№ 2а-5375/10                                                                                                                                                                            

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

12 серпня 2010 року                                                                                                      місто Маріуполь  

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:                

головуючого судді             Вайновського А.М.,

при секретарі                 Григор А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної автомобільної інспекції міста Маріуполя Управління Державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2010 року позивач звернувся до суду  із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови начальника ВДАІ м. Маріуполя підполковника міліції Саєнко В.О. від 08.06.2010 року серії АН № 415017, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 140 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1020 гривень. В обґрунтування заявлених вимог вказував на те, що зазначена постанова не є обґрунтованою і такою, що винесена із дотриманням норм КУпАП. Просив скасувати зазначену постанову.

Позивач у судовому засіданні доводи та вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув з невідомих суду причин, але його неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановою АН № 415017, винесеною начальником ВДАІ м. Маріуполя підполковником міліції Саєнко В.О. від 08.06.2010 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 140 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу 1020 грн..

Як зазначено в тексті постанови, а також у протоколі про адміністративне правопорушення АН № 521863 від 08.06.2010 р., ОСОБА_1, будучи посадовою особою порушив правила та норми ДСТУ 3587-97 при утриманні вулично-шляхової мережі м. Маріуполя стосовно забезпечення безпеки дорожнього руху при проведенні обстеження, чим порушив ст. 12 ЗУ «Про дорожній рух» та п. 1.5 ПДР України.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 283 КУпАП встановлено, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинна містити, серед іншого, опис обставин, установлених при розгляді справи.

Проте, ані протокол про адміністративне правопорушення, ані постанова, взагалі не містять опису конкретних обставин, які містять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, і які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Згідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідач, не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати свій процесуальний обов’язок щодо доказування правомірності винесеної постанови та не надав жодного доказу на спростування доводів позову.

Відсутність доказів вчинення саме позивачем правопорушення унеможливлює взагалі перевірку судом наявності як самої події правопорушення, так і наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість адміністративного позову, а тому задовольняє його у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 14-1, 122 ч. 2, 251, 252, 254, 256, 258, 287-289 КУпАП, Правил дорожнього руху, які чинні із 01 січня 2002 року зі змінами та доповненнями, керуючись ст.ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову серії АН № 415017, винесену начальником ВДАІ м. Маріуполя підполковником міліції Саєнко В.О. від 08.06.2010 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 140 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень – скасувати.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:   __________________   А.М. Вайновський