Справа № 2-764/10

   РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“23” квітня 2010 року

Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Мусієвського В.Є.,

при секретарі Лисяк А.А.,

    розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Пустомити справу за позовом ОСОБА_1 до Зимноводівської сільської Ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

    Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на коридор площею 1,7 кв. м., кухню площею 11,2 кв. м. та ванну площею 4,4 кв. м., а також переобладнану з кухні та коридору житлову кімнату площею 9,5 кв. м., що є складовою частиною належної позивачу на праві приватної власності квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач покликається на такі обставини:

Згідно договору купівлі – продажу квартири від 25.06.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Копійчак Є.В. та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 30.06.2009 року, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, позивач – ОСОБА_1 – являється власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Взимку 2009 року позивач добудував до вищевказаної квартири коридор площею 1,7 кв. м., кухню площею 11,2 кв. м. та ванну площею 4,4 кв. м., а також переобладнав кухню та коридор загальною площею 9,0 кв. м. у житлову кімнату площею 9,5 кв. м., після чого звернулася до Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з метою отримання дозволу на переоформлення права власності на реконструйовану ним квартиру. Однак, Зимноводівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області позивачу було відмовлено у наданні вищевказаного дозволу з мотивів відсутності достатніх підстав для переоформлення права власності на реконструйовану ним квартиру.      

    Інших підстав набути право власності на добудовані до належної позивачеві квартири коридор, кухню та ванну, а також переобладнану з коридору та кухні житлову кімнату в позивача немає. І незважаючи на те, що позивачем було вкладені кошти в будівництво, він, все ж таки, не може оформити право власності на зазначені вище приміщення.

              Отже, виникла певна колізія, а саме: створивши майно своїми силами та за свої кошти позивач не має на нього права. Таким чином, щоб усунути вищевказані перешкоди позивач змушений звернутися до суду.

Позивач – ОСОБА_1 – в судовому засіданні позов підтримав та просить його задоволити, дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та зазначив, що коридор площею 1,7 кв. м., кухня площею 11,2 кв. м. та ванна площею 4,4 кв. м., а також переобладнана з кухні та коридору житлова кімната площею 9,5 кв. м., що є складовими частинами належної йому на праві приватної власності квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 збудовані та реконструйовані ним самовільно, а також те, що під час реконструкції кухні та коридору в житлову кімнату ним було демонтовано тонку дерев’яну стінку, що їх розділяла і не несла жодного конструктивного навантаження, та надав суду додаткові докази на підтвердження своїх позовних вимог, а саме: оригінал технічного висновку за результатами дослідження експлуатаційних властивостей основних несучих конструкцій будинку на АДРЕСА_1 станом на березень 2010 року від 26.03.2010 року, виготовленого ТзОВ “ЮВІТ” ЛТД; копії заяв гр. гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 (власноручні підписи яких завірені уповноваженою особою Зимноводівської сільської ради), про те, що вони, як особи, що проживають у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не заперечують проти проведеної позивачем самовільної добудови до належної йому квартири прибудови площею 18 кв. м.; план належної позивачу на праві приватної власності квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до моменту її реконструкції та перепланування.

Відповідач - представник Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області – Гнатишин Н.С. в судове засідання з’явився, позовні вимоги гр. ОСОБА_1 визнав у повному обсязі та зазначив, що земельна ділянка, на якій розташований будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності територіальної громади с. Зимна Вода та за основним цільовим призначенням відноситься до наступної категорії, а саме - землі житлової та громадської забудови.

