Справа № 2-1392/2010

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 серпня 2010 року                                                                                       м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Новікової Н.В.

при секретарі Похвалітовій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Токмак цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Токмацькому районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду; визнання дій неправомірними; стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України ?ро соціальний захист дітей війни” та зобов’язання вчинити певні дії,  

встановив:

У серпні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить відновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав; визнати неправомірними дії відповідача по відмові в призначені підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01 січня 2006 року по 2010 рік, обчислюючи її з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; зобов’язати відповідача вподальшому призначати та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу, обчислюючи її з урахуванням підвищення в роз мірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач  відноситься до категорії дітей війни, яким з 01 січня 2006 року щомісячно повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Позивачу соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в 2006-2007 р.р. взагалі не виплачувалась, в 2008-2010 р.р. виплачувалась  лише частково, у зв’язку з чим позивачу не доплачено підвищення до пенсії з 2006 року по серпень 2010 року  в розмірі 6430 грн. 05 коп.

Крім того, позивач просить поновити строк на звернення до суду з позовом, посилаючись на те, що  в жовтні 2008 р. з рішення Конституційного Суду України йому стало  відомо про порушення його прав.

Позивач в судове засідання не з’явився,  в позовній заяві просить суд розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився,  відповідно до наданої заяви просить слухати справу за його відсутності, позов не визнав. Відповідно до наданих заперечень, просив в позові відмовити, оскільки всі вилати пенсійним фондом проводились відповідно до чинного законодавства. Крім того, відповідач вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк позовної давності.  

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не зявились, відповідно до вимог  ч.2 ст. 197 ЦПК України  фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, заперечення відповідача, дослідивши наявні докази, вважає, що позов  підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

Як вбачається з матеріалів справи  ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, відповідно до ст.1 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” є дитиною війни, що підтверджується копією посвідчення.  

Відповідно до ст.6 цього Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

В 2006-2007 роках позивачу підвищення до пенсії взагалі не виплачувалось, а з 2008 року розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Представник відповідача обґрунтовано посилався на те, що позивачем безпідставно пропущений строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України.  Відповідно до положень ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу і встановлюється тривалістю у три роки.  

Позивач не надав суду доказів того, що строк позовної давності пропущено з поважних причин. Відповідно до п.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки  позивач звернувся до суду 12 серпня 2010 року, суд вважає, що позовні вимоги слід розглядати по суті лише в межах трирічного строку, а в поновленні пропущеного строку з 01 січня 2006 року по 12 серпня 2007 року слід відмовити.  

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік була призупинена п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні неконституційними.  

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».  

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» в частині зміни розміру соціальної допомоги у 2008 році. Таким чином відновлено дію ст. 6 Закону України № 2195- ІV.  

Ніяких змін щодо нарахування  підвищення пенсії після прийняття  Конституційним судом рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не  вносилось. Вищевказані положення Закону мають силу та не були призупинені.  

Вищевказаними рішеннями Конституційного Суду України встановлено, що вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.  

Отже, Положення Законів України про державний бюджет України на відповідний рік, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року.  

Взагалі право позивача на отримання соціальної допомоги відповідачем не оспорюється. Посилання відповідача на те, що Законом України про державний бюджет на 2007 рік дія правової норми про виплату дітям війни соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком була зупинена, не було розроблено механізм виплати цієї допомоги та не були передбачені кошти на ці витрати в державному бюджеті, а також про те, що Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» встановлено інші розміри надбавки до пенсії дітям війни і вони зараз виплачуються, безпідставні.  

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Статтею 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє осіб, яким вона повинна виплачуватись, права на таку допомогу. Законом «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.  

Рішення Конституційного суду України є обов’язковим до виконання на території України.  

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині нарахування позивачці суми підвищення пенсії за період з  12 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по  12 серпня 2010 року.  

Оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а дія закону про Державний бюджет України обмежена календарним роком, тобто в даному випадку закінчується 31 грудня 2007 року, 31 грудня 2008 року та 31 грудня 2009 року, а з 01 січня 2008 року, 01 січня 2009 року та 01 січня 2010 року розпочинається новий бюджетний рік, перерахунок слід окремо визначити за кожний рік, тобто з 12 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по  12 серпня 2010 року.  

Вимоги щодо нарахування соціальної допомоги за період з   01 січня 2006 року по   12 серпня 2007 року не підлягають задоволенню,  у зв’язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин.  

В позові про нарахування підвищення  пенсії  за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року слід відмовити, оскільки відповідно до п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 4-зп від 03 жовтня 1997 року конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загально звичайним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше.  

Враховуючи ці положення при вирішені спорів необхідно застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше, тобто з 01 січня до 22 травня 2008 року слід керуватись нормами Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».  

Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати соціальну  державну допомогу відповідно до вимог законодавства задоволенню не підлягають,  виходячи з  наступного.  

Відповідно до статті 1 Цивільно-процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.  

Захист прав, свобод та інтересів осіб є похідним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, є неможливим прийняття судом рішення, щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє.

При визначені розміру щомісячної державної соціальної допомоги на період дії рішень Конституційного Суду України слід керуватися саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року та при нарахуванні суми соціальної допомоги виходити з розмірів мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Згідно зазначеної норми  мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Згідно з п.2.2 п.п.6 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах відповідач відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.  

Таким чином, нарахування позивачу соціальної державної допомоги є компетенцією управління Пенсійного фонду України.  

Крім того, позивач просить суд визнати неправомірними дії Управління  Пенсійного фонду  України  в Токмацькому районі   про  відмову  у призначенні підвищення до  пенсії відповідно  до ст.6 Закону України «Про соціальний захист  дітей війни». Однак, судом встановлено, що  ніякі дії щодо  відмови  у призначенні позивачу  підвищення до пенсії відповідачем не вчинялось. Фактично позивач оскаржує  бездіяльність  Управління Пенсійного фонду України в Токмацькому районі  Запорізької області щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” яка є неправомірною.      

Керуючись ст.ст. 22, 46 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного  Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 197, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –  

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Токмацькому районі  Запорізької області – задовольнити частково.  

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Токмацькому районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення пенсії ОСОБА_1  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 12 серпня  2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 12 серпня 2010 року  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Токмацькому районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 12 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 12 серпня  2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням раніше сплачених сум.  

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання  апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: /підпис/

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя: