У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Глоса Л.Ф.,
суддів Косарєва В.І. і Прокопенка О.Б.,
за участю прокурора
засудженого
адвоката Парусова А.М.,
ОСОБА_5,
ОСОБА_6
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 3 вересня 2009 року, яким
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено:
- за ч.2 ст.286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покладено на нього певні обов’язки відповідно до вимог ст. 76 КК України.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він, 23.07.2009р., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем “DAEWOO LANOS FSO TF 69Y”, і рухаючись на вул. Кільцева дорога, біля будинку № 22 на вул. Лятошинського в м. Києві, на порушення вимог п.п. 2.9 а, 11.4, Правил дорожнього руху, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7, внаслідок чого потерпіла від отриманих тілесних ушкоджень померла.
У касаційному поданні , як видно з його змісту, заступник прокурора м. Києва просить вирок щодо ОСОБА_5 скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі, внаслідок м’якості, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд не достатньо врахував те, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп’яніння, а також настання наслідків злочину – смерть потерпілої. Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_5 не відшкодував матеріальну і моральну шкоду потерпілій. Зазначає, що підстав до звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням не має.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, засудженого ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6, які заперечували проти задоволення касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого ОСОБА_5 злочину.
Правильність кваліфікації дій засудженого і доведеність його вини у поданні не оспорюються.
Рішення суду про звільнення ОСОБА_5 на підставі ст.75 КК України від призначеного покарання відповідає вимогам закону і судом вмотивоване.
Так, призначаючи ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст.75 КК України, суд послався на те, що він щиро покаявся, частково відшкодував заподіяну шкоду, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, працює і потерпіла просила не застосовувати до ОСОБА_5 реальне покарання (а.с.156,158).
Крім того, як видно із додатково наданих матеріалів, на утриманні ОСОБА_5 знаходяться двоє неповнолітніх дітей, він продовжує відшкодовувати потерпілій заподіяну шкоду відповідно до укладеного ними договору (а.с.152).
В судовому засіданні, прокурор, який брав участь у справі, просив застосувати до ОСОБА_5 ст. 75 КК України (а.с.165).
За таких даних вважати, що суд звільнив засудженого від основного покарання необґрунтовано, в порушення вимог закону, підстав не має.
Підстав до скасування чи зміни судового рішення, з мотивів викладених у поданні, не вбачається.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційне подання заступника прокурора м. Києва залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 3 вересня 2009 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.
С у д д і:
Глос Л.Ф. Косарєв В.І. Прокопенко О.Б.