Вислухавши пояснення Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Позивач – ОСОБА_1 - являється власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується матеріалами справи, і, зокрема, договором купівлі – продажу квартири від 25.06.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Копійчак Є.В., згідно з яким ОСОБА_1 купив у гр. гр. ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_1 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 30.06.2009 року, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, згідно з яким ОСОБА_1 являється власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

З матеріалів справи вбачається, що позивач прибудував до належної йому на праві приватної власності квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 коридор площею 1,7 кв. м., кухню площею 11,2 кв. м. та ванну площею 4,4 кв. м., а також переобладнав кухню та коридор у житлову кімнату площею 9,5 кв. м.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно частини 1 та 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З технічного висновку за результатами дослідження експлуатаційних властивостей основних несучих конструкцій будинку на АДРЕСА_1 станом на березень 2010 року від 26.03.2010 року, виготовленого ТзОВ “ЮВІТ” ЛТД вбачається, що при будівництві коридору, кухні та ванни, а також переобладнанні (реконструкції) кухні та коридору у житлову кімнату позивачем дотримані вимоги будівельних норм і правил, а також вимог протипожежної, противибухової та санітарної безпеки.

Згідно ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види  використання  земельної  ділянки  в  межах  певної категорії  земель  (крім земель сільськогосподарського призначення та  земель  оборони)  визначаються  її  власником або користувачем самостійно  в  межах  вимог,  встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України Землі    України   за   основним   цільовим   призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі  природно-заповідного  та  іншого  природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі   промисловості,  транспорту,  зв'язку,  енергетики, оборони та іншого призначення.

Як вбачається з пояснень відповідача та з вищевказаних норм Земельного кодексу України земельна ділянка, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 відноситься до наступної категорії земель, а саме - землі житлової та громадської забудови.

Отже, враховуючи те, що в матеріалах справи міститься технічний висновок за результатами дослідження експлуатаційних властивостей основних несучих конструкцій будинку на АДРЕСА_1 станом на березень 2010 року від 26.03.2010 року, виготовленого ТзОВ “ЮВІТ” ЛТД, про відповідність прибудованих гр. ОСОБА_1 до належної йому на праві приватної власності квартири коридору, кухні, ванни та переобладнаної з кухні та коридору житлової кімнати вимогам державних будівельних норм і правил, а також протипожежної, противибухової та санітарної безпеки, який можна вважати містобудівною документацією, суд приходить до висновку, що гр. ОСОБА_1, при добудові до належної йому на праві приватної власності квартири коридору, кухні та ванни не порушив вимог чинного законодавства, а саме – ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, і спорудив вищевказане приміщення на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети.

Згідно ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно п. а) ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад.

Зважаючи на визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що власник (користувач) земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за позивачем, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці.

Згідно ч. 2 ст. 383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, — за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Із заяв гр. гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 (власноручні підписи яких завірені уповноваженою особою Зимноводівської сільської ради), про те, що вони, як особи, що проживають у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не заперечують проти проведеної позивачем самовільної добудови до належної йому квартири прибудови вбачається, що їхні права, як власників квартир у буд. АДРЕСА_1 самочинною прибудовою коридору, кухні та ванни до належної йому квартири та переобладнанням кухні та коридору у житлову кімнату гр. ОСОБА_1 не порушені.  

В судовому засіданні встановлено, що позивач не мав належного дозволу на ведення будівництва коридору, кухні, ванни та переобладнання (реконструкцію) кухні та коридору у житлову кімнату, та належно затвердженого проекту, однак, з наданих  доказів, суд не вбачає істотних порушень будівельних норм і правил, а також порушень санітарно – технічних вимог і правил експлуатації будинку, і вважає, що дане самочинне будівництво не порушує права інших осіб та не суперечить суспільним інтересам.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі  викладеного, ст.ст. 16, 319, 328, 331, 376, 383 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 20 ЗК України, ст.ст. 10, 60, 130, 174, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирі ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Зимноводівської сільської Ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на коридор площею 1,7 кв. м., кухню площею 11,2 кв. м. та ванну площею 4,4 кв. м., а також переобладнану з кухні та коридору житлову кімнату площею 9,5 кв. м., що є складовими частиними належної позивачу на праві приватної власності квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом двадцяти днів після написання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя                                     Мусієвський В.Є.