копія

Справа № 2-1337/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    20 серпня 2010 року                     м. Охтирка

      Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

        головуючого судді         Кудіна А.М.

        при секретарі         Якубович В.В.  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка цивільну  справу за позовом

    ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради

про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення особі,яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС,   суд

ВСТАНОВИВ :

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до  Управління  праці  та соціального  захисту населення  Охтирської міської ради  свої вимоги  мотивує  тим, що він  являється інвалідом  ІІІ групи  1 категорії, як постраждалий  в наслідок   Чорнобильської катастрофи. У відповідності до Ст. 48  Закону України  ?ро статус    та соціальний захист  громадян  постраждалих   в  наслідок  Чорнобильської катастрофи”, йому  повинні   виплачувати   кожного року  компенсацію  на оздоровлення  в сумі  чотирьох  мінімальних   заробітних плат, які  встановлені  Законом України ?ро Державний бюджет України” на  відповідні роки. Фінансування  розходів, пов’язаних  з веденням  в дію  Закону  України ?ро статус    та соціальний захист  громадян  постраждалих   в  наслідок  Чорнобильської катастрофи” відповідно до Ст. 48  проводиться   за рахунок   коштів   державного   та місцевого  бюджетів, а виплату  разової щорічної  компенсації  на оздоровлення   проводять органи  праці  та соціального  захисту населення. Тому позивач  звернувся до суду  з позовом  та просить суд  визнати протиправні дії  відповідача   щодо  нарахування   та виплати   йому   щорічної   допомоги   на оздоровлення, як особі, котра постраждала  внаслідок  Чорнобильської катастрофи  з порушенням вимог  Закону України  ?ро статус  і  соціальний  захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи” та зобов’язати відповідача   провести  йому  перерахунок  та виплату щорічної   допомоги   на оздоровлення, як особі, котра  постраждала  внаслідок  Чорнобильської катастрофи, передбаченої   Ст. 48  Закону України  ?ро статус  та соціальний  захист  громадян,  які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи” за 2007, 2008, 2009 роки  в сумі 6152 грн.  з  урахуванням  проведених виплат.  Зобов’язати відповідача  призначити   йому  , як  постраждалому   внаслідок   Чорнобильської катастрофи  1 категорії   ІІ групи інвалідності, щорічну допомогу   на оздоровлення  згідно вимог Ст. 48  Закону України  ?ро статус  та соціальний   захист  громадян, які постраждали    внаслідок  Чорнобильської катастрофи”  та стягнути  з відповідача  на його користь  витрати  на інформаційно  - технічне забезпечення  розгляду справи  в суді  в  сумі 120 грн.  

    В  судовому   засіданні  позивач ОСОБА_1  позов  підтримав  повністю  та просив   суд   задовольнити його позовні вимоги  повністю.

      Представник відповідача  Управління праці  та соціального захисту населення  Охтирської міської ради Сенченко Н. М.  в судовому  засіданні  позовні вимоги позивача   не визнала повністю та  суду пояснила, що  позивач перебуває на обліку в Управлінні  праці  та соціального захисту населення Охтирської  міської ради  як  потерпілий в наслідок  аварії на ЧАЕС та визнаний інвалідом 3-ї групи, у зв’язку з чим, згідно Ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року мав право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Однак, на підставі Ст. 62 вищевказаного Закону, роз’яснення порядку застосування закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання місцевими органами виконавчої влади та інші. Відповідно до п.3 Ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту населення. Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок державного бюджету. В ч.2 Ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямовування цих видатків. Згідно п.5 Ст.4 Бюджетного кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належить нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та інших законів України. Відповідно до Ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання, тому всі виплати, передбачені Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р., у тому числі виплати щорічної допомоги на оздоровлення, і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачуються у розмірі, встановлених постановою КМУ. Компенсація на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки сплачена згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Оскільки управління праці та соціального захисту населення є бюджетною організацією та немає своїх коштів, воно має право сплачувати тільки ті кошти, які надходять по цільовому призначенню та в розмірах, які були закладені рішенням Верховної Ради в державний бюджет. Виходячи з того, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України “Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також те, що позивач отримав зазначені виплати на оздоровлення відповідно до Постанови КМУ №562, вимоги позивача не грунтуються на нормах чинного законодавства України і задоволенню не можуть підлягати, тому просить в задоволені позову відмовити у повному обсязі.

    Так, у судовому засіданні встановлено, що  позивач ОСОБА_1  згідно посвідчення  серія НОМЕР_1  та вкладки №НОМЕР_2  потерпілим  від Чорнобильської катастрофи.

Так  у   2007, 2008, 2009 роках  позивач  ОСОБА_1  звернувся до Управління праці та соціального захисту населення  Охтирської  міської ради  із заявою про виплату  йому  щорічної грошової допомоги  на оздоровлення .

В матеріалах справи мається  довідка №17  з управління праці  та соціального захисту  населення Охтирської міської ради   згідно  якої  позивачу  ОСОБА_1   виплачувалась допомога на оздоровлення  за 2007, 2008, 2009 роки  в сумі  90  грн.  

Відповідно до Ст. 48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам ІII групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Згідно зі Ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Ст. 92 п. 1 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина.    

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрі України №562 від 12.07.2005 р. всупереч  Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі. Між тим з моменту прийняття вказаної постанови встановлені нею розміри щорічної допомоги залишалися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, оскільки правова норма про розмір щорічної допомоги на оздоровлення, встановлена Ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХП від 28.02.1991 р. була діючою, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню Ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", а не постанови Кабінету Міністрі України.

Згідно зі ст. 71 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХП від 28.02.1991 р. дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.  

Таким чином, враховуючи зазначене, суд вважає, що з відповідача управління праці  та соціального захисту населення Охтирської міської ради на користь позивача необхідно стягнути недоотримані суми допомоги на оздоровлення за  2007, 2008 , 2009 роки, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати за винятком отриманих сум.

Згідно з пунктом 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V на 2007 рік, дія ч. 4 ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена.  

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07 р., пункт 30 статті 71  Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»  було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційними).  

Рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.  

Відповідно до ч. 2 Ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Таким чином, положення п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V втратило чинність 09 липня 2007 року.  

Згідно п. 20, розділу другого Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.  

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Положення п. 20 розділу другого Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратило чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом, тобто після проведення виплат. Кошти виплачені до рішення Конституційного суду, є такими що виплачені в розмірі встановленому законом на момент виплати.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).  

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.  

Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство  здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони ,які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести  ті обставини ,на які вона посилається, як на підставу  своїх вимог або заперечень.  

    Таким чином  суд вважає необхідним задовольнити вимогу позивача щодо визнання протиправною  дії  відповідача  УПСЗН Охтирської міської ради  щодо нарахування   та виплаті позивачу    щорічної допомоги  на оздоровлення , як особі, котра   постраждала   внаслідок  Чорнобильської катастрофи  з порушенням  вимог   ч.4 ст. 48 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка призвела до  порушення прав позивача на своєчасне нарахування, отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 , 2008, 2009  роки.  

    Суд вважає , що  вимога позивача щодо  зобов’язання   відповідача Управління  праці  та соціального захисту населення  Охтирської міської ради призначити  йому , як  постраждалому  внаслідок    Чорнобильської катастрофи інваліду   ІІ І  групи 1  категорії , щорічну допомогу  на оздоровлення   згідно вимог Ст. 48   Закону України  ?ро   статус   і соціальний   захист громадян, які постраждали внаслідок   Чорнобильської катастрофи” є  безпідставною. Так  як позивачу  з  1998 року    вже  призначена   допомога  на оздоровлення, як особі   яка  постраждала  внаслідок  Чорнобильської катастрофи.    

Відповідно до вимог Ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати  на інформаційно – технічне   забезпечення  розгляду справи  в суді  у сумі 120 грн.            

На підставі викладеного, керуючись Ст.ст.75, 19, 92, 152 Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року,  ст.ст.  11,15 ЦК України, Ст. ст. 3, 10 , 88 ЦПК  України, суд –  

ВИРІШИВ:  

Позовні вимоги   ОСОБА_1  задовольнити  частково.  

      Визнання протиправною  дії  відповідача  Управління праці  та  соціального захисту населення Охтирської міської ради  щодо нарахування   та виплаті позивачу   ОСОБА_1     щорічної допомоги  на оздоровлення , як особі, котра   постраждала   внаслідок  Чорнобильської катастрофи  з порушенням  вимог   ч.4 ст. 48 Закону  України   «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка призвела до  порушення прав позивача на своєчасне нарахування, отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 , 2008, 2009  роки.    

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Охтирської  міської ради нарахувати та вчинити дії по виплаті ОСОБА_1   щорічної допомоги на оздоровлення за  2007, 2008, 2009  роки в розмірі, встановленому Ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити відповідні виплати з урахуванням проведених позивачу виплат.

Стягнути  з  Управління праці  та соціального захисту   населення  Охтирської міської ради    на користь позивача   ОСОБА_1    витрати  на  інформаційно  - технічне забезпечення  розгляду справи  в суді  в сумі 120 грн.

В  задоволенні  решти   позовних вимог відмовити  за  їх  безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду                     А.М.Кудін

З оригіналом згідно:                     підпис