ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" серпня 2010 р. м. Київ К-47895/09
Колегія суддів першої судової палати
Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого –Кравченко О.О.
Суддів: Васильченко Н.В., Островича С.Е., Гордійчук М.П., Гончар Л.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про зобов’язання вчинити певні дії, -
Встановила:
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про зобов’язання нарахувати та виплатити, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.7), знаходиться на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватись щомісячна грошова соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказана допомога їй не виплачувалась.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача та зобов’язано Управління здійснити перерахунок пенсії позивачці з підвищенням 99 на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На вказані судові рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області подана касаційна скарга, у якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.7), знаходиться на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»їй повинна виплачуватись щомісячна грошова соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказана допомога їй не виплачувалась.
Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивачки, які стосуються 2006 року, суди першої та апеляційної інстанції правильно зазначили, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»(3235-15) від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що вимоги позивачки, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог за 2007 рік, то судами правильно враховано, що п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень окремих статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суди обґрунтовано встановили, що нарахування виплат за 2007 рік мало були проведено з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України відмічає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області не є належним відповідачем у даній справі, виходячи з наступного.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. N 1261, і здійснює свої повноваження, зокрема, на підставі п. 15 зазначеного Положення безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах..
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Суди першої та апеляційної інстанції не звернули увагу на те, що позов подано до неналежного відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, та відповідно до ст. 52 КАС України не здійснили заміну відповідача належним відповідачем. В даному випадку суд не перевірив яким суб’єктом владних повноважень допущено порушення прав та законних інтересів позивачки, та хто має це порушення усунути.
Отже, судами попередніх інстанцій не застосовані до спірних правовідносин вказані норми матеріального права, допущено порушення норм процесуального права що призвело до прийняття помилкових рішень, які з урахуванням приписів ст. 220 КАС України, не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
З огляду на викладене, судові рішення, ухвалені у даній справі, підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2009 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та у порядку, передбаченими статтями 237-239 КАС України.