Справа № 2а– 177
2009 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2009 року м. Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Бойко С.М., при секретарі - Кондратюк М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, як учаснику війни за 2005 - 2008 роки в розмірі 4749 гривень 00 копійок,
ВСТАНОВИВ:
02.02.2009 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, як учаснику війни, за 2005 - 2008 роки в розмірі 4749 гривень 00 копійок.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що на підставі посвідчення, яке надає йому право на отримання щорічної разової грошової допомоги, як учаснику війни, у відповідності до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, йому щорічно до 05 травня повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, виплату якої здійснює управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації. Однак, всупереч вимогам вказаного вище Закону, така допомога йому виплачена не в повному ромірі, а тому просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області в його користь недоплачену щорічну разову грошову допомогу, як учаснику війни, за 2005 - 2008 роки в розмірі 4749 гривень 00 копійок, виходячи з того, що сума виплати у 2005 році повинна була складати 996 гривень 00 копійок (333.00 грн.*3), у 2006 році - 996 гривень 00 копійок (359.00 грн.*3), у 2007 році - 1230 гривень 00 копійок (410.00 грн.*3), у 2008 році - 1446 гривень 00 копійок (482.00 грн.*3).
В судове засідання сторони не з”явились, однак, надали суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності (а.с.13, 17), а тому суд, керуючись вимогами ст. 122 КАС України, розглянув справу у відсутності позивача та відповідача в порядку письмового провадження, беручи при цьому до уваги письмові пояснення позивача, викладені в позовній заяві, письмові пояснення відповідача, викладені в запереченнях на позов, та письмові докази, які є в матеріалах справи.
В своїх запереченнях управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області позовних вимог не визнає в повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідно до ст.17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв”язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам – за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Однак, у відповідності до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року №177 „Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” встановлено, що Міністерство фінансів України та Державне казначейство України забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” у розмірах, встановлених законом про Державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення. У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року №183 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 році відповідно до законів України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нациських переслідувань”” виплата щорічної разової грошової допомоги учасникам війни проводиться в розмірах, встановлених законом „Про Державний бюджет на 2008 рік”. Зазначає, що у відповідності до ст. 95 Конституції України лише виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Визнає, що позивачеві дійсно було виплачено грошову допомогу, як учаснику війни, у 2005 та 2006 роках в розмірі 50 гривень 00 копійок, а в 2007 році – в розмірі 55 гривень 00 копійок, у 2008 році – в розмірі 65 гривень 00 копійок. Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації, діючи як розпорядник коштів нижчого рівня, проводило лише виплату вказаної допомоги позивачам, керуючись п.5 ст.51 Бюджетногого кодексу України, - в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, тобто тих коштів, які були перераховані Управлінню Міністерством праці та соціальної політики України для проведення цих виплат, а тому воно не є головним розпорядником коштів, а відтак, відповідачем себе не визнає .
2
У зв”язку з цим відповідач вважає позовну заяву безпідставною і просить відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Крім того, відповідач наполягає на застосувані судом статті 100 КАС України і просить на цій підставі відмовити позивачеві у стягненні вказаного виду допомоги за період, який виходить за межі річного строку, встановленого для звернення до адміністративного суду із таким позовом.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є учасником війни у відповідності до посвідчення НОМЕР_1 виданого управлінням праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області 71.09.1997 року, що підтверджується письмовим доказом (а.с.5) і не заперечується відповідачем.
Судом встановлено, що позивач отримав вказану вище допомогу у 2005 та 2006 роках в розмірі 50 гривень 00 копійок, в 2007 році – в розмірі 55 гривень 00 копійок, у 2008 році – в розмірі 65 гривень 00 копійок (а.с.13).
У відповідності до ст.9 КАС України суд вирішує справу на підставі Конституції та законів України і при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади та їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано до адміністративного суду протягом одного року, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У відповідності до cт.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, із врахуванням останніх змін, внесених законом № 3505 - ІУ від 23.12.2006 року, разова грошова допомога учасникам війни виплачується щорічно до 5 травня.
Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом 02.02.2009 року (а.с.1), в якому ставить вимогу про стягнення з відповідача недоплаченої разової грошової допомоги, як учаснику війни, за 2005-2008 роки.
Суд погоджується із запереченнями відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з вимогою про стягнення вказаного виду допомоги за 2005 – 2007 роки, оскільки позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав ще в травні, відповідно, 2005, 2006 та 2007 років, а звернувся до суду лише в лютому 2009 року, і ним не наведено жодної причини пропуску вказаного строку, які б суд міг визнати поважними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем порушено вимоги ст.99 КАС України, а тому його позовні вимоги в частині стягнення недоплаченої допомоги, як учаснику війни, за 2005 – 2007 роки не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд розглядає по суті вимоги позивача лише про стягнення недоплаченої допомоги, як учаснику війни, за 2008 рік.
У відповідності до cт.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, із врахуванням останніх змін, внесених законом № 3505 - ІУ від 23.12.2006 року, учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком .
Пунктом 20 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” внесені зміни до ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, згідно яких учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року №183 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються в 2008 році відповідно до законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”, виплата разової грошової допомоги учасникам війни проводиться в розмірі 65 гривень 00 копійок.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 положення п.20 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
У відповідності до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи те, що на момент нарахування і виплати вказаного виду допомоги діяли норми, закріплені в пункті 20 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік”, то відповідач правильно нарахував і виплатив позивачеві грошову допомогу в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року №183 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються в 2008 році відповідно до законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”.
2
При цьому, суд не погоджується з посиланням відповідача на те, що Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації не може бути відповідачем у спірних правовідносинах, мотивуючи тим, що воно не є головним розпорядником бюджетних коштів.
Так, із змісту положень ст.17-1 „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року №177 „Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” саме місцеві органи праці та соціального захисту населення здійснюють виплату вказаної вище допомоги, а Міністерство праці та соціальної політики України у відповідності до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 року, є лише головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, соціального обслуговування населення, яке здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням законодавства щодо надання пільг, у тому числі ветеранам війни (підпункт 31 пункту 4), забезпечує через систему підпорядкованих йому органів реалізацію прав громадян на соціальний захист своєчасного та адресного надання соціальної допомоги (абзац 6 пункту 3). Тому позивач правильно звернув свої позовні вимоги саме до Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області щодо нарахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги, як учаснику війни, за 2008 рік в розмірі 65 гривень 00 копійок, є правомірними, а тому в задоволенні позовних вимог позивача і в цій частині необхідно відмовити.
Керуючись ст. 117, 152 Конституції України, п. 20 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік”, постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року №183 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються в 2008 році відповідно до законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”, ст.ст. 9, 11, 71, 99, 100, 122, 161- 163, 167 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, як учаснику війни, за 2005 - 2008 роки в розмірі 4749 гривень 00 копійок відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі в 10- денний строк з дня складення мотивувальної частини постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, встановленому ч.5 ст.186 КАС України.
Мотивувальна частина постанови виготовлена 28.10.2009 року.
СУДДЯ: