Машівський районний суд  Полтавської області

    № 3-602/2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                 У К Р А Ї Н И

30 серпня 2010 року. Голова Машівського районного суду Полтавської області Ряднина В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ з обслуговування Машівського району та АТІ підпорядкованого ГУМВС України в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 не працюючого, -

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

    в с т а н о в и в :

15 серпня 2010 року о 03 год. 10 хв. водій ОСОБА_2 керуючи  автомобілем Volkswagen TU днз. НОМЕР_1 на вулиці с. Миронівка Машівського району Полтавської області не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки в наслідок чого не впорався з керуванням, допустив з’їзд автомобіля на обочину де пошкодив електроопору, чим порушив пункт 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 свою вину визнав.

У судове засідання ОСОБА_2 з’явився вину визнав.  

Суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.  

Обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення суд не вбачає. Обираючи вид адміністративного стягнення, суд враховує особу порушника, характер вчинення правопорушення.

Керуючись ст. ст.  283, 284 КУпАП,  -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2 визнати винним   у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 (триста сорок) гривень.  

    Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено подання прокурора до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Голова суду : (підпис)

Копія вірна:

Голова Машівського районного суду                                                      В.М. Ряднина