Справа № 2а– 959
2009 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року м. Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Бойко С.М., при секретарі – Кондратюк М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни,-
ВСТАНОВИВ:
09.06.2009 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить постановити рішення, яким поновити термін позовної давності, визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача - управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області, нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 01 січня 2006 року по 31 груденя 2008 року в розмірі 3714 гривень 30 копійок, а також нараховувати вказаний вид допомоги на майбутнє. Свої вимоги мотивує тим, що вона має статус дитини війни, і у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй, як дитині війни, повинна була виплачуватися щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак, їй ця надбавка у 2006 – 2007 роках не виплачувалась, а в 2008 році виплачувалась лише в розмірі 10 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги та пояснення, викладені нею в позовній заяві, підтримала повністю.
В судовому засіданні представник управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області заявленого позову не визнала, повністю підтримала пояснення, викладені в письмових запереченнях на позов (а.с.11-12). В своїх запереченнях управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області вказує на безпідставність заявлених вимог, оскільки вони не грунтуються на чинному законодавстві. Зокрема, зазначається, що дійсно, згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст.6 цього Закону, а тому розрахунок, поданий позивачем не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, лише в 2008 році було передбачено, що дітям війни виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Особам, які у встановленому порядку визнані інвалідами, підвищення до пенсії виплачується, починаючи з 01.01.2007 року, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідач зазначає, що немає жодного нормативного акту на виконання вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Після рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у видаткову частину не внесені, тому кошти на виплату даних підвищень були відсутні. Також для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний термін.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, що стверджується датою її народження та відповідним штампом в пенсійному посвідченні (а.с.6), а тому має право на державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, на підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивачеві виплачувалась вказана допомога (підвищення до пенсії, як дитині війни), починаючи з 01.01.2008 року, в розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (п.п.2 п.41 розділу ІІ) (а.с.5).
Ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
П.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) положення ст.111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визнані неконституційними.
Також, рішенням Конституційного Суду України №1-28/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України) положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.
У відповідності до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов”язковими до виконання на всій території України.
Отже, з часу прийняття рішень Конституційним Судом України було відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо визначеного розміру державної соціальної підтримки (надбавки до пенсії) дітям війни. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, суд, вирішуючи позов в межах позовних вимог, визнає, що позивач має право на отримання державної соціальної підтримки (надбавки до пенсії), починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити державну соціальну надбавку до пенсії, як дитині війни, за 2006 рік, за період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, то такі вимоги до задоволення не підлягають, оскільки в цей час були чинними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», які не передбачали виплату надбавки до пенсії дітям війни, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», які передбачали виплату надбавки до пенсії особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які передбачали виплату надбавки до пенсії дітям війни в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Не підлягає задоволенню вимога позивача про нарахування надбавки до пенсії в розмірі, встановленому законом України «Про соціальний захист дітей війни», а саме в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, на майбутнє, оскільки це суперечить вимогам ч.2 ст.5 КАС України.
Судом не приймається до уваги твердження відповідача щодо невизначення поняття «мінімальної пенсії за віком», оскільки ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. А відповідно ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджені відповідні розміри прожиткового мінімуму.
Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, що надбавка до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не підлягає виплаті, оскільки у видатковій частині державного бюджету не передбачено відповідних коштів, так як чинним законодавством не передбачено залежність права на державну соціальну підтримку (надбавку до пенсії) дітям війни від наявності чи відсутності коштів в бюджеті. Крім того, право позивача гарантоване ст.22 Конституції України, якою встановлено, що при прийнятті нових законів вбо внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод.
Також судом не приймається до уваги твердження відповідача про пропуск позивачем річного терміну для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, оскільки чинним законодавством передбачено, що пенсія, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Оцінюючи докази в їх сукупності, що були досліджені в судовому засіданні, та виходячи із змісту позовних вимог, суд приходить до висновку, що позивач має право на державну соціальну допомогу (надбавку до пенсії), починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а тому заявлений позов слід задовольнити частково, шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: провести нарахування та виплату не в повній мірі виплаченої надбавки до пенсії, з врахуванням виплаченої позивачеві надбавки до пенсії.
Керуючись ст.ст. 124, 152 Конституції України, ст.ст.4, 7, 11, 14, 17, 86, 94, 99, 104, 105, 158, 159, 160, 162 КАС України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.52,111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст.58, п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний
бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України №1-28/2008 від 22.05.2008 року, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни, задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області нарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як дитині війни, надбавку до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та виплатити дану надбавку до пенсії, з врахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі в 10- денний строк з дня складення мотивувальної частини постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, встановленому ч.5 ст.186 КАС України.
СУДДЯ: