ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ К-33948/09
Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів Кравченко О.О.
Гордійчук М.П.
Васильченко Н.В.
Островича С.Е.
Гончар Л.Я.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області на постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 27 травня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області про зобов’язання вчинити певні дії, -
Встановила:
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Амвросіївського районного суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області про поновлення пропущеного строку на звернення з адміністративним позовом, та зобов’язання нарахувати та виплатити, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу починаючи з 09.07.2007 року по час звернення з позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с.6), знаходиться на обліку Управління пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області і та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»їй повинна виплачуватись щомісячна грошова соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказана допомога їй не виплачувалась.
Постановою Амвросіївського районного суду Донецької області від 27 травня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано Управління здійснити позивачці з 22.05.2008р. нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням фактично виплачених сум підвищення. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2009 року постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 27 травня 2009 року змінено, зобов’язано Управління здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. з урахуванням фактично виплачених сум. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
На вказані судові рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області подана касаційна скарга, у якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області задоволенню не підлягає з таких підстав.
Враховуючи що касаційну скаргу подано відповідачем - Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області на судові рішення - постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 27 травня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2009 року, якими позовні вимоги задоволені лише за 2008 рік, судова колегія відповідно до ст. 220 КАС України перевіряє справу у межах касаційної скарги - в частині законності судових рішень за 2008 рік.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с.6), знаходиться на обліку Управління пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області і та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»їй повинна виплачуватись щомісячна грошова соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказана допомога їй не виплачувалась.
Приймаючи рішення про задоволення позову за 2008 рік, суди першої та апеляційної інстанції вірно виходили з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008 року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Беручи до уваги, що суд першої інстанції не визначив кінцевої дати зобов’язання відповідача на 2008р., суд апеляційної інстанції підставно врахував, що згідно із ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а оскільки відповідно до ст.96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, тобто його дія обмежується рамками календарного року, суд мав встановити кінцеву дату існування зобов’язання відповідача на 2008р.- це 31.12.2008р. З тексту постанови суду першої інстанції вбачається, що зобов’язання органу Пенсійного фонду виникло з 22.05.08р. і кінцева дата зобов’язання визначена не була.
Що стосується доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни»відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст. 6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем її проживання.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 237-239 КАС України.
Суддя О.О. Кравченко