Справа № 2-3345/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    21 травня 2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

  головуючого судді Кальчук А.П.

  при секретарі Антоновій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,  

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, посилаючись на те, що вона народилась в 1932 році і відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18.11.2004 року, є дитиною війни. Згідно ст. 6  зазначеного Закону з 01.01.2006 р. їй повинна виплачуватись  щомісячна соціальна  державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Всупереч положенням ст.. 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року  №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року  №10-рп/2008 положення, що  призупиняли дію статті 6 Закону в редакції 18.11.2004р., були визнані такими, що не відповідають  Конституції України (є неконституційними) та втратили чинність з дня  їх ухвалення.  

         Таким чином, позивачка вважає, що відповідач повинен був здійснювати виплату  належної  їй допомоги у розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком за 2006 - 2009 роки.  

Просить суд визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – протиправною; стягнути з відповідача на її користь недонараховану щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період за 2006-2009 рік в сумі 5132 грн. 10 коп. та судові витрати; зобов’язати відповідача нараховувати позивачу щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.

В судове засідання позивачка не з»явилась, але скерувала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позов просила задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та пояснив, що відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії мали підвищуватися на 30% мінімальної пенсії за віком. В той же час відповідно до ст.. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно із положеннями Законів України про Державний бюджет України на 2006, 2007, 2008 роки, виплата цієї допомоги «дітям війни» обмежена. Також Кабінетом Міністрів України встановлений фіксований розмір такої допомоги і за 2009 рік. Звернув увагу на строк позовної давності, який згідно ЦК України складає 3 роки. Просив в позові відмовити.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивачка є громадянкою України, якій до 02.09.1945 року було менше 18 років, тобто відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона є дитиною війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.06 року, дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком.

  Згідно з п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону  України "Про соціальний захист дітей  війни".

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційними.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення п. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України”.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з дня визнання неконституційними норм законів про бюджет на 2007 та 2008 роки ці норми закону втратили чинність. Саме з цього часу такій категорії осіб, як «діти війни»,  поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком законодавчо визначений тільки  ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної   заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  Отже, суд вважає заперечення відповідача щодо невизначеності розміру мінімальної пенсії для здійснення розрахунків необґрунтованими.

Крім того, відповідно до рішення  Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р.,  що є частиною національного законодавства,  органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Заперечення щодо невизначеності органа виплати підвищення пенсії судом до уваги не приймаються, оскільки іншого державного органу, який здійснює виплату пенсії, крім ПФУ, законодавством не визначено.  Щодо невизначеності механізму,  джерел та процедури виплати, то суд керується вимогами ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV якою передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є також кошти Державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Статтею 113 зазначеного Закону встановлено, що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Закону такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постанова КМУ від 28.05.08 року № 530 не має бути застосована виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивачки щодо зобов’язання відповідача до нарахування і сплати невиплаченої за періоди з 09.07.07 року по 31.12.07 року та з 22.05.08 по 31.12.08 року пенсії є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.

Що стосується вимог про відповідний перерахунок пенсії за період з 01.01.06 року по 09.07.07 року, та з 01.01.08. по 22.05.08 року, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» в  редакції  Закону  N  3367-IV  від 19.01.06 року  установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей  війни"  запроваджуються у  2006  році  поетапно, за результатами виконання бюджету  у  першому  півріччі,  у  порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів  України  за  погодженням  з  Комітетом  Верховної  Ради України з питань бюджету.

З 01.01.07 року до ухвалення згаданого вище рішення КСУ від 09.07.07 року дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік».

З 01.01.08 року до згаданого  рішення КСУ від 22.05.08 року дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України”.

За таких обставин суд вважає, що немає підстав для застосування в згаданий період відповідних положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки протягом вказаного часу їх дія була зупинена Законами України.

Законом України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» установлено у січні-жовтні 2009 року прожитковий мінімум для непрацездатних осіб на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах – 498 грн., листопаді-грудні 2009 – 573 грн.

Судом встановлено, що протягом 2009 року відповідач нараховував та сплачував позивачу  надбавку до пенсії  як дитині війни у розмірі 49, 80 коп.  

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами  суд вважає, що відповідач  протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату  щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача.  

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 49,80 грн. для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідач повинен провести позивачу перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача нараховувати йому щомісячну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії, суд вважає такими, що не підлягають до задоволення, оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, зокрема, вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з’ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Позовні вимоги, щодо захисту права, яке могло б виникнути у майбутньому і щодо якого невідомо, чи виникло б таке право, не можуть бути задоволені судом.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  Тому підлягають стягненню з відповідача на  користь позивача витрати по сплаті судового збору  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.    

За таких обставин суд вважає, що слід задовольнити позов частково.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст. 19, 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України»  від 08.11.05 року за заявою № 63134/00, Рішенням Конституційного Суду  України № 6-рп від 09.07.07 року, Рішенням Конституційного суду  України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, ст. 1, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 ЗУ «Про прожитковий мінімум», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо перерахування та сплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року – незаконною.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 171 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги.

    Головуючий: