Справа № 2-2750/10
РІШЕННЯ
Іменем України
22 липня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого судді – Попової О.М.,
при секретарі – Жданової Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, третя особа – Управління Державного казначейства в м. Луганську ГУДКУ в Луганській області, про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування суми щомісячної державної соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
13 травня 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона має статус "дитини війни" у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та „Про Державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення дії ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не відповідають Конституції України тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст.22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу 11 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” вважає неможливе їх застосування з 01.01.2009 року. Позивачка просила суд визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по невиплаті їй щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити на її користь недоплачену їй щомісячну соціальну державну допомогу за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. в сумі 1 225,20 грн. та стягнути з відповідача на її користь судовий збір у розмірі 51,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне обслуговування у розмірі 120,00 грн.
Позивачка у судове засідання не з’явилась, до початку судового засідання надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" були внесені зміни до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких: "З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 ст. 5 та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"'. У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"'. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" припинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № б-рп/2007 були визнані такими, що не відповідають Конституції положення пункту 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (ця стаття передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни). Таким чином, норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючими з 09.07.2007. Крім того, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік” внесені зміни до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”. А саме встановлено, що особам, які мають правовий статус «дитина війни» до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Разом з тим, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року прийнято рішення про визнання неконституційними положень ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік”. Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” призначення надбавки до пенсії дітям війни врегульовано, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у таких розмірах з 22 травня – 48 грн. 10 коп., з 1 липня – 48 грн. 20 коп. та з 1 жовтня – 49 грн. 80 коп. Згідно ст.54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Тобто у 2009 році надбавка особам, які мають правовий статус «дитина війни» встановлена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. у розмірах, діючих у грудні 2008 року, а саме - 49 грн. 80 коп., що відповідає ч.2 ст.54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік". Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи вимоги позивачки не визнав, надав письмові заперечення, в яких вважав, що позивач правильно зазначив відповідачем в цій справі – Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, просив в задоволенні позову відмовити. Також просив розглянути справу за відсутності їх представника.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1 від 08.010.1996 року (а.с. 10).
Позивачка зверталась до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з заявою про виплату їй підвищення до пенсії як особі, що має статус «дитина війни», але листом № 1822/І-15/01/44 від 11.05.2010 року їй було відмовлено в перерахунку (а.с. 8).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 1 січня 2006 року, особам, які мають правовий статус «дитина війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальній захист дітей війни" була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 – рн/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивачки щодо визнання неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по невиплаті їй щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та стягнення недоплаченої суми за 2008 рік обґрунтовані з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з дня набрання чинності рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Судом встановлено, що протягом 2009 року відповідач нараховував та сплачував позивачці надбавку до пенсії як особі, що має статус «дитина війни» у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що відповідач протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача. У частині 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що позивачці, починаючи з 01.01.2009 року, сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідач повинен провести позивачці перерахунок та виплату щомісячнї державної соціальної допомоги згідно зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 62, 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року ст. ст . 2, 10, 11, 15, 60,88, 213-215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як особі, яка має статус «дитина війни» з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соцільний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне обслуговування у розмірі 120,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі у 10-денний строк після оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий:
- Номер: 6/405/204/16
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2750/10
- Суд: Ленінський районний суд м. Кіровограда
- Суддя: Попова Олена Михійлівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.09.2016
- Дата етапу: 30.09.2016
- Номер:
- Опис: Про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-2750/10
- Суд: Теофіпольський районний суд Хмельницької області
- Суддя: Попова Олена Михійлівна
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.11.2010
- Дата етапу: 25.03.2011
- Номер: 6/755/298/25
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2750/10
- Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
- Суддя: Попова Олена Михійлівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.05.2025
- Дата етапу: 09.05.2025
- Номер: 6/755/298/25
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2750/10
- Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
- Суддя: Попова Олена Михійлівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.05.2025
- Дата етапу: 16.05.2025
- Номер: 6/755/298/25
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2750/10
- Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
- Суддя: Попова Олена Михійлівна
- Результати справи: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.05.2025
- Дата етапу: 23.06.2025