Справа № 2а– 806
2009 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2009 року м. Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Бойко С.М., при секретарі – Кондратюк М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни,-
ВСТАНОВИВ:
22.04.2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача - управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області, нарахувати та виплатити щомісячну надбавку, як дитині війни, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року в розмірі 2605 гривень 00 копійок. Свої вимоги мотивує тим, що він має статус дитини війни, і у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому, як дитині війни, повинна була виплачуватися щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак, йому ця надбавка у 2007 році не виплачувалась, а в 2008 році виплачувалась лише в розмірі 10 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком. Позивач просить поновити термін позовної давності, так як про належні йому виплати він дізнався із засобів масової інформації після прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.
В судове засідання позивач не з”явився, однак, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю (а.с.15).
В судовому засіданні представник управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області Глова М.А. заявленого позову не визнала, дала пояснення, які за своїм змістом є аналогічними тим, що викладені в письмових запереченнях на позов (а.с.10-11). Крім того, представник позивача наполягає на застосувані судом статті 100 КАС України і просить на цій підставі відмовити позивачеві у стягненні вказаного виду допомоги за період, який виходить за межі річного строку, встановленого для звернення до адміністративного суду із таким позовом.
В своїх запереченнях управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області вказує на безпідставність заявлених вимог, оскільки вони не грунтуються на чинному законодавстві. Зокрема, зазначається, що дійсно, згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст.6 цього Закону, а тому розрахунок, поданий позивачем не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, лише в 2008 році було передбачено, що дітям війни виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Особам, які у встановленому порядку визнані інвалідами, підвищення до пенсії виплачується, починаючи з 01.01.2007 року, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідач зазначає, що немає жодного нормативного акту на виконання вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Після рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у видаткову частину не внесені, тому кошти на виплату даних підвищень були відсутні. Відповідач вважає, що при нарахуванні та виплаті надбавки до пенсії громадянам, які мають статус дітей війни, діє правомірно, керуючись при цьому чинним законодавством.
У відповідності ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано до адміністративного суду протягом одного року, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом 22.04.2009 року (а.с.1), в якому ставить вимогу про стягнення з відповідача недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року.
Суд не визнає наведені позивачем причини пропущення позивачем строку на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав за період з 01.01.2007 року по 22.04.2008 року поважними, а тому в задоволенні позовних вимог за вказаний період позивачеві необхідно відмовити на підставі ч.1 ст.100 КАС України.
2
Враховуючи викладене, суд розглядає по суті вимоги позивача лише про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни, за період з 22.04.2008 року по 31.12.2008 року.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач є дитиною війни, що стверджується датою його народження та відповідним штампом в пенсійному посвідченні (а.с.3).
Відповідач визнає, що позивач, як дитина війни, має право на державну соціальну допомогу (надбавку до пенсії), починаючи з 01.01.2008 року.
Судом встановлено, що позивачеві виплачувалась вказана допомога (підвищення до пенсії, як дитині війни), починаючи з 01.01.2008 року, в розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (п.п.2 п.41 розділу ІІ) (а.с.5, 10-11).
У відповідності до ст.9 КАС України суд вирішує справу на підставі Конституції та законів України і при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади та їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в новій редакції і визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України №1-28/2008 від 22.05.2008 року положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.
У відповідності до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов”язковими до виконання на всій території України.
Отже, з часу ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року було відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо визначеного розміру державної соціальної підтримки (надбавки до пенсії) дітям війни. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Судом не приймається до уваги твердження відповідача щодо невизначення поняття «мінімальної пенсії за віком», оскільки ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджені відповідні розміри прожиткового мінімуму.
Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, що надбавка до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не підлягає виплаті, оскільки у видатковій частині державного бюджету не передбачено відповідних коштів, так як чинним законодавством не передбачено залежність права на державну соціальну підтримку (надбавку до пенсії) дітям війни від наявності чи відсутності коштів в бюджеті. Крім того, право позивача гарантоване ст.22 Конституції України, якою встановлено, що при прийнятті нових законів вбо внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод.
Оцінюючи докази в їх сукупності, що були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позивач має право на державну соціальну допомогу (надбавку до пенсії) за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: провести нарахування та виплату не в повній мірі виплаченої надбавки до пенсії, з врахуванням виплаченої позивачеві надбавки до пенсії.
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити державну соціальну надбавку до пенсії як дитині війни за період з 22.04.2008 року по 22.05.2008 року, то такі вимоги до задоволення не підлягають, оскільки в цей час були чинними положення Закону України «Про
3
Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які передбачали виплату надбавки до пенсії дітям війни в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Керуючись ст.ст.124, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.58, п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», рішенням Конституційного Суду України №1-28/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 7, 11, 99 ч.1, ч.2, 100 ч.1, 158, 159, 160, 161,162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни, задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області нарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, як дитині війни, надбавку до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та виплатити дану надбавку до пенсії, з врахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі в 10- денний строк з дня складення мотивувальної частини постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, встановленому ч.5 ст.186 КАС України.
Мотивувальну частину постанови виготовлено 24.12.2009 року.
СУДДЯ: