Справа № 2-1452/10

РІШЕННЯ

Іменем України

02 серпня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Франчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петриківської сільської ради Тернопільського району, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з участю третіх осіб Тернопільської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Петриківської сільської ради Тернопільського району, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з участю третіх осіб Тернопільської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно посилаючись на те, що жилий будинок з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 належав до категорії колгоспних дворів, головою якого станом на 01.07.1990 року була мати позивача ОСОБА_5 Разом із нею у спірному будинку проживав та був зареєстрований  позивач ОСОБА_1, а тому він та його мати ОСОБА_5 були власниками вказаного будинковолодіння у рівних частках. Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача ОСОБА_5 померла, після якої відкрилась спадщина на Ѕ частину АДРЕСА_1, позивач просить із вказаних підстав  визнати за ним право власності на Ѕ частину АДРЕСА_1 як частку в майні бувшого члена колгоспного двору,  а також визнати за ним право власності на Ѕ частину АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився з невідомих на те суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, просять їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечили щодо задоволення позовних вимог вказавши на їх незаконність та безпідставність.

Представники Петриківської сільської ради Тернопільського району та Тернопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явились, подали на адресу суду заяви у яких просили розглянути справу у їх відсутності.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась з невідомих на те суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. Подала на адресу суду заяву в якій просить розглянути справу у її відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши та оцінивши докази у справі встановив наступні обставини.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 матір’ю останнього є ОСОБА_5

Згідно свідоцтва на право власності від 13.06.1991 року – житловий АДРЕСА_1 належить колгоспному двору головою якого є ОСОБА_5

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 матір’ю останньої є ОСОБА_5

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 матір’ю останнього є ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, що доводиться свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, від 05.03.2003 року.

Згідно довідки Петриківської сільської ради Тернопільського району № 473 від 05.03.2003 року ОСОБА_1 проживав разом із своєю матір’ю  ОСОБА_5, яку  поховав та поніс витрати по організації її похорону.

Згідно довідки Петриківської сільської ради Тернопільського району від 29.07.2009 року – в колгоспному дворі по АДРЕСА_1 власником житлового будинку, господарських будівель і споруд була ОСОБА_5 У вказаному колгоспному дворі були зареєстровані голова двору ОСОБА_5 та її син ОСОБА_1 Двір відноситься до суспільної групи – колгоспний.

Згідно довідки Петриківської сільської ради Тернопільського району від 25.03.2010 року житель с. Петриків ОСОБА_1 дійсно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 разом із матір’ю ОСОБА_5 Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 був зареєстрований один за вищевказаною адресою на протязі шести місяців.

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами від 27.12.2006 року ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_4  купила житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами АДРЕСА_1.

Згідно повідомлення Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації № 505 від 22.03.2010 року АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4  на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Тернопільською райдержнотконторою 27.12.2006 року за реєстром № 2630.

Судом встановлено, що житловий АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, який складався із двох чоловік: голови двору – ОСОБА_5 та її сина ОСОБА_1

Згідно ч.2 ст. 9 Закону СРСР «Про власність», який набрав чинності з 01.07.1990 року, майно селянського господарства належить його членам на праві загальної спільної власності, якщо інше не передбачено законодавчими актами союзної і автономної республіки.

Пунктом 4 Постанови Верховної Ради УРСР від 26.03.1991 р. № 885-12 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» (що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що правила, які містяться в Законі Української РСР «Про власність» і були передбачені Законом СРСР «Про власність в СРСР», застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР, тобто з 01.07.1990 року.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» - положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, які виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору.

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності усіх його часток, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Отже, зважаючи на те, що станом на 15 квітня 1991 року у спірному будинковолодінні мешкали та були прописані ОСОБА_5 та ОСОБА_1, суд вважає, що останні, відповідно до вказаних положень законодавства, мають право на Ѕ частину АДРЕСА_1 кожен.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1протягом шести місяців після смерті своєї матері ОСОБА_5 проживав у житловому АДРЕСА_1 та був зареєстрований у вказаному будинку, суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином прийняв спадщину яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_5 та складалась із Ѕ частини АДРЕСА_1.

Однак, суд вважає, що у задовленні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі, оскільки 27.12.2006 року ОСОБА_1, належний йому на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.11.2006 року житловий АДРЕСА_1, продав ОСОБА_4

Зважаючи на те, що на даний час законним власником спірного житлового АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 на підставі чинного договору купівлі-продажу від 27.12.2006 року, а тому із вказаних підстав у задволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), Законом України «Про власність», ст.ст. 1, 10, 11 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Петриківської сільської ради Тернопільського району, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з участю третіх осіб Тернопільської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про визнання права власності  на майно – відмовити.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

    Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                         Дзюбич В.Л.