Справа № 2-2679/10

РІШЕННЯ

Іменем України

    11 серпня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Франчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 з участю третіх осіб без самостійних позовних вимог на стороні відповідача Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_7 про визнання права власності на автомобіль, -

встановив:

     Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_5 з участю третіх осіб без самостійних позовних вимог на стороні відповідача Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_7 про визнання права власності на автомобіль посилаючись на те, що їм 20.05.2010 року відповідач ОСОБА_5 продав належний йому на праві приватної власності автомобіль марки Форд Транзит типу ТЗ фургон малотоннажний-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску.

    Позивачі в обґрунтування позовних вимог вказали, що офіційний договір купівлі-продажу автомобіля з відповідачем не укладався, оскільки розрахунок був укладений наступним чином. 19.05.2008 року ОСОБА_1 надала довіреність на ім’я знайомого ОСОБА_5 – ОСОБА_8 та ОСОБА_9, якою уповноважила останніх представляти її інтереси з питань експлуатації та/або розпорядження належним їй автомобілем марки Форд Транзит, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1987 року випуску. В свою чергу, 20.05.2008 року ОСОБА_5 надав позивачам довіреність, якою уповноважив їх вчиняти усі юридично значимі дії щодо належного йому автомобіля марки Форд Транзит типу ТЗ фургон малотоннажний-В, реєстраційний номер НОМЕР_1. Крім цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 отримали від позивачів доплату, тобто різницю у ринковій вартості між двома вказаними автомобілями. В подальшому з’ясувалось, що 15.01.2010 року постановою старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_7 заборгованих сум, в зв’язку з чим на автомобіль марки Форд Транзит типу ТЗ фургон малотоннажний-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску накладено арешт.

    Позивачі вважають, що 20.05.2009 року між ними та відповідачем ОСОБА_5 фактично був укладений договір купівлі-продажу спірного автомобіля, а тому з метою захисту своїх законних прав просять визнати за ними право власності на автомобіль марки Форд Транзит типу ТЗ фургон малотоннажний-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску, а також зняти накладений на вказаний автомобіль арешт.

    Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, просять їх задовольнити у повному обсязі.

    Представник позивачів вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі як обґрунтовано заявлені.

    Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, однак подав заяву в якій вказав, що з мотивами та підставами позову погоджується, справу просить розглянути у його відсутності.

    Представник Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції та ОСОБА_7 заперечили щодо задоволення позовних вимог вказавши, що власником автомобіля марки Форд Транзит типу ТЗ фургон малотоннажний-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску є ОСОБА_5 Просять не брати до уваги посилання позивачів на те, що вони є власниками вказаного автомобіля, так як між сторонами був укладений договір доручення, а не купівлі-продажу чи міни.

    Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що позивачі придбали автомобіль у ОСОБА_5 та попросили надати генеральне доручення на нього. Оскільки у позивачів не було всієї суми за автомобіль, ОСОБА_1 оформила на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 довіреність на автомобіль Форд Транзит, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та доплатила 6300 євро.

    Свідок ОСОБА_10, яка є дружиною відповідача ОСОБА_5 показала, що її чоловік ОСОБА_5 продав позивачам автомобіль Форд Транзит реєстраційний номер  НОМЕР_1.

    Суд, заслухавши пояснення сторін та покази свідків, дослідивши та оцінивши докази у справі встановив наступні обставини.

    Згідно довіреності від 20.05.2008 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_11  ОСОБА_5, відповідно до договору доручення, укладеного в усній формі, уповноважив ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 експлуатувати належний йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 та зареєстрованого 13.05.2008 року 1 ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопільській області автомобіль марки Форд Транзит, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

    Згідно довіреності від 19.05.2008 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_12, ОСОБА_1, на виконання укладеного з повіреним усного договору доручення, уповноважила ОСОБА_8, ОСОБА_9 представляти її інтереси з питань експлуатації та/або розпорядження щодо належного їй на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виданого ОРЕВ м. Тернопіль автомобілем марки Форд Транзит, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

    Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВОС 039350 – автомобіль марки Форд Транзит, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 зареєстрований за ОСОБА_5.

    Згідно тимчасових реєстраційних талонів автомобіль марки Форд Транзит реєстраційний номер НОМЕР_3 тимчасово зареєстрований за ОСОБА_1 та ОСОБА_3

    Із журналу карток УДАІ УМВС України в Тернопільській області від 15.02.2010 року вбачається, що власником автомобіля марки Форд Транзит реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_5

    Згідно виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 13.01.2010 року стягнуто з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_7 136170 грн. боргу, три відсотки річних в розмірі 4761,20 грн., судовий збір в розмірі 1409,23 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

    Постановою другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 02.03.2010 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_5

    Згідно акту опису й арешту майна державної виконавчої служби від 15.02.2010 року описано та накладено арешт на автомобіль марки Форд Транзит, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

    Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Отже, договір є правовою формою узгодження волі сторін, спрямованої на досягнення певного правового результату.  

    Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборот, вимог розумності та справедливості. Із змісту вказаної норми слідує, що сторони мають можливість вільно визначити характер договору, який вони укладають та його зміст.

    Як вбачається із довіреності від 20.05.2008 року, ОСОБА_5, відповідно до договору доручення, укладеного в усній формі, уповноважив ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 експлуатувати належний йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 та зареєстрованого 13.05.2008 року 1 ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопільській області автомобіль марки Форд Транзит, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.     Отже, сторони вільно визначили характер та зміст укладеного між ними договору, тобто дійшли згоди щодо укладення договору доручення на підтвердження якого нотаріусом посвідчена відповідна довіреність.

Відповідно до ч.1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Отже, при укладенні договору доручення, зокрема щодо уповноваження повіреного експлуатувати транспортний засіб, який належить на праві приватної власності довірителю - право власності на транспортний засіб до повіреного не переходить, оскільки власником транспортного засобу залишається довіритель, виходячи із правової природи договору доручення.

Таким чином, суд вважає, що твердження позивачів про те, що вони придбали у ОСОБА_5 автомобіль марки Форд Транзит типу ТЗ фургон малотоннажний-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску та стали його власниками є необґрунтованим і таким що суперечить умовам укладеного між сторонами договору доручення та фактичним обставинам справи.    

    Крім цього, твердження позивачів про те, що вони здійснили з відповідачем ОСОБА_5 обмін транспортних засобів з доплатою, суд оцінює критично, оскільки  ОСОБА_1, на підставі укладеного з повіреним усного договору доручення, було видано доручення щодо розпорядження належним їй транспортним засобом марки Форд Транзит реєстраційний номер НОМЕР_2 на ім’я ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а не на ім’я ОСОБА_5 Більше того, твердження позивачів про те, що вони відчужили належний їм автомобіль марки Форд Транзит реєстраційний номер НОМЕР_2 є необґрунтованим, оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 і ОСОБА_9 був укладений договір доручення, а не договір купівлі-продажу чи міни.

    Відповідно до «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів…», затвердженого постановою КМ України від 7.09.1998 року № 1388, встановлена процедура державної реєстрації усіх транспортних засобів та зняття їх з обліку, яка відповідно до п.2 є обов’язковою для всіх фізичних та юридичних осіб, що є власниками транспортних засобів.

    Із матеріалів справи вбачається, що ні ОСОБА_5, як власник автомобіля марки Форд Транзит реєстраційний номер НОМЕР_1, ні позивачі, як його повірені не звертались в підрозділи ДАІ про зняття спірної автомашини з обліку та реєстрації її за позивачами.

    Жодних дій, як ОСОБА_5, так і ОСОБА_1, які б свідчили про те, що вони мають на меті відчужити належні їм на праві власності автомобілі, вказані особи не вчиняли.

    Вказане свідчить про те, що сторони правочину, договору доручення, на підставі якого була видана довіреність від 20.05.2008 року, бажали укласти саме таку угоду, а не договір купівлі-продажу між ОСОБА_5 та позивачами.

    Із вищевказаних підстав суд оцінює критично та не бере до уваги визнання відповідачем ОСОБА_5 позовних вимог, оскільки це суперечить вимогам закону, змісту укладеного між сторонами договору доручення та фактичним обставинам справи. Крім цього, позовні вимоги позивачів щодо визнання за ними права власності на спірний автомобіль не підлягають до задоволення, оскільки при відчуженні транспортного засобу учасники такої угоди зобов’язані сплатити передбачені чинним законодавством України обов’язкові платежі та збори, чого зроблено не було.

    Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

    За вказаних обставин, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивачів про визнання за ними права власності на спірний автомобіль слід відмовити у повному обсязі, оскільки позивачі не довели ті обставини, на які вони посилались як на підставу своїх вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 626, ст. 627, ч.1 ст. 1000 ЦК України, Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджено постановою КМ України від 07.09.1988 року № 1388,  ст.ст. 1, 10, 11 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,  -

вирішив:

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 з участю третіх осіб без самостійних позовних вимог на стороні відповідача Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_7 про визнання права власності на автомобіль – відмовити.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Головуючий                     Дзюбич В.Л.