2-411/10                                                                                                                                

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22  липня 2010  року         Київський районний суд м. Донецька у складі   головуючого судді Бурлаченко О.О.,

при секретарі Акименко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» про відшкодування шкоди

В С Т А Н О В И В:

    Позивач просить стягнути з відповідача страхову суму 6345 грн. 00 коп., моральну шкоду 500 грн. та вартість пені за прострочку виплати позивачем кредиту 525 грн., а також судові витрати, просив суд розглянути справу в його відсутність та винести заочне рішення.

Представник відповідача  в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.  Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, де вказані наслідки неявки у судове засідання відповідача та зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши обставини по даній справі, вважає  можливим дану суперечку сторін  розглянути у відсутності не з'явившогося у судове засідання відповідача по наявним у даній справі документам і доказам.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:

    В судовому засіданні встановлено, що 19 лютого 2008 року між сторонами укладено договір добровільного страхування наземного транспорту.

    9.12.2008 року настав страховий випадок. Згідно довідки Калінінського РО ДМУ УМВС України в Донецькій області застрахований у відповідача автомобіль отримав механічні ушкодження.

    Згідно рахунку-фактури офіційного дилера автомобілю, що отримав пошкодження - ВАТ «Алекс-Моторс», 9 грудня 2008 року  проведені ремонтні роботи автомобіля, на суму  6345 грн.  

    Висновок позивача, що надійшов поштою, про те, що пошкодження автомобіля позивача можуть характеризуватися як пошкодження, що виникли при експлуатації  транспортного засобу, що містять накопичувальний характер, тобто природно виникли під впливом часу, на думку суду є припущенням відповідача без будь яких доказів.  Однак всі ці пошкодження одноразово зафіксовані у довідці Калінінського РО ДМУ УМВС України в Донецькій області, про що процитовано у заперечення самим відповідачем.

    Проте, застосовуючи вимоги Закону від 12.05.2001 N 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів", суд вважає, що цей закон встановлює загальні підстави відповідальності за порушення прав споживачів. Але відносини, що виникають під час виплат страхових сум на підставі договорів страхування, відносяться насамперед до договірних відносин, а тому при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами страхування, слід керуватись вимогами ст. 625 ЦК України, яка встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

    З огляду на наведене,  стосовно визначення характеру правовідносин,  що склалися між сторонами з приводу невиконання договору в частині виплат страхового відшкодування, не можна також погодитись   із висновком позивача  про відшкодування на підставі ст. 24 Закону "Про захист прав споживачів" моральної шкоди, оскільки згідно із Законом від 07.03.96 N 85/96-ВР "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором, тобто це договірні відносини, за порушення яких передбачена майнова (фінансова) відповідальність у формі пені, неустойки тощо.

    Також безпідставні вимоги позивача щодо відшкодування  з відповідача пені 525 грн., яка виникла тому, що позивач не сплатив банку в погашення кредиту а витратив кошти на відновлювальний ремонт автомобіля. Суд не вбачає вини відповідача в про строчці позивачем виплат кредиту, оскільки кредитні взаємовідносини позивача з банком не взаємопов’язані з взаємовідносинами позивача з страховиком.

    Позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення 43,00 грн. а треба було сплатити 120 грн., тобто не доплатив (120-43)=77 грн.

    На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 526, 625, 979, 990 ЦК України, п.3 ч.1 ст. 20 Закону України «Про страхування»,  ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд –

В И Р І Ш И В:

    Позовну заяву задовольнити. Частково. Стягнути з ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» на користь ОСОБА_1 страхову суму 6345 грн. 00, державне мито 73,70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 43,00 грн. а всього у загальній сумі 6461 грн. 70 коп.

    У іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

    Стягнути з ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» на користь держави не доплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 77 грн.

    Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: