КОПІЯ                                     Справа №1-35/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

15 липня 2010 року                                             м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

    головуючого-судді             Левика Я.А.,

                при секретарях                   Стеців Н.Р., Мацайло О.М., Туз М.М., Дуган С.В., Вонс С.М., Захарчук Н.Я.,

                з участю прокурора           Сеньківа О.Я.,

               адвокатів            ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілих: ОСОБА_3, що є, також, цивільним позивачем, ОСОБА_4,

підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням  

    ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, невійськовозобов’язаного, непрацюючого, раніше судимого вироком від 23.09.2005 року Перемишлянського районного суду Львівської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, зміненим ухвалою апеляційного суду Львівської області від 13.12.2005 року із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

- у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 185 ч.3, 395 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, невійськовозобов’язаного, непрацюючого, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,

в с т а н о в и в :

    17 вересня 2009 року біля 11 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_5, за попередньою змовою між собою, витягнувши скло з рами вікна житлового будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що у АДРЕСА_3, проникли всередину будинку звідки умисно, таємно і з корисливих спонукань викрали грошові кошти у розмірі 300 грн. та золоті вироби: ланцюжок вагою 3,34 грама, вартістю 868,4 грн.; хрестик вагою 0,8 грама, вартістю 208 грн.; медальйон вагою 0,76 грама, вартістю 197,6 грн.; перстень вагою 3 грами, вартістю 780 грн., всього майна на суму – 2054 грн., чим завдали потерпілим шкоди на загальну суму 2354 грн.

    Крім цього, ОСОБА_5, будучи особою щодо якої встановлено адміністративний нагляд постановою Перемишлянського районного суду Львівської області 15.05.2009 року терміном на 1 рік, умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду 9.09.2009 року самовільно, без жодних поважних причин та дозволу органів внутрішніх справ, залишив своє постійне місце проживання у АДРЕСА_1 і переховувався від правоохоронних органів до 24.10.2009 року.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав частково, а, також, частково визнав цивільний позов. Змінивши свої покази у порівнянні із показами даними на досудовому слідстві пояснив, що він проник у будинок потерпілих, що у селі Болотня Перемишлянського району Львівської області приблизно між 10 год. та 11 год. ранку 17.09.2009 року самостійно, вийнявши скло із вікна, що із тильного боку будинку. Оглянувши кімнати будинку та знайшовши у одній із них, а саме у спальні (кімнаті з ліжком та шафою з одягом) золоті вироби та грошові кошти – викрав їх. Гроші та золото лежали на полиці у шафі. До того він не знав, що вони там знаходились, потрапив на них випадково. Грошей було біля 200 грн., а не 300 грн. як стверджується у обвинуваченні, а із золотих виробів були лише ланцюжок, медальйон та хрестик. Перстень він не викрадав. Коли вийшов з будинку почув крик за спиною та почав втікати. Після цього поїхав до м.Львова на роботу. Золоті вироби на його прохання продавав у ломбард його товариш ОСОБА_39. Скільки грошей отримав товариш за здачу золотих виробів не пам’ятає. Після здачі золота він з товаришем повечеряли та він поїхав у готель «Катерина». Гроші від продажу золотих виробів та викрадені кошти витратив на власні потреби. Чому вчинив крадіжку пояснити не може, вийшло випадково. У той день ОСОБА_6 він бачив у м.Перемишлянах, той ішов до лікарні. Телефонну сім картку у той день йому дав ОСОБА_6, оскільки у нього було їх дві. У міліції давав покази про те, що крадіжку вчинив разом з ОСОБА_6 за попередньою змовою через тиск, який чинили на нього працівники міліції та заставляли давати такі покази. Фізичного тиску не було, лише психологічний. Чому потерпілий стверджує, що їх у будинку було двоє пояснити не може. ОСОБА_6 у той день у м.Перемишлянах був одягнутий у синю балонову куртку та темні спортивні штани, у що був взутий не пам’ятає. Що стосується обвинувачення у частині ухилення його від адміністративного нагляду, то вчинив такий злочин без умислу, оскільки не знав, що якщо не буде відмічатись може бути порушена кримінальна справа. Покинув місце проживання, оскільки працював у м.Львові виконуючи ремонтні роботи. 17.09.2009 року до нього дзвонили якісь особи і повідомляли про необхідність з’явитись у органи міліції. Згодом телефон він загубив. Взагалі йому була оголошена постанова про встановлення адміністративного нагляду, зміст її йому був відомий. Цивільний позов визнає частково не визнає позову в частині заподіяння моральної шкоди потерпілому.

    Підсудний ОСОБА_6 у судовому засіданні своєї вини у вчиненні злочину не визнав. Не визнав він, також, і цивільного позову. Будучи допитаний у судовому засіданні пояснив, що 17.09.2009 року він приїхав близько 7 год. 00 хв. з м.Києва, де перебував у брата, (їздив за грошима для вагітної сестри) до м.Львова. Зі Львова поїхав у м.Перемишляни, після цього їздив до м.Золочева до Золочівського районного відділу міліції провідувати брата, який там перебував затриманим за підозрою у вчиненні злочину. В м.Перемишляни їздив через те, що  його там чекала мати і він мав лягати до лікарні. Близько 9 год. 30 хв. він зустрівся з мамою біля адвокатури, вона була з сестрою. Мама чекала на адвоката ОСОБА_8, а він пішов до поліклініки. Біля 10 год.  30 хв. зустрів біля поліклініки ще двох осіб ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Він був одягнутий у той день у сині джинси, чорні кросівки та темну спортивну куртку. ОСОБА_10 ходила у поліклініку, а він з ОСОБА_9 залишився стояти біля входу. Він мав у той день лягати у лікарню, але мама не взяла у той день довідки у адвоката і він до лікарні не потрапив. За якийсь час ОСОБА_11 пішов у магазин. Потім підійшла мати, повідомила його, що довідки немає і він поїхав до м.Золочева до брата. Він хотів йому купити продукти для передачі. Мав з собою біля 200 грн. Десь біля 15 год. йому черговий пояснив, що вже запізно для передачі. Додому приїхав у той день близько 23 год. На наступний день був у баби у с.Новосілки. Переночувавши там, на наступний день поїхав до м.Львова. До лікаря ішов, оскільки мав загострення хвороби, а саме астми, якою хворіє з дитинства. У той день ОСОБА_5 біля лікарні не було, були лише ОСОБА_11 та ОСОБА_10. До Києва він їздив 16.09.2009 року.

Незважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, невизнання вини у вчиненні злочину передбаченого ст. 395 КК України та невизнання підсудним ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України їх винуватість у вчиненні вказаних злочинів повністю та об’єктивно стверджується зібраними в ході судового слідства допустимими, належними, достатніми та достовірними доказами.

Показами, допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, який ствердив, що 17.09.2009 року після третього уроку у школі, де вони працюють з дружиною вчителями, на великій перерві вирішив піти додому погодувати кролів. Зайшовши у хвіртку до свого господарства почув шум з-за хати біля дровітні. Заглянувши туди, побачив коло свого будинку двох хлопців, які побачивши його почали втікати. Це були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_5 почав втікати у бік цвинтаря, а ОСОБА_6 – у бік церкви. Він побіг за ОСОБА_6, кричав йому «стій», але не догнав. У той момент коли він біг за ОСОБА_6 його бачив сусід ОСОБА_13. Після погоні, не догнавши ОСОБА_6 він розповів усе ОСОБА_13. Потім повернувся до будинку виявив пропажу золотих виробів (ланцюжка та хрестика однієї з доньок, медальйона іншої доньки та перстня дружини) та грошей (300 грн.). Потім пішов до школи та про все розповів дружині. Сусід ОСОБА_14, теж підтвердив ту обставину, що він біг саме за ОСОБА_6 На наступний день до нього приїжджав ОСОБА_15 і пропонував гроші, які були викрадені повернути і сплатити гроші за золоті прикраси, оскільки таких уже не було, лиш би вони не заявляли в міліцію. Проте він та дружина наполягали на поверненні саме їх прикрас, оскільки з такими пов’язані певні події у їх сім’ї та вони цінні їм як пам’ять. Після цього до них приїздила мати ОСОБА_6 з схожою пропозицією як і ОСОБА_15 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 він знав добре до вказаних подій, оскільки проживає з ними у одному селі, а, крім цього, був їхнім вчителем та навіть класним керівником у ОСОБА_6 Бачив він їх у той день на відстані приблизно 3 метри та упізнав їх у обличчя. Не був упевнений на сто відсотків з самого початку, що біг за ОСОБА_6, оскільки не чув його голосу. Після слів сусіда ОСОБА_14 впевнився на сто відсотків, що біг саме за             ОСОБА_6 ОСОБА_6 у той день був у червоній куртці та темних штанах. Коли вони утікали то одягали по дорозі капюшони на голови. Згодом ОСОБА_6, скинув куртку. Проникли вони у будинок, як він потім встановив, через вікно, знявши у вікні шибу. Інші речі крім згаданих ним, були на місці. Гроші та золоті вироби були у різних антресолях шафи у спальній кімнаті. На даний час їм з дружиною жодна шкода не відшкодована. Про крадіжку він заявив у міліцію десь близько 11 год. 40 хв.      

Стосовно цивільного позову ОСОБА_3, як цивільний позивач, свій позов підтримав, крім зазначеного у заяві, повідомив про те, що матеріальна шкода, завдана йому складає вартість викрадених золотих виробів та 300 грн., а разом 2354 грн. Моральна ж полягає у тому, що він пережив страх від дій злочинців, крім цього, переживає до сих пір за здоров’я своїх дітей, які після згаданих подій бояться самі залишатись вдома, інші негативні наслідки пов’язані із вчиненням злочину. Крім цього, йому погрожує мати ОСОБА_6 чорною магією. Ніхто з підсудних навіть не вибачився перед ним. Вважає, що підсудні хотіли збагатитись проникнувши до його будинку. Вказаний злочин, також, його глибоко образив як їх вчителя.

Показами допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4, яка повністю підтримавши покази свого чоловіка ОСОБА_3 додатково пояснила, що 17.09.2009 року її чоловік на 4 уроці прийшов до неї до школи де вона разом з ним працює та повідомив, що їх обікрали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 З будинку були викрадені золоті вироби ті, які назвав чоловік, зокрема, і її перстень, та гроші у сумі 300 грн. Решта обставин вірно викладена чоловіком, який їй усе розповідав так як у судовому засіданні. Підсудні ні до неї, ні до чоловіка вибачатись не підходили. Після згаданих подій приїжджала до них мати ОСОБА_16, з якою вони посварилися, оскільки вони з чоловіком хотіли повернення викрадених речей.

Показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_14, який пояснив, що 17.09.2009 року він перебував у с.Болотня, допомагав одній жінці копати картоплю по сусідству з господарством ОСОБА_3, а саме ОСОБА_17. З ним у той день на городі були сестра та батько. На город він прийшов десь перед обідом. На городі він побачив як біг якийсь чоловік, йому здалось, що це ОСОБА_6, він попросив його закурити, назвав його на ім’я, але той не відповів. Чоловік був одягнутий у червону олімпійку з капюшоном. За тим чоловіком бігло ще двоє старших людей. Серед них був ОСОБА_3 Згодом він під психологічним тиском працівників міліції написав, що був впевнений, що бачив ОСОБА_6, хоча у цьому впевнений на 100 відсотків не був. Потім, під тиском матері ОСОБА_6 писав скарги на слідчого до генерала міліції та прокурора. Його возили до м.Львова родичі           ОСОБА_6 Мати за це купувала йому поїсти та горілки у кафе. Крім цього, під впливом погроз ОСОБА_6 та його матері він змінював свої покази у міліції. Вони говорили йому, що його лікарня не врятує, якщо він буде далі давати такі покази у міліції як дає, а не змінить їх. Мати говорила, що у випадку зміни показів вона йому заплатить. Згадані погрози вони не реалізовували. ОСОБА_6 перший раз погрожував йому у маршрутці у той же день коли стались згадані події, після того як він сказав йому, що його бачив на городі. Казав, щоб він не говорив дурниць у нецензурній формі. Вийшов у той день ОСОБА_6 з маршрутки у с.Куровичах. ОСОБА_5 він у той день не бачив. Згодом, перебуваючи разом на танцях з          ОСОБА_6 у селі, той знову ж казав змінити йому покази, казати, що він на городі його тоді не бачив. На танцях вже йому ОСОБА_6 не погрожував. Мати  ОСОБА_6 приходила до нього неодноразово та говорила змінити покази. Говорила, що попаде до лікарні, якщо цього не зробить.

Показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_13, який ствердив, що у той день коли бачив як біг коло його господарства його сусід              ОСОБА_3, він лагодив трубу. Вказане мало місце десь перед обідом. По сусідству садили картоплю ОСОБА_7, допомагали їй сусід ОСОБА_14, його батько та сестра. До нього прибіг його сусід, вчитель ОСОБА_3 та сказав, що його обікрали та питав чи він бачив як хтось біг. Він йому відповів, що бачив, проте не зауважив хто саме. Чоловік, який біг був одягнутий у оранжеву яскраву куртку з капюшоном. Він, також, бачив як ОСОБА_18 розмовляв з якимось хлопцем у синій футболці, щось до нього кричав. Потім просив у нього закурити.

Показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_19, який ствердив, що одного дня минулого року його просила ОСОБА_20, мати ОСОБА_6, завезти її до ОСОБА_3 З ними, також, їхали ОСОБА_21 та ОСОБА_19, старший брат ОСОБА_6. Після того як вони приїхали до будинку він розмови не чув, проте чув, що ОСОБА_20 та ОСОБА_4 розмовляли на підвищених тонах. Чому вони їздили до               ОСОБА_3 ОСОБА_20 причини не називала, проте просила завести її до них, оскільки знала, що його сім’я в хороших стосунках з ОСОБА_3 До будинку ходив ОСОБА_21.             ОСОБА_4 говорила тоді до ОСОБА_20, що у неї пропали цінні речі, вони говорили на підвищених тонах. ОСОБА_20 говорила, що не може бути того, що її син причетний до крадіжки. ОСОБА_4 доводила те, що саме ОСОБА_6 був у них у будинку. Це все, що він чув із розмови. Усієї розмови він не чув.

Показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_22, який ствердив, що одного разу у 2009 році ішов з дітьми на рибалку на озеро восени. Його донька ОСОБА_15 знайшла олімпійку на замок з двома кишенями з капюшоном. Він поправ її та ходив у ній кілька днів. Через декілька днів його на дорозі перестріли працівники міліції з яким був ОСОБА_5 і той сказав, що олімпійка у яку він одягнутий ОСОБА_6 Він тоді віддав олімпійку міліціонерам.

Показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_23, який пояснив що його син ОСОБА_5 здатний підпадати під вплив інших осіб, може пожертвувати заради товариша собою, вважає, що і цього разу сталось так. Після звільнення з місць позбавлення волі у 2006 році син проживав з ними, їздив періодично на роботу до м.Львова. Син мав обов’язки відмічатись в міліції і їх виконував. Жив вдома до 10.09.2009 року. Після цього вдома не проживав і не навідувався. За ним неодноразово приходили питати працівники міліції.

Показами допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_24, яка пояснила, що є матір’ю ОСОБА_5 Її син проживав у них вдома до вересня 2009 року. Періодично їздив до сестри до м.Львова. Він знав, що має відмічатись у міліції. Вона йому особисто про це наголошувала. Він ходив відмічався регулярно. Після вересня, як поїхав до м.Львова, він вдома не проживав та не навідувався. Аж поки його не спіймали. Неодноразово за ним питали працівники міліції. Син здатний підпадати під вплив інших осіб, а конкретно товаришів. Переживає за них. вважає, що її син пішов на вчинення злочину задля когось, а не для себе. Вважає, оскільки вчиняли злочин двоє, то обоє мають відповідати. Мати ОСОБА_6 під час судових процесів говорила їй, що треба підійти до потерпілих та запропонувати їм грошей.

Показами допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_15, яка ствердила, що є сестрою ОСОБА_6 У вересні близько 12 год. до них додому прийшов працівник міліції та ОСОБА_3, які стверджували, що ОСОБА_6 причетний до крадіжки. У той самий день, коли приходили згадані особи ОСОБА_6 ночував вдома та близько              5 год. вставши поїхав до м.Золочева везти передачу братові, який перебував там під вартою. Мати ж близько 9-10 год. поїхала до м.Перемишляни до адвоката ОСОБА_8 за медичною карткою ОСОБА_6. До Києва ОСОБА_6 не їздив, ночував у той день вдома. Після того як ОСОБА_6 пішов з ним не було телефонного зв’язку.

Показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_25, який ствердив про те, що у нього на прийомі як у лікаря дійсно був ОСОБА_6, оскільки його лікуючий лікар помер у вересні 2009 року. Проте такий не приходив разом із матір’ю, вони приходили окремо у різні дні, у робочий час.

Рапортом о/ч Перемишлянського РВ ГУМВС України у Львівській області від 17.09.2009 року та письмовою заявою ОСОБА_3 начальнику Перемишлянського РВ ГУМВС України у Львівській області від 17.09.2009 року (Т.1, а.с. 3-4), що свідчать про повідомлення 17.09.2009 року потерпілого ОСОБА_3 органи внутрішніх справ про вчинення злочину відносно нього.

Протоколом огляду місця події від 17.09.2009 року із схемою та таблицями ілюстраціями до нього (Т.1, а.с. 6-16) з якого вбачається, що у будинок потерпілих           ОСОБА_3 та ОСОБА_4 17.09.2009 року мало місце незаконне проникнення через вийняте скло у одному з вікон будинку. Так у одному з вікон відсутнє скло в середній нижній рамі, на підвіконнику містяться сліди взуття, плями.

Поясненнями даними ОСОБА_3 як на стадії дізнання, так і на досудовому слідстві, які є детальними, чіткими, послідовними та повністю відповідають показам даним ним під час судового слідства (Т.1, а.с. 17, 24-25, 37-39, 193, Т.2 а.с.12-14, 241-243, 244-246, 278).

Рапортами працівників міліції, які свідчать про зникнення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з місць їх постійного проживання у с.Болотня Перемишлянського району після 17.09.2009 року (Т.1, а.с 19-21, 65-67, 108, 129-135, 143-145).

Протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання з довідкою до нього (Т.1, а.с. 26-27) згідно яких потерпілий ОСОБА_3 упізнав ОСОБА_5 та пояснив, що бачив його 17.09.2009 року коло свого будинку, коли було скоєно крадіжку.

Протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання з довідкою до нього (Т.1, а.с. 28-29) згідно яких потерпілий ОСОБА_3 упізнав ОСОБА_6 та пояснив, що бачив його 17.09.2009 року коло свого будинку, коли було скоєно крадіжку.

Протоколом пред’явлення особи для впізнання з фото-таблицею до нього (Т.1, а.с. 35-36) згідно яких потерпілий ОСОБА_3 упізнав ОСОБА_6 та пояснив, що бачив його біля вікна свого будинку у с.Болотня через яке здійснено проникнення до його будинку.

Дослідженими у судовому засіданні поясненнями даними ОСОБА_4 даними нею на стадії досудового слідства, будучи допитаною як свідок, які є детальними, чіткими, послідовними та повністю відповідають показам даними нею під час судового слідства (Т.1, а.с. 62-63).

Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 15.05.2009 року (Т.1, а.с. 98) та копією подання начальника Перемишлянського РВ ГУМВС України про встановлення адміністративного нагляду ОСОБА_5 (Т.1, а.с. 117), згідно яких ОСОБА_5 було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік та визначено відповідні обмеження.

Дослідженими у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_26 (Т.1, а.с. 101-102), який ствердив, що 17.09.2009 року біля 10 год. у м.Перемишляни, будучи таксистом, підібрав двох хлопців? яких возив у с.Болотню. Один з яких представлявся ОСОБА_5 та давав йому номер свого мобільного телефону.

Протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання з довідкою до нього (Т.1, а.с. 103-104), згідно яких свідок ОСОБА_26 вказав на ОСОБА_5, як на особу схожу на одного з хлопців, яких він підвозив у с.Болотню 17.09.2009 року.

Реєстраційним листком Перемишлянського РВ ГУМВС України у Львівській області із якого вбачається, що ОСОБА_5 21.09.2009 року для реєстрації у РВ, як особа щодо якої встановлено адміністративний нагляд, не з’явився, після вказаного дня фіксування реєстрації не ведеться (Т.1, а.с. 119).

Поясненнями сусідів ОСОБА_5 – ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_11, ОСОБА_29, ОСОБА_19, батьків – ОСОБА_23, ОСОБА_24, що, також, були допитані як свідки, які ствердили, що ОСОБА_5 після 9.09.2009 року за місцем проживання не бачили (Т.1, а.с. 136-142, 175).

Дослідженими у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_30 (Т.1, а.с. 191-192), яка ствердила, що приблизно о 9 год. 30 хв. одного дня в середині вересня 2009 року у неї вдома буди ОСОБА_20 та її син ОСОБА_6. Пробули у неї менше години. Просили забрати медичну картку ОСОБА_6 у адвоката ОСОБА_8. Біля 11 год. вона виходила з дому, проте ні ОСОБА_20 ані ОСОБА_6 у той день більше не бачила.

Рапортами про встановлення номерів мобільних телефонів підсудних (Т.1 а.с. 99-100), протоколами обшуків (Т.1 а.с. 197, 199) та довідками ЗАТ «Київстар» про телефонні дзвінки із згаданих номерів та довідкою про вихідні дзвінки з таких Начальника Перемишлянського РВ ГУМВС України у Львівській області (Т.1, а.с. 207-234, 235-238, Т.2, а.с. 32-58, 114-122).

Постановою про оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_5 від 8.10.2009 року з орієнтуванням, постановою про надання дозволу на затримання обвинуваченого й доставку в суд під вартою Перемишлянського районного суду Львівської області від 9.10.2009 року, довідкою Начальника Перемишлянського РВ ГУМВС України у Львівській області від 22.10.2009 року, що свідчать про зникнення ОСОБА_5 з місця його проживання після 9.09.2009 року (Т.1, а.с. 239-240, 243, 278).

Рапортом працівника міліції від 24.10.2009 року про затримання ОСОБА_5 (Т.1, а.с. 279).

Протоколом огляду місця події від 27.10.2009 року з фото таблицею до нього (Т.1, а.с. 321-324), згідно якого на околиці с.Болотня було виявлено светр червоного кольору з чорними вставками по боках з замком типу блискавка та капюшоном.  

Протоколом пред’явлення предметів для впізнання з фото таблицею до нього (Т.2, а.с. 10-11), згідно якого ОСОБА_3 упізнав светр у якому 17.09.2009 року під час скоєння крадіжки був одягнутий ОСОБА_6

Протоколом огляду речових доказів від 28.10.2009 року з фото-таблицею до нього, постанови про визнання і прилучення до справи речових доказів (Т.2, а.с. 21-23), згідно яких таким визнано та оглянуто светр виданий ОСОБА_22

Довідкою про вартість золотих виробів СПД-ФО ОСОБА_32 від 17.11.2009 року (Т.2 а.с. 83), згідно якої: вартість ланцюжка золотого 585 проби вагою 3 грами – 780 грн.; вартість хрестика золотого 585 проби вагою 1 грам – 260 грн.; вартість медальйона золотого 585 проби вагою 1,5 грами – 390 грн.; вартість перстня золотого 585 проби вагою 3 грами – 780 грн.

Протоколом огляду речових доказів від 16.11.2009 року та постановою про визнання і прилучення до справи речових доказів (Т.2, а.с. 105-106), а саме роздруківок телефонних розмов ОСОБА_6

Протоколом обшуку, ксерокопіями договорів закладу майна до ломбарду, протоколом огляду речових доказів, постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів (Т.2  а.с. 146-156), згідно яких 17.09.2009 року у ломбард №40 «Ломбард універсальний» ПТ «Ломбард Розман і компанії», що на вул. Чорновола у м.Львові були здані ОСОБА_33 золоті вироби викрадені із будинку ОСОБА_3

Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 23.11.2009 року (Т.2 а.с 181), згідно якої було надано дозвіл на затримання й доставку в суд під вартою обвинуваченого ОСОБА_6, який ухилявся від явки у суд.

Дослідженими у судовому засіданні показами свідків ОСОБА_34 та              ОСОБА_35 (Т.2 а.с. 184-187), згідно яких ОСОБА_34, возив 25.11.2009 року до м.Львова власним автомобілем ОСОБА_20 та ОСОБА_18 та забирав у той же день їх разом зі Львова.

Медичною довідкою (Т.2 а.с. 210), згідно якої свідок ОСОБА_14 за медичною допомогою у Перемишлянську ЦРЛ в наркологічний чи психіатричний кабінети не звертався.

