ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ К-5582/10
Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів Кравченко О.О.
Гордійчук М.П.
Васильченко Н.В.
Островича С.Е.
Гончар Л.Я.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09. 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
Встановила:
У червні 2008 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, -нарахувати і виплатити як дитині війни державну соціальну підтримку з 2007р.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Чернігова та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»їй повинна виплачуватись державна соціальна підтримка у вигляді щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказане підвищення до пенсії їй не виплачувалось.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2008 року, позов задоволено частково: визнано дії відповідача неправомірними та зобов’язано його провести підвищення пенсії позивачці на 30% мінімальної пенсії за віком за 2007рік.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09. 2009 року постанова суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою у позові за період з 01.01.07р. по 09.07.07р. відмовлено В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Чернігова, у якій ставиться питання про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується довідкою, знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Чернігова та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»їй повинна виплачуватись державна соціальна підтримка у вигляді щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказане підвищення до пенсії позивачці не виплачувалось.
Щодо позовних вимог за 2007 рік, то судом апеляційної інстанції правильно враховано, що п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень окремих статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд обґрунтовано встановив, що нарахування виплат за 2007 рік мало були проведено з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 09.07.07р. по кінець календарного року-31.12.07р. та обґрунтовано виправив помилку суду в цій частині.
Що стосується доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни»відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст. 6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Чернігова відхилити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09. 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 237-239 КАС України.
Суддя О.О. Кравченко