнення з Державного казначейства України на користь позивачів компенсації на відшкодування моральної шкоди за ст. 56 Конституції України.
Виходячи з наведених обставин та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили
Головуюча
Судді