Справа №1-125/2007 p.
ВИРОК
ІМ"ЯМ УКРАЇНИ
06 квітня 2007 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді М.В.Білоуса при секретарі Я.С. Йовса з участю прокурора А.В. Сухоноса та громадського захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилук кримінальну справу
по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця с.Яблунівка, Прилуцького району, Чернігівської області,
українця, гр.У країни, освіта середня, не працюючого, не одруженого,
військовозобов"язаного, раніше не судимого; за ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 періодично вживаючи наркотичні засоби, восени 2005 року, знайшов поліетиленовий пакет з наркотичною речовиною, яку незаконно зберігав для особистого вживання без мети збуту.
27 грудня 2005 року, о 12 годині, ОСОБА_2 маючи намір на збут особливо небезпечної наркотичної речовини, (в ході проведення працівниками міліції оперативної закупки наркотичних засобів у встановленому законом порядку), знаходячись на території середньої школи - гімназія № 1 у м.Прилуках, незаконно збув ОСОБА_3 частину особливо небезпечно наркотичної речовини канабіс ( маріхуана), висушена вага якої складає 20 г. від якої отримав 50 грн., а залишок такої, без подальшого збуту, поклав в сумку своїй співмешканці, без її відома. Невдовзі після чого, обоє були затримані працівниками міліції з вилученням наркотичної речовини. У зв"язку з чим, вказані дії підсудного, пов"язані з незаконним придбанням та зберіганням наркотичної речовини, органами досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, а незаконний збут такої за ч.2 ст.307 КК України, як особливо небезпечної речовини та за ознакою повторності одного із цих злочинів.
Будучи допитаним в якості підсудного ОСОБА_2 визнав себе винним повністю, та підтвердив факт придбання та зберігання наркотичних засобів для власного вживання без мети збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, залишок яких було вилучено працівниками міліції з участю понятих в його присутності.
Після допиту в судовому засіданні підсудного, останній просив справу розглянути без дослідження письмових доказів по справі, правильно усвідомлюючи зміст даних обставин справи і наявних доказів, згідно пред"явленого йому обвинувачення за ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України. Інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього, а тому суд, відповідно до ст.299 КПК України, обмежив фактичні обставини справи допитом підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорювались. Учасникам процесу роз"яснено, що, в такому разі, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Заслухавши пояснення підсудного, вивчивши матеріали справи, суд знаходить доведеною винуватість в обвинуваченні підсудного, який дійсно восени 2005 року незаконно придбав та зберігав наркотичні засоби, висушена вага яких складала 31,5 гр.,
для власного вживання без мети збуту, а 27.12.2005 року незаконно збувши ОСОБА_2 частину цих наркотичних засобів, висушеною вагою 20 грн., отримав від неї 50 грн.
Таким чином дії ОСОБА_2, пов"язані з незаконним придбанням та зберіганням наркотичних засобів слід кваліфікувати за ч.1 ст.309 КК України.
Відповідно його ж дії, спрямовані на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, та за ознакою раніше вчинення ним одного з цих злочинів, ОСОБА_2 підлягає відповідальності за ч.2 ст.307 КК України.
Обираючи підсудному покарання, суд враховує, суспільну небезпеку скоєного, дані про особу винного, обставини, що пом"якшують його відповідальність.
ОСОБА_2 визнав себе винним повністю, своїми діями сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем свого проживання, що слід визнати обставинами, що пом"якшують його відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень підсудного ОСОБА_2, при порушенні кримінальної справи відносно нього, органами досудового слідства, відповідно до вимог закону, вчасно не був обраний запобіжний захід, що потому призвело до обрання більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи сукупність обставин, пом"якшуючих відповідальність підсудного та пов"язаних з обранням йому запобіжного заходу, суд знаходить необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у межах передбачених законом , однак з його випробуванням.
Керуючись ст.ст.323,324,327 КПК України, суд-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. Його ж визнати винним за ч.2 ст.307 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п"яти) років позбавлення волі з застосуванням ст.69 КК України - без конфіскації майна.
На підставі ст.70 КК України ОСОБА_2 остаточно призначити покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 5 (п"яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання за даним вироком, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає обов"язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи і періодично з"являтися до них для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_2 з зали суду змінити - з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази по справі, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Прилуцького МРВ УМВС - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов"язані з проведенням судово-хімічної експертизи в сумі 73 (сімдесят три) грн. 22 коп. на користь держави.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 15 діб, з моменту його проголошення.