ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

                    Справа № 2-7246/10р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 серпня 2010 року                

Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючої судді  Юрдиги О.С.

при секретарі Чайковська М.В.

з участю сторін.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки вони люди різних характерів і поглядів на життя, через що між ними виникають сварки та непорозуміння, вони стали чужими один одному, втратили почуття взаємоповаги та любові один до одного протягом тривалого часу не підтримують подружніх стосунків та не ведуть спільного господарства, їх шлюб носить формальний характер і збереження сім’ї є неможливим.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів викладених у позовній заяві  та просила позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази у справі, суд встановив наступні обставини справи.

21.02.1992 року сторони зареєстрували шлюб про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №194, що стверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 виданим 06.06.2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільської міської ради.

Від шлюбу у сторін народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 видане 20.02.1998 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільської міської Ради, актовий запис №324) та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2  (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 видане 30.08.1995 р. відділом ЗАГСу Тернопільського міськвиконкому, актовий запис №1902)

Між подружжям склалися неприязні відносини, сторони втратили почуття поваги та любові один до одного, тривалий час не ведуть спільне господарство та не підтримують шлюбних стосунків. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення.

Відповідно до вимог ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне  життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що  має істотне значення.

З врахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 60, 130, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу,  ст. 112, 114 Сімейного Кодексу  України суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 зареєстрований 21.02.1992 року відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільської міської ради, актовий запис №194.

При одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути державне мито в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян (17 гривень) із ОСОБА_2, а ОСОБА_1 від сплати мита звільнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуюча - суддя                                                                                                                         Юрдига О.С.