Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«19" вересня 2007 р. Справа № 47/288-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., судді Горбачова Л.П., Лащенко Л.Д.
при секретарі Андросовій О.В.
за участю представників сторін:
позивач -не прибув
відповідач - предст. ОСОБА_3 ( дов. 09.06.06 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. №2687 Х/2-6 ) відповідача, суб*єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2007 р. по справі №47/288-07
за позовом - суб*єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Одеса
до суб*єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення 45000,00 грн.
встановила:
Позивач, суб*єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 ,звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, суб*єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, на свою користь витрати понесені по оплаті правових послуг по договору НОМЕР_1 від 07.12.05 р. в сумі 45000,00 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по оплаті державного мита та на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.07.07 р. ( суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено. Стягнуто з суб*єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 судові витрати по оплаті правових послуг за договором НОМЕР_1 від 07.12.05 р. в сумі 45000,00 грн., судові витрати по оплаті державного мита в сумі 450,00 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.07.07 р. по даній справі та прийняти нове судове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому апелянт вважає, що заявлена до стягнення грошова сума в 45000,00 грн. не є судовими витратами в розумінні норм Господарського процесуального кодексу і на підставі статті 49 ГПК не може бути стягнута. На думку апелянта господарський суд першої інстанції не вірно застосував статтю 44 ГПК України, оскільки суд при прийнятті рішення по справі № 38/291-05 розподілив судові витрати між сторонами без урахування спірної суми у розмірі 45000,00 грн.
Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду про те, що факт надання юридичних послуг СПД ФО ОСОБА_4 СПД ФО ОСОБА_5 по справі № 38/291-05 підтверджується договором про надання послуг НОМЕР_1 від 07.12.05 р. та актом виконаних робіт до цього договору, оскільки відповідно до п.1.1. договору НОМЕР_1 предметом цього договору є надання СПД ФО ОСОБА_4 правових послуг пов*язаних з представництвом інтересів СПД ФО ОСОБА_2 при розгляді справи № 38/291-05 у господарському суді Харківської області, а не в тому числі ще і в суді апеляційної інстанції, при тому, що саме у суді апеляційної інстанції було здійснено захист інтересів СПД ФО ОСОБА_2 Отже апелянт вважає, що СПД ФО ОСОБА_4 по договору НОМЕР_1 не надавала СПД ФО ОСОБА_2 жодної послуги. В судових засіданнях по справі № 38/291-05 СПД ФО ОСОБА_4 участі не приймала, передовіри повноважень у порядку статі 240 ЦК України здійснено не було.
Також апелянт вважає, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення господарським судом першої інстанції було порушено вимоги статтей 111-12 ГПК України, а саме не дотримано вказівок Вищого господарського суду України, які були висловлені у постанові від 17.04.2007 р. по даній справі про те, що суму, яка є предметом позову до складу судових витрат віднести не можна.
У судове засідання позивач не з*явився, відзив не надав, але 18.09.07 через канцелярію апеляційного суду надав клопотання, в якому просить розгляд даної справи відкласти на більш пізній строк, посилаючись на те, що його представник не має можливості взяти участь у судовому засіданні по даній справі, у зв*язку з перебуванням 19 вересня 2007 року у службовому відрядженні в місті Києві.
З цього приводу, судова колегія, заслухавши думку представника відповідача, про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача, вважає, що оскільки дана справа вже була предметом розгляду у господарському суді, апеляційному суді та у Вищому господарському суді України, представник позивача на виконання ухвали апеляційного суду від 22.08.07 р. не надав до 14.09.07 р. відзив на апеляційну скаргу, крім того не надав документального підтвердження в обґрунтування свого клопотання, тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити та справу розглядати за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Приймаючи оскаржуване судове рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що витрати позивача по оплаті правових послуг за договором НОМЕР_1 від 07.12.05 р. в розмірі 45000,00 грн. відносяться до судових витрат, пов*язаних з розглядом справи № 38/291-05.
Проте, судова колегія апеляційного суду не може погодитись з таким висновком господарського суду з наступних підстав.
07.12.2005 року між позивачем СПД ФО ОСОБА_2 та СПД ФО ОСОБА_4 було укладено договір НОМЕР_1. Предметом даного договору є надання виконавцем (СПД ФО ОСОБА_4) правових послуг пов*язаних із представництвом інтересів замовника (позивача) при розгляді в господарському суді Харківської області справи № 38/291-05 за позовом відповідача до позивача про розірвання договору оренди та виселення ( а.с. 8-9 т.1). Додатковою угодою НОМЕР_2 від 25.01.06 р. до договору НОМЕР_1 від 07.122.05 р. передбачено, у разі винесення господарським судом Харківської області рішення про задоволення позову СПД ФО ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та виселення по справі № 38/291-05, виконавець (СПД ФО ОСОБА_4) приймає на себе зобов*язання представляти інтереси замовника (СПД ФО ОСОБА_2) по справі № 38/291-05 у Харківському апеляційному господарському суді, а також в Вищому господарському суді України. ( а.с. 72 т.1)
За умовами договору, позивач виконав свої зобов*язання, оплатив правові послуги у повному обсязі, що підтверджується залученими до матеріалів справи квитанціями НОМЕР_3 від 27.12.2005 р. на суму 9900,00 грн.,НОМЕР_4 від 10.01.2006 р. на суму 9900,00 грн., НОМЕР_5 від 12.04.2006 р. на суму 9800,00 грн., НОМЕР_6 від 11.04.2006 р. на суму 10000,00 грн.,НОМЕР_7 від 13.04.2006 р. на суму 5400,00 грн., що разом складає 45000,00 грн. ( а. с. 11-15 т.1).
Виконавець за договором НОМЕР_1 від 07.12.05 р., ОСОБА_4, будь -яких доказів того, що вона виконала взяті на себе зобов*язання за вищевказаним договором, передбачені п. 1.1.1, а саме : надала консультації замовнику по питанням, пов*язаним зі справою, розробила стратегію і тактику ведення вказаного судового процесу, здійснила аналіз наданих документів, отримала нові докази, розробила проект відзиву на позов, проект зустрічної позовної заяви, заявила клопотання, та здійснила інші процесуальні дії ( необхідні для розгляду справи) не надала.
Як видно з матеріалів справи, судове рішення по справі № 38/291-5 було прийнято 25.01.2006 р.
02.03.2006 р. постановою Харківського апеляційного господарського суду вказане рішення було скасовано, та прийнято нове судове рішення. ( а.с. 16-21 т.1). При цьому, слід зазначити, що інтереси позивача СПД ФО ОСОБА_2 за довіреністю, виданою на підставі усного договору представляла ОСОБА_6
Як встановлено в судовому засіданні, та підтверджується матеріалами справи, СПД ФО ОСОБА_2 27.09.2005 року видав дві нотаріально посвідчені довіреності, на ім.*я ОСОБА_7. ( ВСМ НОМЕР_8) ( а.с. 22 т.1) та на ім.*я ОСОБА_6 ( ВСМ НОМЕР_9) ( а.с.63 т.1), в яких на підставі усного договору уповноважив вказаних осіб бути його представником в державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях при вирішенні будь-яких питань, що його стосуються ; в суді з усіма правами, тощо.
Оскільки представництво в суді здійснювалось іншими особами на підставі інших правочинів, укладених в іншій формі, судова колегія зазначає, що представництво інтересів СПД ФО ОСОБА_2 вищевказаними особами не може бути підтвердженням виконання зобов*язань СПД ФО ОСОБА_4 умов договору НОМЕР_1 від 07.12.05 р. Крім того, слід відмітити, що вказані довіреності були видані за декілька місяців до дати укладання договору НОМЕР_1.
Статтю 237 ЦК України, передбачено, якщо одна особа, (в даному випадку СПД ФО ОСОБА_2) видала довіреність іншій особі (в даному випадку ОСОБА_7 та ОСОБА_6) то цивільно -правові відносини виникають саме між цими особами. Тобто, такі відносини виникли ще з моменту видачі довіреностей, а саме з 27.09.2005 р., в той час як сам договірНОМЕР_1 був укладений 07.12.2005 р. між СПД ФО ОСОБА_2 і СПД ФО ОСОБА_4, з чого випливає, що відносини, за довіреностями ні яким чином не мають відношення до договору, укладеному 07.12.05 р.
При винесенні оскаржуваного судового рішення, господарський суд першої інстанції зазначає, що факт виконання зобов*язань за договором НОМЕР_1 від 07.12.2005 р. підтверджується положеннями акту прийому -передачі виконаних робіт від 30.05.2006 р. до договору НОМЕР_1 від 07.12.05 р., згідно з яким сторони погодились, що вказані обов*язки за договором НОМЕР_12 від 07.12.05 р. виконані повністю та сторони взаємних претензій не мають.
Проте, судова колегія вважає, що вказаний акт не може бути належним доказом виконання робіт за договором НОМЕР_1 від 07.12.05 р., оскільки він не містить належну інформацію, яка підтверджувала б виконання СПД ФО ОСОБА_4 зобов*язань, взятих на себе згідно з умовами цього договору. А саме, в акті відсутній об*єм виконаних робіт, який було передбачено п.1.1.1 договору НОМЕР_1 від 07.12.05 р., відсутня вартість наданих послуг. Крім того, в особі замовника ( ОСОБА_2) акт підписано фізичною особою ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності, але в матеріалах справи така довіреність відсутня, тобто акт підписано не уповноваженою на те особою.( а.с. 10 т.1).
З огляду на викладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що висновок господарського суду першої інстанції про те, що оплата правових послуг, наданих за вказаним договором є судовими витратами є незаконним і необґрунтованим, оскільки - склад судових витрат визначено статтею 44 ГПК України, згідно якої до судових витрат віднесено оплату послуг адвоката. Витрати учасників судового процесу на оплату послуг по наданню правової допомоги ( окрім послуг адвоката), пов*язані з веденням справи, не належать до складу судових витрат.
Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають оплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокататуру». Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами, Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться у статті 2 вказаного Закону, за якою адвокатом може бут громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об*єднатися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об*єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об*єднань.
Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об*єднанням чи адвокатом.
Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були оплачені стороною за отримання послуг, лише адвокату, а не будь -якому представнику.
У матеріалах справи відсутні дані, що особа, яка надавала позивачу правову допомогу по справі № 38/291-05, є адвокатом.
Що ж до вимоги позивача щодо відшкодування понесених ним витрат (відповідно отриманих збитків) внаслідок проведених розрахунків з СПД ФО ОСОБА_4 по договору НОМЕР_1 від 07.12.05 р., судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до діючого Цивільного кодексу України юридичною підставою позадоговірні відповідальності є склад цивільного правопорушення ( стаття 1166 ЦК України).Необхідними елементами складу є -шкода, протиправна поведінка, причинний зв*язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина особи, яка причинила шкоду.
Під шкодою розуміється зменшення або збільшення майнових благ кредитора.
Як видно з матеріалів справи, докази, які б свідчили, що на час звернення позивача до суду з позовом, або станом на певну дату, його активи, внаслідок дій або бездіяльності відповідача, були зменшені на 45000,00 грн. відсутні.
Протиправність поведінки -це невиконання юридичного обов*язку, встановленого нормою права, протиправна дія -це поведінка, що заборонена законом.
Як видно з матеріалів справи, позивачем в позовній заяві не вказано, та до позовної заяви не додано доказів які б свідчили про те, який юридичний обов*язок невиконаний відповідачем, яка протиправна, заборонена законом дія, здійснена була відповідачем, в який час відповідачем була здійснена заборонена законом дія та яким шляхом вона здійснена.
Причинний зв*язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв*язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком. Відповідач може нести відповідальність лише за ту шкоду, яка є необхідним наслідком його поведінки.
Позивач не довів, яка саме протиправна поведінка відповідача привела до спричинення шкоди, у вказаному в позові розмірі.
Отже, матеріалами справи не підтверджується, що саме СПД ФО ОСОБА_1 своїми діями спричинила СПД ФО ОСОБА_5 витрати, пов*язані з розглядом справи № 38/291-05.
Оцінивши доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, виходячи з відсутності правових підстав у господарського суду для задоволення позовних вимог, колегія суддів не може погодитись з рішенням господарського суду Харківської області від 30.07.07 р. тому вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до переконливого висновку про прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 45000,00 грн. відсутні.
Питання про судові витрати повинно бути вирішено в порядку статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98,101, п.2 ч.1 ст.103, п.4 ч.1 ст.104,ст.105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
постановила:
Апеляційну скаргу суб*єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2007 року по справі 47/288-07 скасувати.
Прийняти нове судове рішення.
В позові відмовити повністю.
Стягнути з суб*єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 676 грн. ( шістсот сімдесят шість грн.. 00 коп.) витрат державного мита, сплаченого за апеляційними та касаційною скаргами суб*єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1.
Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Судді Горбачова Л.П.
Лащенко Л.Д.