Дослідженими у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_33 та протоколом очної ставки між ОСОБА_33 та ОСОБА_5 (Т.2 а.с 211-215), згідно яких ОСОБА_5 передавав 17.09.2009 року ОСОБА_33 для здачі у ломбард у м.Львові золоті вироби, викрадені у будинку ОСОБА_3, а останній здав їх у ломбард та отримав за здачу грошові кошти у сумі біля 600 грн.          

 Довідкою про вартість золотих виробів СПД-ФО ОСОБА_32 від 5.12.2009 року (Т.2 а.с. 222), згідно якої: вартість ланцюжка золотого 585 проби вагою 3,34 грами – 868,40 грн.; вартість хрестика золотого 585 проби вагою 0,8 грам – 208 грн.; вартість медальйона золотого 585 проби вагою 0,76 грами – 197,60 грн.

Крім цього, вина підсудних у вчиненні злочинів стверджується явкою з повинною ОСОБА_5; показами ОСОБА_5, даними ним на досудовому слідстві як обвинуваченим; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 26.10.2009 року за участі обвинуваченого ОСОБА_5; протоколом пред’явлення предметів для впізнання за участі ОСОБА_5 з фото таблицю до нього; протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6; протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_9, протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_10, частину змісту яких він підтвердив у судовому засіданні, а так само у яких, зокрема, вказував про те, що крадіжка 17.09.2009 року з будинку ОСОБА_3 у с.Болотня ним вчинена разом із ОСОБА_6 за попередньою змовою та детально описував вчинення такої разом із ОСОБА_6 та дії кожного з них при вчиненні такої та після такої (Т.1, а.с. 289, 296-299, 302-318, Т.2, а.с.8-9, 15-17, 172-175, 216, 247-248, 249-250, 269-272, 277). Суд вважає, що такі відповідають дійсності та бере такі до уваги, оскільки вони є детальними, послідовними та підтверджуються іншими зібраними по справі доказами.

Суд не бере до уваги показів ОСОБА_20, яка ствердила, про те, що 17.09.2009 року разом із своїм сином ОСОБА_6 перебувала у м.Перемишлянах з 11 год. 00 хв. у поліклініці, куди син приїхав з м.Києва та інші покази, що стосуються перебування її з сином у м.Перемишлянах, оскільки такі покази є взаємосуперечливими, суперечать та спростовуються іншими доказами дослідженим у судовому засіданні, є, на думку суду, неправдивими та такими, що дані з метою уникнення ОСОБА_6 покарання за вчинений ним злочин.

Суд не бере до уваги показів ОСОБА_36, яка ствердила, про те, що 17.09.2009 року бачила у м.Перемишлянах у Центральній районній лікарні ОСОБА_6 між 12 год. та 13 год. та інші покази, що стосуються перебування її разом із           ОСОБА_6 у м.Перемишлянах, оскільки такі покази є взаємо суперечливими, суперечать та спростовуються іншими доказами дослідженим у судовому засіданні, суперечать показам даним нею на досудовому слідстві (Т.2 а.с. 93-94), суперечать показам допитаної на досудовому слідстві свідка ОСОБА_37 (Т.2, а.с. 96), довідці Перемишлянської ЦРЛ (Т.2 а.с. 100)  є, на думку суду, неправдивими та такими, що дані з метою уникнення ОСОБА_6 покарання за вчинений ним злочин.

Також, суд не бере до уваги показів підсудного ОСОБА_6 у яких той вказує про те, що жодного злочину не вчиняв та у вказаний у обвинуваченні час на місці вчинення злочину не перебував; змінених у судовому засіданні показів підсудного ОСОБА_5, у яких той вказує на те, що злочин передбачений ст. 185 ч.3 КК України він вчиняв один, а, крім цього, усього майна вказаного в обвинуваченні не викрадав, також, не мав умислу ухилятися від адміністративного нагляду; тверджень підсудного ОСОБА_5 про те, що покази дані ним на досудовому слідстві були дані під тиском працівників міліції з врахуванням такого. На думку суду, такі покази та твердження, що повністю суперечать зібраним по справі доказам, спростовуються ними, жодними доказами не підтверджені, дані підсудними з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудних доведена повністю.

Дії підсудного ОСОБА_5, на думку суду, вірно кваліфіковано за ст. 185 ч.3 КК України, оскільки він повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане з проникненням у житло.

Вірною є, також, і кваліфікація дій ОСОБА_5 за ст. 395 КК України, оскільки він самовільно залишив місце свого проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Дії підсудного ОСОБА_6, на думку суду, теж вірно кваліфіковано за ст. 185 ч.3 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні підсудному ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості, предмет та характер вчинених ним злочинів, особу винного, який є особою молодого віку, негативно характеризується за місцем свого проживання, не працює, раніше судимий за вчинення злочину проти власності, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, тривалий час ухилявся від слідства, відсутність пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин та вважає, що його вправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та йому слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі.

    При призначенні підсудному ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості, характер та предмет вчиненого ним злочину, особу винного, який є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, страждає хронічним захворюванням бронхіальною астмою, раніше не судимий, оскільки вчинив злочин до постановлення вироку відносно нього 9.10.2009 року (до цього до кримінальної відповідальності не притягався), проте вчинив злочин під час розгляду судом кримінальної справи про його обвинувачення за ст. 122 ч.1 КК України, ухилявся від слідства, відсутність як пом’якшуючих покарання обставин, так і обтяжуючих та вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та йому слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі. Покарання ОСОБА_6 слід призначити на підставі ч.4 ст. 70 КК України, проте враховуючи, що він вчинив злочин до постановлення вироку Перемишлянського районного суду Львівської області від 9.10.2009 року, яким його засуджено із застосуванням ст. 75 КК України, кожен із вироків слід допустити до самостійного виконання.

Суд не враховує як обтяжуючі покарання обставини вказані у обвинувальному висновку такі обставини, як вчинення злочину повторно стосовно підсудного ОСОБА_5, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, стосовно обох підсудних, оскільки вказані обставини зазначені у обвинуваченні як ознаки злочину та передбачені у ст. 185 КК України, а тому суд не може повторно враховувати їх як обтяжуючі покарання обставини.

Вирішуючи питання щодо заявленого по справі цивільного позову потерпілим – ОСОБА_3 до підсудних про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, то суд вважає, що такий слід задовольнити частково.

Слід у повній мірі стягнути з підсудних на користь потерпілого 2354 грн. заподіяної йому матеріальної шкоди, що полягає у незаконному заволодінні підсудними грошовими коштами та золотими виробами належними ОСОБА_3 на вказану суму.

Заподіяння ж моральної шкоди потерпілому підсудними суд, теж, вважає доведеним, базуючись на доказах вказаних вище та вважає, що така полягає у спричиненні позивачу моральних страждань, душевного болю, відчуття страху, переживання за членів своєї сім’ї, образи та інших негативних для нього наслідків у зв’язку із вчиненням злочину. Вказана шкода із врахуванням обсягу і розмірів моральних страждань позивача, на думку суду, складає 1600 грн.

Крім цього, з кожного із підсудних в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області слід стягнути вартість проведеної трасологічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

з  а  с  у  д  и  в  :

ОСОБА_5 за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, за ст. 395 КК України до 4 місяців арешту.

Відповідно до ст. 70 КК України, остаточну міру покарання ОСОБА_5 за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити – 3 роки 8 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_6 за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України допустити до самостійного виконання даний вирок стосовно ОСОБА_6 та вирок Перемишлянського районного суду Львівської області від 9.10.2009 року, за яким ОСОБА_6 засуджено до 1 року позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та призначенням іспитового строку 1 рік.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з часу фактичного затримання, а саме з 24.10.2009 року.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з 25.11.2009 року. Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_6 час перебування його під вартою на досудовому слідстві в період з 29.09.2009 року по 14.10.2009 року.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 2354 грн. матеріальної шкоди та 1600 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Речові докази: светр червоного кольору – знищити, роздруківки технічних каналів оператора МЗ ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.», відомість укладених договорів, три квитанції про здачу золотих виробів, квиток – залишити при справі.

Стягнути з підсудного ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області 150 грн. 24 коп. вартості проведеної по справі експертизи.

Стягнути з підсудного ОСОБА_6 в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області 150 грн. 24 коп. вартості проведеної по справі експертизи.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити – взяття під варту.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня проголошення.

Суддя:                     /ПІДПИС/

Копія вірна.

Суддя Золочівського районного суду                 Я.А. Левик