Копія:   Справа № 2-А-348, 2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 травня 2010 року Первомайський міськрайонний суд  Миколаївської області  у складі:

    головуючого  - судді   Маржиної Т.В.

при секретарі  -  Мирошниченко Р.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Військової частини А-2734, про визнання протиправними дії військової частини щодо невиплати компенсації за речове майно та стягнення компенсації замість речового майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.12.2009 року № 611 його було звільнено у запас відповідно до п. «Б» ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за станом здоров’я та на підставі п. 5 наказу командира військової частини А-2734 (по стройовій частині) від 14.01.2010 року № 9 з 14.01.2010 року було виключено зі списків особового складу частини. Позивач вказує, що за час проходження служби та після звільнення він не отримав від держави в особі військової частини А 2734 компенсацію за речове майно вартістю 6269 грн. 84 коп. Наказом № 9 від 14.01.2010 року командира військової частина А2734, наказано видати позивачу заборгованість за речове майно до березня 2000 року – грошима на суму 335 грн. 08 коп., після березня 2000 року – грошима на суму 6034 грн. 53 коп. В зв’язку із викладеним позивач просив визнати протиправними дії відповідача по невиплаті йому грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2008 рік; зобов’язати відповідача виплатити йому грошову компенсацію замість речового майна в сумі 335 грн. 08 коп. – до березня 2000 року, в сумі 6034 грн. 53 коп. – після березня 2000 року; зобов’язати відповідача виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 2136 грн.  

25 лютого 2010 року позивач змінив позовні вимоги просив визнати протиправними дії військової частини А 2734 по невиплаті йому грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі на день звільнення; зобов’язати відповідача виплатити йому грошову компенсацію замість речового майна до березня 2000 року – грошима на суму 335 грн. 08 коп., після березня 2000 року – грошима на суму 6034 грн. 53 коп., що загалом складає 6369 грн. 61 коп.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить змінений позов задовольнити повністю.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причину своєї неявки не повідомив, хоча відповідач - суб’єкт владних повноважень був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. В силу ч.4 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе вирішити на підставі наявних у справі доказів. Із наданих суду заперечень слідує, що  відповідач змінений позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 на момент подачі позову не мав статусу військовослужбовця, що на думку відповідача суперечить Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», змісту ст. 1 Закону України № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року «Про військовий обов’язок і військову службу». Крім того, позивача було виключено зі всіх видів забезпечення до проведення з ним усіх необхідних розрахунків за його згодою, що не суперечить п. 242 ч.3 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 153. Також, на думку відповідача позов військовослужбовця, який не вимагає видачі речового майна в натурі, а просить виплатити лише грошову компенсацію, задоволенню не підлягає. Відповідач також вважає, що позивачем пропущено річний строк на звернення до суду із адміністративним позовом і наполягає на застосування наслідків пропущення цього строку.

Дослідивши письмові докази  у справі, суд приходить до висновку про те, що змінений позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

 На підставі наказу № 611 Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.12.2009 року (а.с. 6) , ОСОБА_1 було звільнено у запас відповідно до п. «Б» ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за станом здоров’я. На підставі п. 5 наказу № 9 командира військової частини А-2734 (по стройовій частині) від 14.01.2010 року (а.с. 7) з 14.01.2010 року було виключено зі списків особового складу частини.

Із Витягу з наказу № 9 від 14 січня 2010 року командира військової частина А2734 (а.с.7) слідує, що командиром військової частини наказано видати ОСОБА_1 заборгованість за речове майно: до березня 2000 року – грошима на суму 335 грн. 08 коп., після березня 2000 року – грошима на суму 6034 грн. 53 коп.

Із листа вих. № 25 від 14.01.2010 року Військової частини А2734, адресованого ОСОБА_1 (а.с. 10) вбачається, що відповідач визнає грошову заборгованість перед позивачем за невидане йому речове майно, пояснюючи її відсутністю необхідного фінансування і зобов’язуючись при цьому, по надходженню коштів на статтю 0430 КЕКВ 1134 для погашення грошової заборгованості за невидане речове майно, провести із позивачем повний розрахунок по наявній заборгованості. Тобто позивачем вже нарахована, але не виплачена відповідачем, сума компенсації за речове майно. Зазначений наказ не скасований і є чинним. Гроші за ним позивачу не сплачені.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність підстав звернення позивача до суду із наданим позовом, повністю спростовані письмовими доказами по справі, визнанням відповідачем існуючої перед позивачем заборгованості по грошовій компенсації за не видане речове майно.

Позивач звільнився із військової служби у 2010 році і у 2010 році звернувся до адміністративного суду із наданим позовом, про що свідчить вхідний штамп суду на позові (а.с.4). Грошова компенсація, згідно наказу № 9 від 14.01.2010 позивачу повинна бути виплачена відповідачем у 2010 році, тому позивачем річний строк звернення до адміністративного суду не пропущено. Крім того, строк позовної давності для звернення до адміністративного суду, за майновими вимогами відповідно до ст. 257 ЦК України, складає три роки, що не суперечить ч.3 ст. 99 КАС України.

Таким чином змінений позов підлягає задоволенню в повному обсязі. З метою дотримання і захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень – відповідача по адміністративній справі та відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України, слід визнати протиправними дії військової частини А 2734 по невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі на день звільнення, нарахованої згідно наказу № 9 від 14 січня 2010 року командира Військової частини А 2734; зобов’язати відповідача виплатити позивачу призначену наказом № 9 від 14 січня 2010 року командира Військової частини А 2734, грошову компенсацію замість речового майна до березня 2000 року – грошима на суму 335 грн. 08 коп., після березня 2000 року – грошима на суму 6034 грн. 53 коп., а всього 6369 грн. 61 коп.

 Керуючись ст.ст. 2, 7-12, 70, 71,  136, 159- 163 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини А 2734 по невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі на день звільнення, нарахованої згідно наказу № 9 від 14 січня 2010 року командира Військової частини А 2734.

Зобов’язати Військову частину А 2734 виплатити ОСОБА_1, призначену наказом № 9 від 14 січня 2010 року командира Військової частини А 2734, грошову компенсацію замість речового майна до березня 2000 року – грошима на суму 335 (триста тридцять п’ять) грн. 08 коп., після березня 2000 року – грошима на суму 6034 (шість тисяч тридцять чотири) грн. 53 коп., в всього виплатити - 6369 (шість тисяч триста шістдесят дев’ять) грн. 61 коп.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

    Апеляційну скаргу може бути подано в такому ж порядку протягом двадцяти днів після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо її було подано або протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

    В разі, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, однак у встановлений строк не було подано апеляційну скаргу – постанова вступає в законну силу по закінченні строку на подачу апеляційної скарги.

    У разі подачі апеляційної скарги постанова набирає законної сили в день прийняття рішення в справі  судом апеляційної інстанції, якщо постанову не буде скасовано.

    СУДДЯ : підпис

    Копія вірна: СУДДЯ: